Рішення від 15.08.2006 по справі 02/2421

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2006 р. Справа № 02/2421

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,

із секретарем судового засідання Олененко С.П., за участю представників:

позивача: Гурін Р.А.-арбітражний керуючий-ліквідатор, відповідача: Бурлаченко В.В. -голова господарства, третьої особи: Омельченко І.В.- за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу "Острожани"

до фермерського господарства "Гарт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державна податкова інспекція у Жашківському районі, про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання недійсним на підставі пункту 1 статті 227 Цивільного кодексу України договору купівлі - продажу відділку птахофабрики сільськогосподарського виробничого кооперативу "Острожани" від 30.11.2001 року з підстав укладення даного договору без відповідного дозволу податкової інспекції, оскільки на момент укладення оспорюваного договору все майно і майнові права позивача знаходилися у податковій заставі.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити, визнати недійсним договір купівлі - продажу від 30.11.2001р., так як на відчуження майна кооперативу не було отримало дозволу податкового органу, а на всі інші відчуження майна кооперативу із 04.03.2002р. отримувалися згоди податкового органу, також ліквідатор повідомив, що він призначений постановою господарського суду від 18.11.2005р. у справі про визнання СВК "Острожани" банкрутом і лише після отримання всіх документів кооперативу дізнався про укладення оспорюваного договору, отже він вважає, що строк позовної давності для пред'явлення даної вимоги ним не пропущений.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти вимоги позивача і просив відмовити в позові з тих мотивів, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за період з 09.06.1999р. по 01.01.2002р. був відсутній запис про заставу майна СВК “Острожани» і на момент укладення оспорюваного договору не було заборони на відчуження нерухомості, яка є предметом цього договору; що відповідач розраховувався із позивачем до того часу, поки у кооперативі не почалися спори між членами кооперативу щодо легітимності керівників кооперативу.

Відповідач подав суду заяву про застосування позовної давності та відмову позивачу в позові, оскільки на день звернення позивача з позовом минув строк позовної давності для звернення до суду із заявою про визнання недійсним договору і повідомив, що несплата коштів за договором не може бути підставою для визнання його недійсним, що на день розгляду спору відповідач зміг знайти лише частину документів на підтвердження проведення часткового розрахунку із СВК “Острожани», оскільки пройшло багато років, строк зберігання документів минув.

Представник відповідача у судовому засіданні, заперечуючи проти позову, посилався на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов, та доповненні до нього і стверджував, що строк позовної давності позивачем пропущений, на дату укладення оспорюваного договору майно позивача не знаходилося у податковій заставі, що підтверджує також податкова інспекція у своєму листі, що після укладення договору купівлі-продажу у СВК “Острожани» залишалося майна на достатню суму, щоб погасити заборгованість перед бюджетом.

Представник ДПІ у Жашківському районі позов підтримав з мотивів відсутності дозволу податкової інспекції на укладення договору купівлі-продажу.

Оцінивши докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Острожани" (позивач у справі) в особі голови кооперативу Варварчука В.В., що діє на підставі статуту кооперативу та рішення загальних зборів членів кооперативу від 13.03.2001р., протокол № 4, та фермерське господарство "Гарт" (відповідач) в особі голови господарства Бурлаченка В.В., що діє на підставі статуту, уклали договір про купівлю-продаж відділку с. Городниця Острожанської птахофабрики, розташованого за адресою: с. Городниця Уманського району Черкаської області. За умовами вказаного договору позивач, як продавець, передав у власність відповідачу, що є покупцем, відділок Острожанської птахофабрики в с. Городниця згідно акту оцінки і передачі від 17 квітня 2001 року. Відповідно до п. 1.2. договору право власності на об'єкт перейшло до відповідача з моменту підписання даного договору.

Із листа № 1924 від 29.06.2006р. за підписом заступника начальника Уманської ОДПІ та із витягу із Державного реєстру застав рухомого майна вбачається, що станом на день укладення оспорюваного договору купівлі-продажу податкова застава не була зареєстрована в установленому порядку у Державному реєстрі застав рухомого майна. Тобто, ніхто не міг знати про наявність боргу у СВК “Острожани». Лист Уманської ОДПІ № 372 від 02.03.2006р., на який посилається позивач, не може бути доказом відчуження підприємством “Промінь» нерухомого майна без дозволу податкового органу, оскільки із вказаного листа не вбачається, що на момент укладення договору майно підприємства знаходилося в податковій заставі і що за таким дозволом до податкової інспекції зверталися. Суду не подано лист № 53/1 від 02.03.2006р., із яким ліквідатор звертався до податкової інспекції.

Суд вважає безпідставним посилання позивача на витяг із Державного реєстру обтяжень рухомого майна як на доказ наявності податкової застави, оскільки із вказаного витягу вбачається, що на момент укладення оспорюваного договору податкова застава не була зареєстрована, крім цього, вказаний витяг міг би бути доказом наявності заборони на відчуження рухомого майна СВК “Острожани», а предметом оспорюваного договору є нерухомість.

За умовами статті 8 Закону України № 2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть перебувати у податковій заставі лише у разі наявності у такого платника податків податкового боргу. Згідно пункту 8.3. статті 8 вказаного Закону податковий орган зобов'язаний був зареєструвати податкову заставу за умови дії строку такої податкової застави більш як десять календарних днів. Суду не подано доказів такої реєстрації станом на дату укладення оспорюваного договору купівлі-продажу.

Уманська районна державна нотаріальна контора листом від 29.05.2006р. № 382/2-20 (на запит суду) направила довідку про те, що станом на 30 листопада 2001 року не була зареєстрована заборона відчуження нерухомого майна відділку (комплексу) Острожанської птахофабрики, який знаходиться в с. Городниця, вул. Садова, 86, Уманського району Черкаської області.

Таким чином, суду не подано доказів наявності, на момент укладення оспорюваного позивачем договору, будь-яких обмежень для відчуження вказаного у цьому договорі нерухомого майна.

Із наданих позивачем суду для огляду дозволів Уманської ОДПІ на реалізацію майна СВК “Острожани» вбачається, що протягом березня -грудня 2002 року було надано дозволи на реалізацію майна кооперативу на суму майже 100000 грн., отже, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що відчуженням майна за оспорюваним договором купівлі-продажу кооператив зробив неможливим погашення боргу перед бюджетом, оскільки у листі Уманської ОДПІ № 1924 від 29.06.2006р. вказано, що заборгованість кооперативу перед бюджетом станом на 30.11.2001р. складала 6614,46 грн.

Згідно статті 48 Цивільного кодексу Української РСР (який діяв на момент укладення оспорюваного договору) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. В статті 203 Цивільного кодексу України вказано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, і особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. За статтею 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Суду подано докази укладення оспорюваного договору купівлі-продажу повноважними особами. Згідно статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Позивач не довів і належними доказами не підтвердив правильність своїх тверджень щодо недійсності договору купівлі-продажу від 30.11.2001р. Матеріалами справи спростовано доводи позивача щодо незаконності договору купівлі-продажу. Невиконання чи неповне виконання договору не є підставою для визнання договору недійсним.

Суд вважає також, що позивачем пропущено строк позовної давності для пред'явлення вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30 листопада 2001 року, виходячи із наступного.

Відповідно до припису п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003р., правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно ст. 76 Цивільного кодексу Української РСР право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. При цьому не має значення строк проведення розрахунку чи строк дії договору. Позивачем у даній справі є юридична особа, призначення ліквідатора не вказане у статті 79 ЦК Української РСР підставою для переривання перебігу строку позовної давності. Отже, позивачем пропущено строк позовної давності для подання позову про визнання недійсним договору від 30.11.2001р. Позивач не подав суду клопотання про поновлення строку позовної давності, не вказав поважних причин її пропуску.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не вказав законних підстав для визнання договору купівлі-продажу від 30 листопада 2001 року недійсним, позивачем пропущено строк позовної давності, отже вимога позивача задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 49 ГПК України понесені позивачем витрати повністю покладаються на позивача і йому не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Скасувати заборону фермерському господарству “Гарт» відчужувати чи передавати у заставу комплекс птахофабрики, який знаходиться в с. Городниця, вул. Садова., 80.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко

Попередній документ
888814
Наступний документ
888816
Інформація про рішення:
№ рішення: 888815
№ справи: 02/2421
Дата рішення: 15.08.2006
Дата публікації: 03.09.2007
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Черкаської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Купівля - продаж; Інший спір про купівлю - продаж