"25" липня 2007 р.
Справа № 12/163-2187
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Скрипчук О.С. розглянув матеріали справи:
за позовом: Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області вул. Грушевського, 8, м.Тернопіль
до відповідача-1: Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів України м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8
до відповідача-2: Тернопільського обласного благодійного фонду "Центр реабілітації дітей-інвалідів", м.Тернопіль, вул.Вербицького,3
до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр реабілітації дітей-інвалідів", вул.Братів Бойчуків, 6, м.Тернопіль
про: визнання недійсними договорів та стягнення коштів в сумі 66 645,20 грн.
За участю представників сторін:
позивача: Гарматюк Т.Є. -зав. сектору, довіреність №10-13/434 від 30.01.2007р.
відповідача-1: Гафтко М.Л. -представник, довіреність №04/81-648 від 04.07.2007р.;
Базилевська І.В. -представник, довіреність №03-61/434 від 08.05.2007р.
відповідача-2:
відповідача-3:
Суть справи:
Контрольно-ревізійне управління в Тернопільській області, м.Тернопіль, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів України м. Тернопіль, надалі відповідач-1, до Тернопільського обласного благодійного фонду "Центр реабілітації дітей-інвалідів", м.Тернопіль, надалі відповідач-2, та до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр реабілітації дітей-інвалідів", м.Тернопіль, надалі відповідач-3, про визнання недійсними договорів та стягнення коштів в сумі 66 645,20 грн.
Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на лист вимогу №19-04-14/537 від 24.02.2006р., лист відповідь №03-46/556 від 22.03.2006р., акт ревізії від 21.02.2006р., договір №4-Ф/2002 від 14.06.2002р., договір №3-Ф від 28.11.2001р., договір 22.05.2001р. №1-Ф, інші матеріали.
Представник позивача позовні вимоги підтримує.
Представники Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в судовому засіданні позовні вимоги заперечують.
Представник Тернопільського обласного благодійного фонду «Центр реабілітації дітей-інвалідів»та ТОВ «Центр реабілітації дітей-інвалідів»в судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.
У відзиві на позовну заяву від 06.06.2006р. №03-76/994 Тернопільське відділення Фонду соціального захисту інвалідів позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, мотивуючи тим, що кошти згідно укладених договорів виділялися у відповідності до вимог чинного законодавства для проходження реабілітації дітьми-інвалідами. Нормами Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачено, що кошти Фонду соціального захисту інвалідів використовуються на фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів.
Тернопільський обласний благодійний фонд «Центр реабілітації дітей-інвалідів»у відзиві на позовну заяву від 20.06.2006р. №19 позовні вимоги заперечує, посилаючись на те, що надана фінансова допомога для зміцнення матеріальної бази «Центру»дітям-інвалідам використана за цільовим призначенням.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з огляду на наступне.
22 травня 2001 року, 28 листопада 2001 року та 14 червня 2002 року між Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, позикодавець, та Тернопільським обласним благодійним фондом «Центр реабілітації дітей-інвалідів», одержувач, були укладені договори №1-Ф, №3-Ф, №4-Ф/2002 про надання фінансової допомоги для зміцнення матеріально-технічної бази відділення ранньої медичної реабілітації дітей-інвалідів Тернопільського благодійного фонду «Центр реабілітації дітей-інвалідів», термінами дії до 31.12.2001р., 14.06.2003р. та до 28.11.2002р. відповідно.
За умовами укладених договорів Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів зобов'язувалося надати, а Тернопільський обласний благодійний фонд «Центр реабілітації інвалідів»зобов'язувався прийняти фінансову допомогу на безповоротній основі, яка повинна використовуватися з метою зміцнення матеріально-технічної бази відділення ранньої медицини реабілітації дітей-інвалідів Тернопільського благодійного фонду «Центр реабілітації дітей-інвалідів».
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 п. 2 укладених Договорів отримані кошти від Фонду соціального захисту інвалідів Центр реабілітації зобов'язувався використовувати тільки за цільовим призначенням для зміцнення матеріальної бази Центру та проходження реабілітації дітей-інвалідів у відповідності до техніко-економічного обгрунтування.
21 лютого 2006 року Контрольно-ревізійним управлінням в Тернопільській області складено Акт «Про наслідки ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за період з 2001-2004р.р.», надалі Акт ревізії.
Ревізією встановлено та зафіксовано в Акті, що згідно укладених договорів Тернопільському обласному благодійному фонду «Центр реабілітації дітей-інвалідів»надано безповоротну фінансову допомогу на зміцнення матеріальної бази на суму 67214 грн. Зазначена сума допомоги перехована згідно платіжних доручень від 23.05.2001р. №151, від 28.11.2001р. №392 та від 17.06.2002р. №157.
Відповідно до звітів про використання фінансової допомоги безповоротна фінансова допомога використана Центром для придбання реабілітаційного обладнання, за допомогою якого проводилася реабілітація дітей-інвалідів. Залишок невикористаних коштів в сумі 568,80 грн. повернуто на рахунок Відділення Фонду захисту інвалідів.
Перевіряючими за наслідками ревізії зроблений висновок, що надання фінансової допомоги такій організації, як Тернопільський обласний благодійний фонд «Центр реабілітації дітей-інвалідів»не передбачена Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 02.08.1999р. №130/171/398 «Про затвердження Інструкції про порядок надходжень, обліку й витрачання коштів Фонду України соціального захисту інвалідів», який діяв у 2001 році та «Переліком заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів», затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 24.01.2002р. №68, який діяв у 2002 році.
24 лютого 2006 року Контрольно-ревізійним Управлінням в Тернопільській області на адресу Тернопільського відділення Фонду соціального захисту інвалідів направлена вимога про відшкодування безпідставно наданої безповоротної фінансової допомоги в сумі 66645,20 грн.
Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 23 березня 2006 року за №03-46/556 на адресу КРУ в Тернопільській області направлений лист-відповідь, в якому Фонд зазначив, що кошти в сумі 66645,20 грн. були виділені правомірно для придбання реабілітаційного обладнання та для проходження реабілітації дітьми-інвалідами.
Разом з тим, 25 січня 2006 року прокуратурою Тернопільської області було порушено кримінальну справу №168953 по факту використання службовими особами Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та Тернопільського обласного благодійного фонду «Центр реабілітації дітей-інвалідів»бюджетних коштів всупереч їх цільовому призначенню за ознаками злочину, передбаченого ст. 210 ч. 2 Кримінального кодексу України.
Постановою від 28.12.2006р. старшого слідчого відділу прокуратури міста Тернополя закрито кримінальну справу. Постанова мотивувалася наступним.
При здійснення розслідування встановлено, що у випадках надання Центру фінансової допомоги пакети документів, які підготовлені заявником, протоколи засідання комісій ТРВ ФСЗІ та укладені договори про надання такої допомоги надсилалися у дирекцію Фонду соціального захисту інвалідів України з метою перевірки на предмет законності та обґрунтованості надання безповоротної допомоги Центру реабілітації дітей-інвалідів. Після ґрунтовного вивчення спеціалістами Фонду та погодження надання такої фінансової допомоги на казначейський рахунок ТОВ ФСЗІ надходили грошові кошти обумовлені в договорах.
Відповідно до використання вищевказаних коштів фінансової допомоги з ТОБФ «Центр реабілітації дітей-інвалідів»надходили звіти про використання цих коштів, щоквартально подавалася звітність щодо проходження дітьми-інвалідами реабілітації. Під час проведення перевірок порушень щодо недоцільності та нецільового використання коштів фінансової допомоги не виявлено.
Відповідно до ст. 119 Бюджетного кодексу України, яким регулюються, зокрема відносини, по контролю за використанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів передбачено, що нецільове використання бюджетних коштів, тобто на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що використані не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, чи кримінальної відповідальності у порядку визначеному законом.
Згідно п. 3.29. «Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні затвердженої наказом Головного Контрольно-ревізійного управління України №121 від 03.10.1997р., надалі Інструкція (редакція якої діяла на момент проведення ревізії і складання Акту), якою повинні керуватись перевіряючі при виявленні фактів незаконного і нецільового витрачання державних коштів, приховування від бюджету належних йому платежів та інших порушень фінансової дисципліни або зловживань, останні повинні отримати письмові пояснення від посадових та інших причетних до цього осіб, стисло навести суть в акті ревізії (перевірки), а також встановити розмір шкоди і заподіяних збитків, причини і обставини їх виникнення, осіб, з вини яких вони допущені. Розмір збитків визначається у відповідності з чинним законодавством.
Згідно п. 4.33. Інструкції, якщо виявлено шкоду, заподіяну працівниками перевірених підприємств, установ та організацій внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків, то керівники органів державної контрольно-ревізійної служби або їх підрозділів ставлять перед керівниками перевірених підприємств, установ та організацій, а в необхідних випадках перед керівниками вищих органів господарського управління (по підпорядкованості) вимоги щодо часткового або повного покриття шкоди.
Відповідно до п. 2 ст. 119 Бюджетного кодексу нецільове використання коштів має наслідком зменшення асигнування розпорядником бюджетних коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законом.
Як вбачається з матеріалів справи Контрольно-ревізійним Управлінням в Тернопільській області ставиться позовна вимога про визнання недійсними договорів про надання фінансової допомоги для зміцнення матеріальної бази Центру реабілітації дітей-інвалідів, укладених між Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та Тернопільським обласним благодійним фондом «Центр реабілітації дітей-інвалідів»та стягнення з Тернопільського обласного благодійного фонду на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів отриману фінансову допомогу в сумі 66645,20 грн.
В обгрунтування зазначеної вимоги позивач посилається на те, що згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5,6 статті 203 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Права державної контрольно-ревізійної служби передбачені статтею 10 вказаного Закону, згідно якої головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо), у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.
Як вбачається із змісту заявлених позовних вимог Контрольно-ревізійне управління в Тернопільській області звернулося до господарського суду саме про визнання недійсними договорів про надання фінансової допомоги та стягнення з Тернопільського обласного благодійного фонду «Центр реабілітації дітей-інвалідів»на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів отриманої фінансової допомоги.
Згідно норм Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»позивач по справі не наділений відповідними повноваженнями на звернення до суду із вказаними позовними вимогами. Тому, в суду не має правових підстав для задоволення позову так як останній заявлений органом контрольно-ревізійної служби з перевищенням визначених Законом повноважень.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та судові витрати не стягуються.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 83-85 ГПК України, господарський суд
1. В задоволенні позову відмовити.
Суддя О.С. Скрипчук