Запорізької області
31.05.07 Справа № 7/349-26/262/06-20/137/07
Суддя Гандюкова Л.П.
м.Запоріжжя
За позовом Державного комунального підприємства “Бердянський міськводоканал», Запорізька область, м.Бердянськ
до Бердянської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області “№77», Запорізька область, м.Бердянськ
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Бердянської міської ради, Запорізька область, м.Бердянськ
про стягнення суми 17991,65 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - Ковтунович В.М. (довіреність №281 від 08.02.2007р);
Вишневський С.Ю. (довіреність №3237 від 25.12.2006р.);
Від відповідача -Скорик В.А. (довіреність №8/173 від 12.01.2007р.);
Поліщук Е.В. (довіреність №812972 від 29.05.2007р.);
Від третьої особи -не з'явився;
Заявлений позов про стягнення з Бердянської виправної колонії №77 на користь ДКП “Бердянський міськводоканал» суми 17991,65 грн. за договором №34 від 18.05.2000р. на відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків в комунальну каналізацію.
Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області № 507 від 05.03.2007р. справа №7/349-26/262/06 за позовом Державного комунального підприємства “Бердянський міськводоканал», Запорізька область, м.Бердянськ, до Бердянської виправної колонії № 77, Запорізька область, м.Бердянськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Виконавчий комітет Бердянської міської ради, Запорізька область, м.Бердянськ, про стягнення суми 17991,65 грн. передана на розгляд судді Гандюковій Л.П.
Ухвалою господарського суду від 15.03.2007р. справа прийнята до розгляду, справі присвоєно №7/349-26/262/06-20/137/07, судове засідання призначено на 10.04.2007р. Ухвалою суду від 10.04.2007р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 14.05.2007р. Ухвалою голови господарського суду Запорізької області від 14.05.2007р. у порядку ст.69 ГПК України строк вирішення спору у справі №7/349-26/262/06-20/137/07 продовжений на один місяць -до 15.06.2007р. Ухвалою суду від 14.05.2007р. розгляд справи відкладено на 31.05.2007р.
31.05.2007р. справу розглянуто, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та на підставі договору, ст.ст.173,174,193 ГК України просить позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані, зокрема, наступним. Відповідно до п.1.1 укладеного між сторонами договору №77 від 18.05.2000р. сторони, крім умов договору, керуються Правилами приймання стічних вод підприємств в систему каналізації м. Бердянська. Пунктом 3.2 Правил передбачено обов'язок підприємства дотримуватися встановлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства і згідно з п.7.2 при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин підприємство сплачує Водоканалу плату за скидання понаднормативних забруднень. Відповідно до п.2.2.11 договору скидання абонентом стоків з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин оплачується по підвищеним тарифам. 17.11.2004р. та 08.06.2005р. лабораторією МКП “Бердянський міськводоканал» у присутності представників відповідача на контрольному колодязі випуску стічних вод відповідача було проведено відбір стічних вод, про що складені акти. За результатами хімічних аналізів, проведених атестованою хіміко-бактеріологічною лабораторією Водоканалу, встановлені перевищення встановлених нормам концентрацій 17.11.2004р. азоту амонійному (40,6 мг/дм.куб при затвердженій допустимій концентрації 25,0 мг/дм. куб.) та 08.06.2005р. -азоту амонійному (67,7 мг/дм.куб. при затвердженій допустимій концентрації 25,0 мг/дм.куб.) і фосфатам (19,3 мг/дм.куб. при затвердженій допустимій концентрації 10,0 мг/дм.куб.). Відповідач був повідомлений про дані порушення телефонограмами 24.11.2004р. і 13.06.2005р. та йому були направлені рахунки на оплату послуг каналізації з урахуванням підвищеного тарифу, які не сплачені: 09.12.2004р. -рахунок №15 на суму 2345,40 грн.; 08.07.2005р. -рахунок №25 на суму 15 646,25 грн., всього не сплачено 17991,65 грн.
04.01.2006р. позивач надав уточнення позовних вимог, яке згідно з ст.22 ГПК України прийнято судом до розгляду, відповідно до якого доповнив підстави позову з посиланням на Правила користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затверджені наказом Держбуду України від 19.02.2002р. №37., зареєстрованих Мінюстом України 26.04.2002р. за №403/6691.
Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтовує наступним. “Правила приймання стічних вод підприємств в систему каналізації м.Бердянськ» не були доведені до відома відповідача, а відповідно до положень Правил претензії повинні пред'являтися підприємству, а не колонії, які є різними юридичними особами. І раніше, і на цей час, підприємство і колонія мали і мають загальний каналізаційний колектор, через який здійснюється скидання стоків. У виробничій зоні (підприємство) із об'єктів водоспоживання і водовідведення є лише два туалети і один душ. Указані позивачем забруднюючі речовини азот амонійний і фосфати відносяться до звичайних продуктів життєдіяльності людини і ніякого відношення до виробництва не мають (виготовлення шлакоблоків, залізоконструкцій, нарізка гуми, перебирання очерету, виготовлення плетених меблів та інше). Відповідачу невідомо як проводились аналізи проб і чи проводились вони взагалі. Ніяких процедур відносно достовірності аналізів хімбаклабораторії “Міськводоканалу» в “Правилах приймання стічних вод» не оговорено. Тому після другої перевірки відповідачем був укладений договір з Держуправлінням екології та природних ресурсів в Запорізькій області для незалежного контролю стоків. У результаті відбору проб та проведених аналізів лабораторія не виявила жодних забруднюючих речовин в даних стоках. Крім того, відповідач ставить під сумнів методику розрахунку, вважає, що договір суперечить ст.627 ЦК України, оскільки позивач є локальним монополістом, та з посиланням на ст.216, п.3 ст.219 ГК України зазначає, що учасники господарських відносин несуть господарську - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. У даному випадку позивач, використовуючи монопольне становище, сприяв названими вище неправомірними діями, тому відповідач може бути звільнений від відповідальності.
Третя особа - Виконавчий комітет Бердянської міської ради позовні вимоги підтримав та пояснив наступне. Рішенням виконкому Бердянської міської ради №29 від 23.01.2003р. були затвердженні “Правила приймання стічних вод підприємств в систему каналізації м.Бердянськ», які є дійсними і на теперішній час. Данне рішення Бердянська виправна колонія № 77 не оскаржувала. Відповідно до п.6.1. “Правил приймання стічних вод підприємств в систему каналізації м.Бердянськ» у разі, якщо об'єми стоків, що містять забруднюючі речовини більше встановлених у договорі, то вони підлягають сплаті в п'ятикратному розмірі тарифу». Статтею 144 Конституції України, ст.73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» встановлена обов'язковість виконання на відповідній території рішень органів місцевого самоврядування.
У судове засідання 31.05.2007р. третя особа не з'явилась, про місце та час судового засідання повідомлена належним чином. Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи в порядку ст.75 ГПК України у відсутність третьої особи.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд
18.05.2000р. між Державним комунальним підприємством “Бердянський міськводоканал» (позивач) та Бердянською виправною колонією № 77 (відповідач, абонент) був укладений договір №34 на відпуск води та прийом стоків у комунальну каналізацію (далі -Договір), за умовами якого позивач зобов'язався забезпечити абоненту подачу питної води до місця приєднання останнього до міського водопроводу і приймання стоків від абонента в міський каналізаційний колектор в об'ємах згідно з показників приборів обліку води. Сторони домовились керуватися Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України», “Правилами приймання промислово -побутових стічних вод підприємств, установ, організацій в каналізацію м.Бердянська», “Правилами експлуатації і технічним вимогам до приладів обліку питної, технічної води промислових і госпфекальних стоків» і іншими нормативними актами, які регулюють взаємовідносини по цьому договору (п.1.1).
Згідно з підпунктом 2.2.11. пункту 2.2 договору, яким передбачено зобов'язання абонента, скидання абонентом стоків з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин сплачується по підвищеним тарифам відповідно до Правил приймання стічних вод підприємства в систему міської каналізації міста Бердянська..
Відповідно до п. 2.2.4 договору відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, які вказані в п.п 1.1 Договору.
Розділом 6 Договору встановлено, що договір дії строком до 31.12.2000р. Вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд.
Відповідно до 4 розділу договору основним документом для оплати є рахунок. Рахунки за воду виписуються на підставі акту щомісячного зняття показів водолічильника; розрахунку використання води згідно з додатком №1 до договору, акту про порушення “Правил...». Кінцева оплата здійснюється не пізніше 5 днів з дня отримання рахунку.
У подальшому до договору вносились зміни шляхом укладення додаткових угод. Додатковою угодою від 10.09.2003р. п.2.2.11 викладений в редакції, відповідно до якої згідно з рішенням виконкому №29 від 23.01.2003р. про прийняття “Правил приймання стічних вод підприємств в систему каналізації м.Бердянська» для БВК -77 затверджені основні допустимі величини показників концентрації речовин у стічних водах підприємства: азот амонійний 25 мг/дм куб.; фосфати 6,0 мг/дм.куб. Прийняті додаткові угоди від 28.04.2005р., 15.06.2005р. величини допустимих концентрацій по цим показникам не змінили.
Із матеріалів справи слідує, що на підставі договору відповідачу позивачем були надані послуги, виписані рахунки за листопад 2004р. на суму 8629,82 грн. ( із них обсяг прийнятих стоків 4289 куб. м. на суму 3509,07 грн. без ПДВ), за червень 2005р. на суму 19747,31 грн. (із них обсяг прийнятих стоків 4842 куб м на суму 5587,74 грн. без ПДВ).
Крім того, 17.11.2004р. та 08.06.2005р. лабораторією МКП “Бердянський міськводоканал» у присутності представників відповідача на контрольному колодязі випуску стічних вод відповідача було проведено відбір стічних вод, про що складені акти. За результатами хімічних аналізів, проведених атестованою хіміко-бактеріологічною лабораторією Водоканалу, виявлено перевищення встановлених нормам концентрацій: 17.11.2004р. - азоту амонійному (40,6 мг/дм.куб при затвердженій допустимій концентрації 25,0 мг/дм. куб.) та 08.06.2005р. -азоту амонійному (67,7 мг/дм.куб. при затвердженій допустимій концентрації 25,0 мг/дм.куб.) і фосфатам (19,3 мг/дм.куб. при затвердженій допустимій концентрації 10,0 мг/дм.куб.).
На підставі цього позивачем виставлено відповідачу, крім зазначених вище, окремі рахунки: №15 від 08.12.2004р. по сплаті послуг каналізації(об'єм 4289 куб.м.) з урахуванням підвищеного тарифу на суму 2345,40 грн. (з ПДВ) та №25 від 06.07.2005р. на сплату послуг каналізації (об'єм 4842 куб.м.) з урахуванням підвищеного тарифу на суму 15646,25 грн.(з ПДВ).
Позивач направляв також відповідачу претензії 09.06.2005р. і 29.07.2005р. щодо сплати суми 2345,40 грн. і 15646,25 грн., однак претензії залишені без задоволення.
Згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Аналогічні приписи щодо застосування Господарського кодексу України встановлено пунктом 4 Прикінцевих положень цього Кодексу.
На підставі зазначених норм суд застосовує до спірних правовідносин сторін відповідні норми ЦК та ГК України, що набрали чинності з 01.01.2004р.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання
має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України також встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.ст.11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Пунктом 3.2 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Бердянська, затверджених рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради №29 від 23.01.2003р. (із подальшими змінами), та які сторони домовились застосовувати у своїх правовідносинах, встановлено зобов'язання підприємства дотримуватись установлених міськводоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу.
Відповідно до п.6.1 Правил у разі повної відповідності якості та режиму скиду стічних вод місцевим Правилам приймання та умовам укладеного договору підприємства сплачують за послуги водовідведення за тарифом, установленим згідно з чинним законодавством для відповідної категорії абонентів. Пунктом 7.2. цих місцевих Правил передбачено, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин в стічних водах підприємств, що скидаються в систему каналізації, у порівнянні з встановленими місцевими Правилами приймання, підприємства сплачують водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень. Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за цей період.
Предметом спору є стягнення з відповідача суми 17991,65грн.( 2345,40 + 15646,25) плати за перевищення допустимих забруднюючих речовин в стічних водах.
Відповідно до приписів п. 4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст. 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Факт скидання у листопаді 2004р. і червні 2005р. відповідачем, як сторони договору №77 від 18.05.2000р., який не розірваний, стічних вод з перевищенням встановлених концентрацій забруднюючих речовин суд вважає встановленим на підставі перелічених доказів.
Даний факт відповідачем належними доказами не спростований. Ствердження відповідача, що Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Бердянська, затверджені рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради №29 від 23.01.2003р., йому не були доведені і претензії повинні пред'являтися підприємству, а не колонії, спростовуються додатковими угодами до договору, які підписані у тому числі відповідачем і в яких є посилання на ці Правила. Пунктом 1.3 Правил передбачено, що вони є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організації незалежно від форми власності і міститься узагальнення назви цих споживачів послуг - “далі-Підприємства». Згідно з Атестатом акредитації №70 від 26.08.2003р., чинного до 26.08.2007р. (т.1 а.с.91-95), Вимірювальна хіміко-бактеріологічна лабораторія водовідведення Державного комунального підприємства “Бердянський міськводоканал» відповідає критеріям акредитації і акредитована на право проведення вимірювань фізико-хімічних та бактеріологічних показників стічних вод побутових, промпідприємств, зворотних і поверхневих вод. Посилання відповідача на його сумніви щодо методики розрахунку, що договір суперечить ст.627 ЦК України, ст.ст.216,219 ГК України є необґрунтованим і не доведеним.
Таким чином, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих за договором послуг у повному обсязі та своєчасно не виконав, тому позовні вимоги суд вважає такими, що підлягають задоволенню, однак частково на таких підставах.
Як слідує із матеріалів справи, зокрема, укладеного між сторонами договору, Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Бердянська, затверджених рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради №29 від 23.01.2003р., у разі скидання стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій відповідач повинен сплатити підвищену плату за скидання стічних вод у цей місяць, коли встановлений факт, оскільки такі дії відповідача потребують від позивача додаткових витрат матеріальних та енергетичних ресурсів на їх переробку. Таким чином, правова природа заявленої до стягнення суми -це підвищена плата за скид забруднюючих речовин з перевищенням допустимих концентрації, а не міра відповідальності, зокрема, неустойка. Оскільки із матеріалів справи слідує, що позивач, крім заявленої до стягнення суми на підставі вказаних рахунків, направляв для сплати також рахунки на сплату цього ж об'єму стічних вод за листопад 2004р. та червень 2005р., тому суд вважає необгрунтованим стягнення з відповідача плати повторно за один і той об'єм стічних вод. Із акту звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 01.01.2006р. вбачається, що борг відповідача перед позивачем за постачання води і приймання стоків становив 20 561,54 грн. При цьому, зокрема, в акті звірки не відображена заявлена до стягнення сума, за період з червня по грудень 2005р. позивач нарахував відповідачу 132 379,87грн., відповідачем сплачено 135 878 грн. У судовому засіданні відповідач пояснив, що ним дійсно не у повному обсязі сплачувалися щомісячні платежі, однак сума за листопад 2004р.- 8629,83 грн. та червень 2005р.- 19747,31 грн., які включали і плату за прийняті стоки, ним повністю сплачені. Відповідно до довідки позивача №1003 від 11.05.2007р. відповідачем сплачено 6500грн. по рахунку №434701 від 30.11.2004р. та 19 500 грн. по рахунку №434771 від 30.06.2005р. Із наданих рахунків вбачається, що за листопад 2004р. позивач виставляв рахунок на сплату 4210,88грн. за стоки (3509,07грн. + 701,81грн. ПДВ), за червень 2005р. -на сплату 6705,29 грн. (5587,74грн. + 1117,55грн. ПДВ), всього за вказані місяці -на суму 28 377,13грн., із них стоки 10 916,17грн.(з ПДВ). Оскільки за цей період відповідач сплатив суму 26000грн. без розмежування на воду та стоки, що підтверджується довідкою позивача, суд приходить до висновку що за цей спірний період за стоки відповідачем сплачено суму 10 916,17грн., тому ця сума підлягає зарахуванню як сплачена в рахунок заявленої до стягнення підвищеної плати за листопад 2004р. і червень 2005р. 17 991,65грн., тому стягненню підлягає сума 7075,48 грн. (179991,65 грн. - 10916,17грн.).
На підставі викладеного, позовні вимоги задовольняються частково.
Судові витрати згідно з ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст.49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Бердянської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області “№77» (71120, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Промислова, 1, р/р26008330022325 в БФ АКБ “Укрсоцбанк», МФО 313452 код ЄДРПОУ 08563518) на користь Державного комунального підприємства “Бердянський міськводоканал» (71112, Запорізька область, м.Бердянськ, пр.Пролетарський,97, р/р 2600900649001 в АКБ БО АБ “ТАС-Биснесбанк», МФО 313357, код ЄДРПОУ 03327109) суму 7075 грн.48 коп. боргу, суму 70 грн. 75 коп. витрат на державне мито, суму 46 грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Л.П.Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 23.07. 2007р.