Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"19" січня 2010 р. № 2а- 42472/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонова М.О.
за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг"
до Головного управління державного казначейства у Харківській області Харківської митниці
про про визнання недійсним рішення та стягнення надмірно сплаченого ПДВ ,
Позивач, ТОВ "УПЕК Трейдинг" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці, ГУДКУ в Харківській області в якому просить суд, з урахуванням уточнень, визнати незаконними дії Харківської митниці по визначенню митної вартості товарів при здійсненні митного оформлення ВМД № 344260 за методом 3 -за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000003/2009/000704 від 29.09.2009 р.; скасувати Рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів № 800000017/2009/002940/1 від 29.09.2009 р. про визначення митної вартості товарів; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК ТРЕЙДИНГ" надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 27 027,40 грн.; судові витрати розподілити у порядку, передбаченому ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування позову позивач вказав, що дії по визначенню метода митного оформлення , а також висновки відповідача викладені в картці відмови та рішення є незаконними та необґрунтованими, а тому підлягають визнанню незаконними та скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги адміністративного позову та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідачів в судовому засідання проти адміністративного позову заперечували, вважали його безпідставним та необґрунтованим, надали заперечення на адміністративний позов, в якому виклали свою позицію проти доводів позивача та просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Суд вислухавши представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Як було встановлено судом 29.09.2009 р. шляхом видачі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000003/9/000704 відділом митного оформлення № 3 Харківської митниці було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "УПЕК ТРЕЙДИНГ" в митному оформленні товарів відповідно до наданої вантажної митної декларацій № 800000003/2009/344245 (надалі ВМД) від 29.09.2009 р. з причин, необхідність внесення змін в гр. 12,45 ВМД після прийняття до митного оформлення (ст. 90 МКУ) відповідно до рішення про визначення митної вартості товарів №800000017/2009/002940/1 від 29.09.2009.
Суд зазначає, що приводом для відмови у митному оформленні, за думкою відповідача-1, стало неправильне визначення позивачем митної вартості товару.
Також судом встановлено, що на підставі відмови відповідач-1 виніс Рішення № 800000017/2009/002940/1 від 29.09.2009 р. про визначення митної вартості товару відповідно ст. 269 Митного кодексу України, тобто із застосуванням методу визначення митної вартості З-за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. У вказаному рішенні Відповідача-1 митну вартість збільшено з 775 596,45 грн. (визначених за ціною контракту) до 964 283,45 грн.
В зв'язку з тим, що позивачу необхідно було терміново отримати можливість вільного розпорядження товаром, він був змушений здійснити митне оформлення на вкрай незручних для нього умовах, внаслідок чого товар був оформлений 30.09.2009 р. за митною вартістю, визначеною Відповідачем-1 в Рішенні № 800000017/2009/002940/1 від 29.09.2009 р. у розмірі 964 283,45 грн. (ВМД № 800000003/9/344260).
Також судом встановлено, що 29.09.2009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "УПЕК ТРЕЙДИНГ" до Харківської митниці відповідно до ст. 262 Митного кодексу України було подано митну декларацію № 800000003/2009/344245 і документи для митного оформлення труб, призначених для виготовлення кілець підшипників (надалі - Товар), що переміщуються через митний кордон України, які ТОВ "УПЕК ТРЕЙДИНГ" придбало згідно контракту № 38/156-09 від 25.02.2009 р.
Також судом встановлено, що митна вартість товару було визначено за ціною контракту № 38/156-09 від 25.02.2009 р. щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а також надало усі необхідні документи для її підтвердження, а саме: ВМД № 800000003/2009/344245; CMR № 238/1; коносамент SZ090808041; інвойс №38/156-09-03-02; пакувальний лист (б/н) від 20.07.2009; рахунок-фактура на транспортні послуги № 491/09; контракт (із додатками) № 38/156-09 від 25.02.2009 p., додаток № 1 до контракту; договір транспортного експедирування № 47/09-1 від 01.08.2009 p.; сертифікат походження G092302320530004. Тому підстав для неможливості перевірки обчислення митної вартості товарів через відсутність у Позивача будь-яких документів у Відповідача-1 не було.
З метою визначення вартості товару за Контрактом № 38/156-09 від 25.02.2009 р. при проведенні митного оформлення, позивачем було надано відповідачу-1 Висновок експертного товарознавчого дослідження № 129 від 09.09.2009 p., яким вартість труби холоднодеформованої із підшипникової сталі марки ШХ-15(В), виробництва фірми "NINGBO HESHENG STEEL TUBE CO.,LTD" Китай, яка ввозиться на митну територію України з Китаю, складає 0,945 USD/FOB Шанхай за 1 кг (за курсом НБУ на дату митного оформлення). За такою ціною Позивачем була визначена фактурна вартість товару відповідно до ВМД № 800000003/2009/344245 від 29.09.2009 р.
Також суд звертає увагу, що подання необхідних документів зазначено у Рішенні № 800000017/2009/002940/1 від 29.09.2009 р. про документи, яких не вистачало для митного оформлення з метою визначення митної вартості товару або яких не було надано позивачем, не вказується ані у картці відмови в прийнятті митної декларації, ані у прийнятому рішенні.
Крім цього судом встановлено, що згідно Контракту № 38/156-09 від 25.02.2009 р. позивачу було поставлено товар за умовами FOB (франко-борт), м. Шанхай, Китай, у відповідності до офіційних Правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС, редакція 2000. Ціна контракту була визначена за умовами FOB (франко-борт), м. Шанхай, Китай, і при митному оформленні товару його митну вартість Позивач визначав за обумовленою ціною.
Суд аналізуючи вище наведене приходить до висновку, що висновки відповідача-1 не є обґрунтованими оскільки не відповідають нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 259 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, зазначені у ст. 266 МКУ. У даній статті вказано, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Харківська митниця зазначила, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю та митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до ст. 41 МКУ шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено або за наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на виробництво, і зазначив, що при здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості труб порожнистих безшовних круглого поперечного перерізу з легованої сталі ШХ15 з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, інформація про які міститься в Центральній базі ЄАІС ДМСУ, виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Однак в обґрунтування своїх тверджень і прикладів з порівняння заявленої позивачем митної вартості товару із цінами на такий товар по фактах митного оформлення іншими митницями України, Харківська митниця ніяких документів не надала. Не підтверджено Харківською митницею і факту заниження митної вартості оцінюваного товару із рівнем подібного товару того ж виробника, який ввозився раніше позивачем.
З доданих відповідачем-1 до заперечення документів не вбачається, що розмитнення товару, який ввезений позивачем, проводилось ним раніше за вищою ціною.
Крім цього вище зазначені посилання відповідача-1 суд не може вважати обґрунтованими оскільки аналогічний товар ввозився раніше також самим позивачем, а ті ВМД на які посилається відповідач, як на факт самостійного визначення ціни самим позивачем, на час розгляду справи не можна вважати безспірними оскільки всі вони оскаржуються в судовому порядку.
Харківська митниця не обґрунтувала неможливість визначення митної вартості товару за методом 1. Висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, та обґрунтування з цього, відповідачем-1 не зроблено. При визначенні митної вартості також не зроблено висновок про неможливість використання наступного методу визначення митної вартості відповідно до ст. 266 МКУ.
Щодо посилання відповідача-1 на те, що вартість товару який ввозився позивачем на європейських ринках значно вище, то з таким посиланням суд погодитись не може оскільки відповідачем не спростовано факт того, що сам продавець визначив вартість товару, що поставка товару та оплата за нього відбулась у час «світової фінансової кризи», що позивач був постійним клієнтом постачальника товару та мав відповідні знижки.
Також суд зазначає, що підстави застосування першого методу визначення митної вартості товару регламентується ст. 267 МКУ. Зокрема перший метод застосовується, якщо немає обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання товарів, що оцінюються, за винятком тих, які вводяться або вимагаються законом, обмежують географічний регіон, в якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно), або неістотно впливають на ціну товару (у законодавстві України не існує будь-яких обмежень щодо імпорту вказаних у декларації товарів); продаж (відчуження) та ціна угоди не залежить від дотримання умов, вплив яких неможливо врахувати (митний орган на назвав будь-яких умов, які б унеможливлювали визначення вартості цих товарів); жодна частина прибутку від будь-якого наступного перепродажу, реалізації чи використання товарів покупцем не буде надходити прямо чи побічно на користь продавця (у контракті № 38/156-09 від 25.02.2009 р. не передбачено будь-яких додаткових відрахувань на користь продавця за контрактом, єдине, що позивач повинен сплатити - це ціну, визначену за згодою сторін у відповідній специфікації); учасники угоди не є взаємозалежними особами. З даного виду товарів державне регулювання цін не здійснюється, тобто відсутні будь-які обставини, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за першим методом. Тому, суд дійшов висновку про те, що вимоги ст. 267 МКУ про те, що використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально, позивачем витримано.
З метою митного оформлення Позивач надав усі необхідні відомості та документи, за допомогою яких можливо визначити митну вартість товару за методом 1, та на вимогу відповідача-1 ще додаткові документи, тому підстав для неможливості перевірки обчислення митної вартості товарів у відповідача-1 не було.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем-1 було необґрунтовано відмовлено позивачу у митному оформленні товарів з підстав неправильного визначенні митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та використано метод оцінки митної вартості за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3).
Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України (відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування) шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.
Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Судові витрати слід покласти на відповідача-1 відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства.
Щодо вимог позивача, що визнання дій відповідача -1 щодо визначенню митної вартості товарів при здійсненні митного оформлення ВМД № 344260 за методом 3 -за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів то в цій частині позов не підлягає задоволенню оскільки вище зазначені дії є виключною компетенцією відповідача-1 згідно положень Митного кодексу України.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг" до Головного управління державного казначейства у Харківській області про визнання недійсним рішення та стягнення надмірно сплаченого ПДВ -задовольнити частково.
Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000003/2009/000704 від 29.09.2009 р
Скасувати Рішення Харківської митниці нро визначення митної вартості товарів № 800000017/2009/002940/1від 29.09.2009 р. про визначення митної вартості товарів.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК ТРЕЙДИНГ" надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 27 027,40 грн.
В іншій частині у задоволення позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК ТРЕЙДИНГ" суму сплачених судових витрат в розмірі 380,77 грн. (триста вісімдесят гривень сімдесят сім копійок) .
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку
Повний текст постанови виготовлено 22.01.2010 року.
Суддя Спірідонов М.О.