Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
13 січня 2010 р. № 2-а- 42615/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Панченко О.В.
при секретарі судового засідання Венглюк Т.В.
за участю:
представника позивача -ОСОБА_1,
представника відповідача -Кірсанова Д.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 (надалі позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкоої інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (надалі відповідач), в якому, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001951702/0 від 13.10.2009 року щодо податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб на суму 15 148,63 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, обґрунтовуючи вимоги тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі Акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 5214/1702/НОМЕР_1 від 30.09.2009 року. Не погодившись з висновками, зазначеними у вказаному Акті, позивач надав заперечення до акту перевірки від вих. № 1 від 02.10.2009 року. 13.10.2009 року Державною податковою інспекцією в Дзержинському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001951702/0, яким зобов'язано позивача сплатити податок з доходів фізичних осіб в сумі 15 148,63 грн. З вказаним рішенням ДПІ позивач категорично не згоден, оскільки згідно ст. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб"єктів малого підприємництва" від 03.07.98р. № 727/98 (зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28.06.99 р. № 746/99) доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, які оподатковуються єдиним податком, не включаються до складу совокупного оподатковуємого доходу по наслідкам звітного року такого платника. Відповідно до ст. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб"єктів малого підприємництва" від 03.07.98р. № 727/98 (зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28.06.99 р. № 746/99 ) платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб (фізичних осіб - суб"єктів малого підприємництва). У зв"язку з перевищенням граничного розміру виручки в 2 кварталі 2008р., позивач в 3 кварталі здал свідоцтво про сплату єдиного податку й з 3 кварталу перейшов на загальну систему оподаткування та був платником податку з доходів фізичних осіб.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова позов не визнала. У запереченнях на позов та її представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та просили суд відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї правової позиції зазначили, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.03.2007 року по 30.06.2009 року. В ході перевірки було становлено, що відповідальним за фінансово-господарську діяльність у перевіряємий період був ФОП ОСОБА_3 У період з 20.03.2007 року по 30.06.2008 року ОСОБА_3 перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку. У період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року останній перебував на загальній системі оподаткування, був платником податку з доходів фізичних осіб. За період з 20.03.07р. по 30.06.09р. ФОП ОСОБА_3 не реєструвався платником податку на додану вартість. Обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ФО-П ОСОБА_3 складали грошові кошти, одержані у безготівковій формі за реалізовані консультаційні послуги. У звіті суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за II квартал 2008 року було вказано, що обсяг виручки від реалізації послуг (робіт, товарів) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку року складав - 634 655,00 грн. При перевірці правильності визначення обсягу виручки від реалізації товарів за період, що перевірявся, було проведено співставлення даних, зазначених у звітах суб"єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку з даними первинних документів обліку та з даними первинних документів, що підтверджуюь надходження грошових коштів, тобто банківських виписок на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_3 надійшли кошти у сумі 634654, 51 грн. Обсяг виручки, отриманий від господарської діяльності у 2008 році перевищує 500 000,00 грн., що є порушенням ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб"єктів малого підприємництва" зі змінами та доповненнями. Таким чином, перевищення обсягу виручки, встановленого для платників єдиного податку відповідно до ст. 1 вищевказаного Указу Президента України здійснено ФО-П ОСОБА_3 у II кварталі 2008 року на суму 134 654,51 грн. ФОП ОСОБА_3 згідно Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб"єктів малого підприємництва", платник єдиного податку перейшов на загальну систему оподаткування, обліку та звітності. Так як суб'єкт господарювання ФО-П ОСОБА_3 обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, та отримував доходи за умов, відмінних ніж встановлено Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727/98 від 03.07.1998 року для провадження спрощеної системи оподаткування, тобто перевищив граничну суму виручки (500 000,00 грн.), то сума такого перевищення підлягає оподаткуванню у порядку, встановленому розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992 року - податком з доходів фізичних осіб, у II кварталі 2008 року - 15 %. Оподатковуваним доходом з урахуванням норм ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№ 13-92 від 26.12.1992 року вважається сукупним чистий доход, тобто різниця між валовим доходом і витратами документально підтвердженими. У зв"язку з перевищенням обсягу виручки реалізації продукції платника єдинго податкуза результатами перевірки встановлення занимженн у ІІ кварталі 2008 року, оподаткованого доходу у сумі 134654, 51 грн. На підставі акту документальної перевірки ФО-П ОСОБА_3 податковим повідомленням-рішенням № 0001951702/0 від 13.10.2009 року було визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» у розмірі 15 148,63 грн., тобто обсяг виручки - 500 000,00 грн. (документально підтверджені витрати) х 15 %.
За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 безпідставними та необґрунтованими як нормативно, так і документально, а тому просить суд у задоволенні позову - відмовити.
Вислухавши думку представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:
ОСОБА_3 як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради 19.03.2007 року за № НОМЕР_2, з 20.03.2007 року перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.
На підставі направлення № 1023 від 07.09.2009 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено з 07.09.2009 року по 18.09.2009 року планову документальну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання фізичою особою - підприємцем ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.03.2007 року по 30.06.2009 року.
За результатами перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було складено акт № 5214/1702/НОМЕР_1 від 30.09.2009 року про результати планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, в якому відображені порушення:
- ст. 1, 5 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб"єктів малого підприємництва" із змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28.06.1999 року № 746/99, ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 "про прибутковий податок з громадян", ст. 20 Закону України від 22.05.2003 року № 889-УІ "про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями.
Позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням-рішенням та подав начальнику ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова письмові розбіжності щодо складеного акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 5214/1702/НОМЕР_1 від 30.09.2009 року.
Висновки, викладені в зазначеному акті перевірки, стали підставою для прийняття ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова податкового повідомлення-рішення № 0001951702/0 від 13.10.2009 року, яким позивачу визначено суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15 148,63 грн.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватися вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.
З метою виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та обов'язків, законодавцем надані ДПІ наступні права: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ; вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України та інші права.
У відповідності до положень ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:
1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;
2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);
3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;
4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727/98 від 03.07.1998 року (зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України № 746/99 від 28.06.1999 року), доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Приписами ст. 6 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” № 727 ( надалі Указ № 727) визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказаний податок сплачується ним у складі єдиного податку.
Перехід на загальну систему оподаткування у разі перевищення обсягу виручки над встановленим п. 1 Указу № 727 повинен бути проведений починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) шляхом подання до податкового органу за місцем державної реєстрації декларації про доходи та витрати за наслідками звітного кварталу, наступного за тим, в якому було перевищення.
Згідно з п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.200 року № 507 „Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727”, на суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 6 не є платниками податку на доходи фізичних осіб, не поширюються вимоги розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 13 "Про прибутковий податок з громадян" (у частині доходів від провадження підприємницької діяльності, що здійснюється відповідно до зазначеного Указу).
Беручи до уваги той факт, що перевищення граничного розміру виручки було допущено позивачем у 2 кварталі 2008 року, суд дійшов до висновку про те, що загальна система оподаткування повинна застосовуватися для визначення його податкового зобов'язання починаючи з 3 кварталу 2008 року, а податкове зобов'язання позивача щодо сплати податку з доходів фізичних осіб мало бути розраховане на підставі квартальної декларації за 2008 рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ФО-П ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового рішення-повідомлення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8 Конституції України, ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 51, 71, 94, 158 ч. 1, 159, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст. ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001951702/0 від 13 жовтня 2009 року Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - відповідно до ст. 160 КАС України з дня складання постанови у повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2010 року.
Суддя Панченко О.В.