27 березня 2020 року Справа № 160/878/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юркова Е.О.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
22 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо припинення чинності арешту майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Довгинцівський відділ державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області належним чином, у відповідності до вимог законодавства України, у відповідності до постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 55647922 від 18.05.2018 року припинити чинність арешту квартири за адресою: АДРЕСА_2 ;
- стягнути з Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області моральну шкоду в сумі 20865 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться під арештом накладеним Довгинцівським ВДВС міста Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області з 27.04.2017 року. В березні 2018 року позивач отримував аналогічну довідку про арешт майна від 27.04.2017 року та погасив належний борг і отримав постанову про закінчення виконавчого провадження та припинення чинності арешту майна ВП № 55647922 від 18.05.2018 року. Незважаючи на погашення боргу та припинення провадження, припинення чинності арешту майна, квартири за адресом АДРЕСА_2 , не відбулось. Вважає бездіяльність відповідача протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 27.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/878/20, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 18.02.2020 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 1256ел), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що у зв'язку з відсутністю майна у боржника державним виконавцем 25.08.2016 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (КПТМ «Криворіжтепломережа») у виконавчому провадженні за № 51092386, але законодавством не передбачено право державного виконавця на зняття арешту з майна боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачеві з цих підстав, оскільки, у такому випадку, виконавче провадження не є закінченим. Вказує, що після повного розрахунку, державним виконавцем невідкладно будуть вжиті заходи щодо зняття всіх арештів та заборон.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Довгинцівському відділі державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження № 53350686 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0470/4356/12 виданий 29.05.2012 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 867,16 грн. на користь Криворізького південного об'єднаного УПФУ.
Судом встановлено, що постановою Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 27.04.2017 року накладено арешт на майно ОСОБА_1 , зокрема на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 19.12.2017 року в рамках виконавчого провадження № 53350686 повернуто виконавчий документ - виконавчий лист № 2а/0470/4356/12 виданий 29.05.2012 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом, стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Листом від 13.04.2018 року № В/5 у відповідь на запит ОСОБА_1 від 04.04.2018 року Довгинцівським відділом державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повідомлено про накладення 27.04.2017 року арешту на майно в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0470/4356/12 від 29.05.2012 Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постановою Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 18.05.2018 року в рамках виконавчого провадження № 55647922 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0470/4356/12 виданого 29.12.2012 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Також судом не встановлено наявність відкритих виконавчих проваджень за участі боржника - ОСОБА_1 , що не спростовано відповідачем.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить із того, що у відповідності до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно статті 13 Закону № 1404-VIII арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
У разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження (частина 1 статті 40 Закону № 1404-VIII).
Згідно частини 1, 2 статті 40 Закону № 1404-VIII про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Судом встановлено, що постановою Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 18.05.2018 року в рамках виконавчого провадження № 55647922 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0470/4356/12 виданого 29.12.2012 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Проте за фактом закінчення виконавчого провадження, відповідно до постанови Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 18.05.2018 року про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, а також зазначення у постанові про закінчення виконавчого провадження про припинення чинності арешту майна боржника, арешт на майно ОСОБА_1 - на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 фактично не скасовано.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність протиправної бездіяльності Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в частині припинення чинності арешту майна ОСОБА_1 - квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Що стосується матеріального відшкодування моральної шкоди, суд вказує, що в обґрунтування заявленої вимоги позивач посилається на допущену відповідачем протиправну бездіяльність.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Судом не встановлено та позивачем не підтверджено наявність моральних стражданням та переживань позивача, що виникли у зв'язку з допущеною бездіяльністю відповідача - Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Прийняття рішень, вчинення дій суб'єктами владних повноважень передбачає, зокрема, дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви ОСОБА_1 .
Щодо клопотання про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання Довгинцівський відділ державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області подати звіт про виконання судового рішення суд вказує, що згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
При цьому, суд звертає увагу на той факт, що позивач заявляючи позовну вимогу про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку, передбаченому статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, жодним чином не обґрунтував її.
У даному випадку суд не знаходить підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, адже у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню або ухилятися від цього після набрання рішенням законної сили. Доказів зворотного позивачем не надано.
З огляду на викладене, суд зазначає, що встановлення судом строку для виконання судового рішення та зобов'язання відповідача подати звіт є правом, а не обов'язком суду та не може бути обрано позивачем одним із способів захисту порушеного права, у зв'язку із чим суд відмовляє у задоволенні означеного клопотання.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-243, 245-246, 258, 262, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо припинення чинності арешту майна - квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Зобов'язати Довгинцівський відділ державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області належним чином, у відповідності до вимог законодавства України, у відповідності до постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 55647922 від 18.05.2018 року припинити чинність арешту квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 27 березня 2020 року.
Суддя Е.О. Юрков