22 квітня 2020 року Справа 185/1293/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових вимог та стягнення грошових коштів,-
17.02.2020 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- скасувати податкові вимоги про сплату боргу (недоїмки) за період 2017 року по 2020 рік та повернути стягнуті з ОСОБА_1 гроші на користь ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
26.02.2020 року ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових вимог та стягнення грошових коштів передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
17.04.2020 року вказана справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Дєєву М.В.
На підставі положень частини другої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що провадження у справі не відкрито.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідно до п. 4,5, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд звертає увагу, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
З матеріалів позовної заяви позивача вбачається, що позов подано із порушенням вищевказаних вимог КАС України.
Так, позивачем у прохальній частині позову не визначено відповідача та не конкретизовано, які саме рішення суб'єкта владних повноважень позивач вважає протиправними та які саме кошти просить повернути.
Таким чином, позивачу необхідно привести свої позовні вимоги у відповідність до норм КАС України шляхом надання уточненої позовної заяви, визначити суб'єктний склад сторін у справі зазначивши зміст позовних вимог до відповідача та зазначенням конкретного рішення, дій чи бездіяльності, що оскаржується.
Суд звертає увагу, що при усуненні недоліків позовної заяви необхідно враховувати вимоги ч. 1 ст. 161 КАС України, відповідно до, якої вказано, щодо позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Також, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Так, до правовідносин, щодо оскарження вимог про сплату боргу недоїмки зі сплати єдиного внеску застосовується десятиденний строк встановлений Законом №2464-VI.
Суд звертає увагу, що при усуненні недоліків позовної заяви необхідно враховувати вищевказані вимоги закону та у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, судом встановлено, що позивачем не долучено до позовної заяви докази про сплату судового збору. Разом з цим, позивачем не конкретизовано позовні вимоги, що позбавляє можливості визначити суму судового збору.
Отже, з огляду на вищевказане, суд зазначає, що при усуненні недоліків позовної заяви, позивачу також потрібно враховувати вимоги ч.3 ст. 161 КАС України та сплатити судовий збір у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір».
Для сплати судового збору за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: Отримувач коштів УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA238999980313131206084004008; Код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу*; 101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
З позовної заяви вбачається, що позивачем визначено відповідачем - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області та вказано адресу відповідача - 51413, м.Павлоград, вул.Верстатобудівників, 14-а, при цьому, судом встановлено, що згідно інформації наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СІМФЕРОПОЛЬСЬКА, будинок 17-А.
Таким чином, позивачем не вказано всі відомості, які повинна містити позовна заява відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме в позовній заяві вказано невірну адресу відповідача та не вказано код ЄДРПОУ відповідача.
Також, відповідно до вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частинами 2, 4, 5 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Як вбачається з наданих до позовної заяви документів, позивачем до позовної заяви додані не засвідчені належним чином копії письмових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти до провадження адміністративну справу №185/1293/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових вимог та стягнення грошових коштів.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу строк у 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.
Строк встановлений даною ухвалою діє з урахуванням розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Дєєв