25.07.2007 Справа № 6/201
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді -Тищик І.В.- доповідач,
суддів -Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є.
при секретарі -Чоха Є.О.
за участю представників
прокурора Цяцька О.В.
позивача: Волохов А.О., Косаренко В.А.
відповідача-1: Панфілов О.Г., Марченко В.Б., Полтавець Л..Ж.
відповідача-2: не з'явився
3-тя особа-1: не з'явився
3-тя особа-2: Мариніч О.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді на рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.06.2006 року у справі № 6/201
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомплект -АСУ», м. Кіровоград
до відповідача-1 Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Кіровограді,
відповідача-2 Відділення державного казначейства у м. Кіровограді
треті особи без самостійних вимог на стороні позивача:
- Закрите акціонерне товариство «Радій», м. Кіровоград
- Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електростанція» ДП «НАЕК «Енергоатом», м.Енергодар
про стягнення шкоди в розмірі 15725294,40 грн.,
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.06.06 року у справі №6/201 (суддя Баранець О. М.) позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Державної податкової інспекції у м. Кіровоград за рахунок коштів Державного бюджету України передбачених для фінансування Державної податкової інспекції у м. Кіровограді на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спец комплект-АСУ» шкоду в розмірі 15725294,40 грн., заподіяну неправомірними діями працівників податкового органу.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач-1 - Державна податкова інспекція у м. Кіровограді, звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення та залишити позов без розгляду. При цьому скаржник посилається на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення за захистом свого порушеного права, оскільки вказаний строк належить обраховувати з дати прийняття ДПІ у м. Кіровограді рішення про зупинення операцій по рахунку позивача -18.08.98р. та відсутність причинного зв'язку між неправомірними діями податкового органу та заподіянням шкоди. Окрім того, скаржник посилається на те, що збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів ДПІ, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, а не коштів, виділених на фінансування податкового органу.
Вимоги скаржника підтримані прокурором.
Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу вважає доводи, викладені у апеляційній скарзі, необґрунтованими, висновки господарського суду правомірними та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін. Позивач посилається на те, що наслідком неправомірних дій посадових осіб податкового органу стало банкрутство підприємства, в зв'язку з чим, строк позовної давності належить обчислювати з дня порушення провадження у справі про банкрутство, а саме, з 21.06.2004р.
Третіми особами заперечення на апеляційну скаргу надані не були. Представник третьої особи-2 послався на правомірність рішення суду та просив залишити останнє без змін.
Про час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, однак, представники відділення Державного казначейства у м. Кіровограді та ЗАТ «Радій» не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції.
Ухвалою від 27.09.2006р. провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судово-бухгалтерської експертизи; після отримання експертного висновку - поновлено ухвалою від 04.07.2007р.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення шкоди в розмірі 22773739,34 грн., заподіяної неправомірними діями працівників податкового органу, які призвели до банкрутства товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомплект-АСУ». В подальшому вимоги щодо розміру шкоди позивачем були зменшені та склали 15725294,40 грн.
Виникнення зазначеної шкоди позивач пов'язує з проведенням податковим органом у квітні 1999 року перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства, наслідком якої стало неправомірне нарахування податків та застосування штрафних фінансових санкцій на загальну суму 4456696,80 грн., порушення за матеріалами перевірки кримінальної справи проти керівника підприємства за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 148-2 КК України (ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів), в процесі розслідування якої у підприємства вилучалися в примусовому порядку кошти, матеріальні цінності, бухгалтерські документи, застосовувалися інші обмеження, які унеможливили здійснення підприємством господарської діяльності та призвели до його банкрутства.
Тривалість вказаних дій впродовж 1999-2001 років призвели до порушення виконання позивачем договірних зобов'язань за договорами №116 від 11.04.1995р., №36 від 02.02.1997р. (з додатковими угодами до них), укладеними між ВП «Запорізька АЕС», ЗАТ «Радій» та ТОВ «Спецкомплект-АСУ», відповідно до яких позивач був зобов'язаний поставити на АЕС обладнання для реконструкції блоків №1 та №2 у визначених обсягах та в узгоджені терміни.
Неправомірність дій податкового органу щодо нарахування позивачу податку на прибуток та податку на додану вартість підтверджується рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.10.2001р. у справі №05-01/1248/8-110/9/8, яким визнано недійсним рішення податкового органу про застосування та стягнення з позивача фінансових санкцій.
Причинний зв'язок між незаконними діями ДПІ і наслідками цих дій стосовно ТОВ «Спецкомплект-АСУ» встановлений рішенням місцевого суду Кіровського району в м. Кіровограді від 25.06.2004р., яким визначено, що спричинення шкоди підприємству - позивачу та доведення його до банкрутства знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку із неправомірними діями ДПІ та проведенням розслідування кримінальної справи відносно посадових осіб підприємства, що в свою чергу завдало шкоди діловій репутації товариства, честі і гідності його керівника та потягло припинення виконання договірних зобов'язань і доведення підприємства до банкрутства.
В силу ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, факт протиправності дій ДПІ в м. Кіровограді відносно ТОВ «Спецкомплект-АСУ» підтверджений відповідними судовими рішеннями; протиправними діями відповідача-1 були створені передумови припинення господарських зобов'язань позивача перед контрагентами ЗАТ «Радій» та ВП «Запорізька АЕС» у зв'язку з неможливістю їх виконання; ВП «Запорізька АЕС» підтвердила факт укладення відповідних договорів на поставку шаф з іншими постачальниками внаслідок необхідності проведення планово-попереджальних ремонтів ядерних блоків, що відображено в матеріалах справи.
Розмір матеріальної шкоди (реальної шкоди та упущеної вигоди) визначений висновком №1739/1794/23 додаткової судово-економічної експертизи Кіровоградсь-кого відділення Одеського НДІСЕ від 01.02.2006р. і становить 15725294,40грн. (з урахуванням підлягаючих до сплати податку на прибуток в розмірі 4671900,0грн. та податку на додану вартість в розмірі 3145059,48 грн.). Відповідач-1 з визначеним розміром шкоди не погодився.
За клопотанням відповідача-1 судом апеляційної інстанції було призначено повторну судово-бухгалтерську експертизу. Листами позивача та відповідача-1 підтверджено неможливість надання позивачем (внаслідок процедури банкрутства) документів, витребуваних експертами для дослідження, як то: документів бухгалтерського обліку, відомостей аналітичного та синтетичного обліку тощо, що, в свою чергу, як убачається з висновку комісійної судово-економічної експертизи Харківського НДІСЕ № 9445 від 18.06.2007р., унеможливило надання експертного висновку щодо підтвердження /спростування/ визначеного розміру заподіяної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність дій суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В обґрунтування правомірності своїх дій відповідач-1 посилається на рішення ДПІ у м. Кіровограді №7388/24 від 18.08.1998р., яким зупинено операції по рахунку позивача в Кіровоградській філії Укрексімбанку, обґрунтовує правомірність прийняття цього рішення та від дати прийняття останнього обраховує строки позовної давності на подання вказаного позову.
Дані посилання не приймаються колегією суддів, оскільки дане рішення не є належним доказом у справі; останнє не пов'язане з діями податкового органу по проведенню перевірки, неправомірному нарахуванню підприємству податків і застосуванню штрафних санкцій та його наступними діями; зазначений доказ відповідач-1 штучно пов'язує з винними діями податкового органу, внаслідок яких позивачу була заподіяна шкода.
Посилання відповідача-1 на сплив строків позовної давності на подання позову також не приймається колегією суддів.
Відповідно до чинного законодавства загальний строк для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи складає три роки.
На думку колегії суддів, про порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «Спецкомплект-АСУ» дізналося з моменту визнання недійсним рішення ДПІ у м. Кіровограді від 29.04.99р., яким в порушення норм чинного законодавства підприємству були донараховані податок на прибуток, податок на додану вартість та застосовані штрафні фінансові санкції; недійсним вказане рішення ДПІ було визнано рішенням господарського суду Кіровоградської області у справі №05-01/1248/8-110/9/8 від 11.10.01р.; таким чином, строки позовної давності належить відраховувати з дати прийняття господарським судом зазначеного рішення -11.10.01р.; закінчення строку позовної давності припадає на 11.10.2004р.; позивач звернувся з позовом до господарського суду 27.05.04р., тобто, в межах строку позовної давності.
Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
З огляду на приписи зазначеної норми господарським судом правомірно до спірних правовідносин застосовані норми Цивільного кодексу УРСР, статтями 440, 441 якого визначені як загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди, так і відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівників.
В силу зазначених норм особа, що заподіяла майнову шкоду іншій особі зобов'язана цю шкоду відшкодувати; організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків; відповідальність за заподіяння шкоди наступає за наявності самої шкоди, протиправності дій заподіювача шкоди, безпосереднього причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням шкоди та наявності вини заподіювача шкоди.
Наявність зазначених підстав відповідальності за заподіяння шкоди у діях відповідача-1 підтверджується матеріалами справи, внаслідок чого висновок господарського суду про задоволення позовних вимог являється правомірним.
З огляду на відповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог відповідача-1 щодо скасування цього рішення. Доводи скаржника не приймаються колегією суддів в силу викладеного.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160,196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.06.2006 року у справі № 6/201 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді -без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.В.Тищик
Судді: Г.К.Дмитренко
А.Є.Прокопенко