Рішення від 16.04.2020 по справі 922/5397/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2020 р.Справа № 922/5397/13 (922/385/20)

Господарський суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О. судді: Міньковський С.В. , Яризько В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

сторони до судового засідання уповноважених представників не направили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Харківської області

позовну заяву Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків

до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, м. Харків

про стягнення коштів

в межах справи про банкрутство

Харківського ДАВП ВСТАНОВИВ :

У провадженні Господарського суду Харківської області розглядається справа про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.

ФО ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства про стягнення заборгованості із заробітної плати у розмірі 8 843,36 грн. Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку за період часу з 12.01.2015 по 07.02.2020 в сумі 161735,16 грн, суму компенсації втрати частини доходів внаслідок несвоєчасної їх виплати в сумі 2662,97 грн та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 8500,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі суду раніше визначеному складу суду від 11.02.2020 визначено склад суду для розгляду даної справи: головуючий суддя Усатий В.О., суддя Яризько В.О., суддя Міньковський С. В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні 11.03.2020.

Від відповідача надійшов відзив (вх. 5152 від 26.02.2020) на позовну заяву, до якого додано довідку щодо заборгованості по заробітній платі за листопад 2014-жовтень 2015 року. У відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог частково.

До суду від позивача надійшло клопотання (вх 6143 від 10.03.2020), в якому просить суд витребувати у відповідача належним чином оформлені та засвідчені відомості про нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 за листопад - грудень 2014, січень 2015, які підтверджують дійсний розмір заборгованості нарахованої, але не виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 на момент звільнення. У клопотанні вказує, що позивачем отримано відзив на позовну заяву, однак, зважаючи на те, що до поданої відповідачем довідки не додані належним чином засвідчені відомості наявності заборгованості перед ОСОБА_1 з заробітній платі саме в зазначеній відповідачем сумі за вказаний період.

Крім того, до суду надійшла відповідь позивача (вх. 5765 від 04.03.2020) на відзив, в якій він не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві.

Ухвалою суду від 11.03.2020 відкладено підготовче засідання на 09.04.2020.

На адресу суду 25.03.2020 від Харківського державного авіаційного виробничого підприємства надійшло пояснення (вх. № 7626) щодо відповіді на відзив позивача, в якому він вказує, що сума середньої заробітної плати за період з 13.11.2015 по 07.02.2020 складатиме: 670,5 (кількість днів затримки)* 87,33 (середньоденна заробітна плата) = 58554,76 грн , тоді як у відповіді на відзив вказано 110 996, 43 грн за період з 13.01.2015 по 07.02.2020 (1271 робочий день). Крім того, відповідач зазначає, що вимоги стосовно компенсації за затримку виплати заробітної плати є передчасними, тому що розмір компенсації залежить від місяця, в якому боржником буде фактично виплачена заборгованість.

В судовому засіданні 09.04.2020 представник позивача наполягав на заявлених вимогах та пояснив суду, що вважає завдання підготовчого провадження виконаним та вважає за можливе призначити справу до розгляду по суті.

Заслухавши представника позивача та за результатами дослідження матеріалів справи, судом у відповідності до приписів ч. 1 ст. 177 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що здійснені всі дії, які необхідні для реалізації завдань підготовчого провадження (остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.04.2020.

До судового засідання 16.04.2020 сторони уповноважених представників не направили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи та на те, що явка представників сторін до судового засідання не визнавалась судом обов'язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників сторін.

Відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заперечення, викладені у відзиві, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, господарським судом встановлено наступне.

З 09.01.1963 по 12.01.2015 ОСОБА_1 працював на Харківському державному виробничому підприємстві.

Згідно наказу № 2К від 12.01.2015 ОСОБА_1 звільнений з ХДАВП по досягненню пенсійного віку за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України.

В день звільнення ОСОБА_1 ознайомлений з наказом № 2К від 12.01.2015 та йому видана трудова книжка, однак, не проведений розрахунок із заробітної плати, що стало підставою для звернення з позовом у даній справі.

Відповідно до довідки № 212/662 від 30.10.2019 Харківського державного авіаційного виробничого підприємства заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 станом на 30.10.2019 становить 6 336 грн. З яких:

заробітна плата за листопад 2014 -1406 грн;

заробітна плата за грудень 2014 - 1183 грн;

заробітна плата за січень 2015 - 2588;

компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати квітень, травень, липень, серпень, жовтень 2015 - 1160 грн.

Розмір середньої заробітної плати становить 87,33 грн.

Позивач, посилається на те, що при звільненні йому був виданий розрахунок із заробітної плати на суму 8843,36 коп., який не виплачений на момент звернення із позовом у даній справі.

Згідно з ч. 1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено те, що відповідачем не здійснено розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні, що не заперечується відповідачем. Однак, існує розбіжність між заявленою позивачем до стягнення сумою заборгованості та розміром заборгованості, яка зазначається та визнається відповідачем.

Дослідивши зазначені обставини, суд зазначає, що на підтвердження заявлених позивачем вимог про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, позивач надав роздруківку, в якій значиться до виплати 8 843,36 грн.

Однак, із зазначеної роздруківки не вбачається , ким розрахована та визначена зазначена сума. Роздруківка не містить прізвища та посади осіб, які її виготовили, їх підписів, печатки підприємства тощо.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 76 ГПК України закріплено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд зауважує на тому, що відповідач не визнає заявлений позивачем до стягнення розмір заборгованості із заробітної плати та на підтвердження своїх заперечень надав довідку № 212/662 від 30.10.2019 Харківського державного авіаційного виробничого підприємства. Відповідно до якої, заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 станом на 30.10.2019 становить 6 336 грн, з яких заборгованість по заробітній платі 5176 грн та 1160 грн компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Довідка підписана керівником підприємства та головним бухгалтером підприємства та скріплена печаткою підприємства.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем не доведено розмір заборгованості із заробітної плати 8 843,36 грн належними та допустимими доказами.

Крім того, судом встановлено, що до реєстру вимог кредиторів включена заборгованість по заробітній платі відповідача перед Ширий М.Г. у розмірі 5177 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що доведеною є заборгованість по заробітній платі станом на момент розгляду даної справи у розмірі 5 176 грн, яка включена до реєстру вимог кредиторів боржника. Отже, вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі задоволенню не підлягають задоволенню у даному провадженні, оскільки включені до реєстру вимог кредиторів боржника.

Щодо вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Наказом № 379 від 16.11.2016 на підприємстві встановлено робочий час у режимі неповного робочого тижня з робочими днями понеділок та вівторок), а наказом № 212 від 10.07.2017 змінено режим роботи підприємства на умовах одноденного робочого тижня, а саме: робочий день-понеділок.

З 14.01.2019 наказом № 602 від 26.12.2018 на підприємстві відповідача встановлено робочий час в режимі неповного робочого тижня з неповним робочим днем - понеділок (тривалість - 4 години).

Таким чином, кількість робочих днів за графіком роботи підриємства за період з 13.01.2015 по 07.02.2020 складає : 2015 рік 250 днів; 2016 рік 251 день; 2017 рік 97 днів; 2018 рік 51 день; 2019 рік 39 днів.

Враховуючи кількість днів та тривалість робочого часу підприємства сума середнього заробітку за період з 31.01.2015 по 07.02.2020 становить 58 554,76 грн (670,51 (кількість днів затримки) х 87,33 (середній заробіток).

Суд вважає помилковим розрахунок позивача, виходячи з календарних, а не робочих днів, оскільки це суперечить п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати.

Суд дійшов висновку про те, що задоволенню підлягають вимоги в частині суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати за квітень - жовтень 2015 року в розмірі 1160 грн, що підтверджується довідкою ХДВАП № 212/662 від 30.10.2019.

Щодо вимог стосовно стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про оплату праці" компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, визначеному чинним законодавством.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами в цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

При нарахуванні компенсації за затримку виплати заробітної плати роботодавцям слід керуватися Законом № 2050 і Порядком № 159 (для виплат, нарахованих з 01.01.2001). Компенсації підлягає грошовий дохід (разом із сумою індексації), який отримується у гривнях на території України та не має разового характеру (ч. 2 ст. 2 Закону № 2050, п. 3 Порядку № 159).

Компенсація проводиться за рахунок тих самих джерел, що й виплати, за невиплату яких вона нараховується (п. 7 Порядку № 159).

Нарахування компенсації проводиться один раз перед виплатою заборгованості із заробітної плати. Виплачується компенсація в місяці, у якому проводиться виплата заборгованості із заробітної плати за відповідний місяць (п. 5 Порядку № 159).

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про те, що звернення позивача із зазначеними вимогами про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної є передчасними.

Щодо заявлених до стягнення витрат на послуги адвоката, суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У якості доказу надання юридичних послуг та понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8 500 грн до суду надано договір про надання правничої допомоги від 08.10.2019 між ОСОБА_1 та адвокатом Корнєвим О.В. З договору вбачається, що адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу : надання консультацій і роз'яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій, запитів); складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних, касаційних скарг тощо); представництво інтересів та захист клієнта в суді та інші повноваження. Сторонами у договорі погоджено розмір гонорару, який сплачує клієнт 8500 грн, з яких: 500 грн надання усної консультації; складання адвокатського запиту до ХДАВП - 1000 грн; складання звернення до Територіальної державної інспекції праці у Харківській області про проведення перевірки - 1000 грн; складання позовної заяви - 4500 грн; підготування аналітичної довідки щодо питань правозастосування - 1000 грн.

З копії квитанції до прибуткового касового ордеру вбачається, що клієнтом ОСОБА_1. сплачено за договором про надання правової допомоги від 08.10.2019 8500 грн.

Крім того, надано копію ордеру на надання правничої допомоги; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

З матеріалів справи, вбачається, що адвокатом складались обумовлені сторонами запити, звернення, приймав участь в судовому засіданні.

Відповідачем не надано заперечень щодо розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу, тому суд дійшов висновку про задоволення зазначених вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 116 Кодексу Законів про працю України, ст. ст. 86, 126, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, ст. ст. 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код ЄДРПОУ 14308894) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату за період квітень - жовтень 2015 року у розмірі 1 160 грн;

середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 13.01.2015 по 07.02.2020 у розмірі 58 554,76 грн.;

витрати на правничу допомогу 8 500 грн та 895,73 грн судового збору.

В іншій частині вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази в установленому порядку.

Позивач: ОСОБА_1 ( код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )

Відповідач: Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код ЄДРПОУ 14308894)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повний текст складено та підписано 23.04.2020.

Головуючий суддя Суддя Суддя Усатий В.О. Міньковський С.В. Яризько В.О.