про залишення позову без розгляду
22 квітня 2020 року ЛуцькСправа № 140/1890/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги від 18 листопада 2019 року № Ф-2942-52 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску.
Ухвалою суду від 02 березня 2020 року відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
18.03.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, до якого долучено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтоване тим, що позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, оскільки позивач подав позов до суду 25.02.2020, після отримання 27.01.2020 рішення Державної податкової служби України від 08.01.2020 № 702/6/99-00-08-06-01-06 про залишення оскаржуваної вимоги без змін, а скарги в частині - без задоволення, в іншій частині - без розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Таким чином, розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні за наявними матеріалами.
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з пропуском строку на звернення до суду підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана вимога ГУ ДПС у Волинській області № Ф-2942-52 винесена відповідачем 18 листопада 2019 року, яку позивач отримав 28 листопада 2019 року, про що останній зазначає в позовній заяві. Податкову вимогу оскаржив в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка рішенням від 08.01.2020 № 702/6/99-00-08-06-01-06 залишила вимогу без змін, а скаргу в частині - без задоволення, в іншій частині - без розгляду. Зазначене рішення податкового органу позивач отримав 27.01.2020, на підтвердження чого надав лист Укрпошти від 29.01.2020 №15-05-722.
Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 25 лютого 2020 року, про що свідчить датований штемпель поштового відділення на конверті.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).
У відповіді на відзив від 21 березня 2020 року позивач зазначає, що Податковий кодекс України пов'язує відлік строку (1095 календарних днів), протягом якого може бути стягнутий податковий борг, з днем виникнення податкового боргу, тому останнім днем звернення до суду вважає 1095 день (п. 56.18 ст. 56 ПК України) з моменту отримання спірного податкового повідомлення-рішення.
З цього приводу суд зазначає, що в силу положень пункту 1.3 ст. 1 Податкового Кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення Податкового Кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч.4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно п. 9 ч. 4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №802/983/18-а від 31.01.2019 року.
Суд звертає увагу на те, що положення абз. 5 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок. Втім, правове регулювання, наведене у абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДПС України платнику ЄСВ.
Враховуючи, що до суду адміністративний позов подано лише 25.02.2020, а рішення органу ДПС України отримав 27.01.2020, то позивачем пропущено 10-денний строк звернення до суду.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи те, що позивач у відповіді на відзив на позовну заяву вважає, що не пропустив строк звернення до суду з цією позовною заявою, а відтак не заявив про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, та не надав жодних доказів поважності пропущеного ним строку звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18 листопада 2019 року № Ф-2942-52, тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Аналогічна позиція з даного приводу неодноразово була висловлена Верховним Судом у постановах від 20.03.2018 справа № 573/1759/17, від 03.05.2018 справа №805/402/18.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 122, 123, 240, 268, 269 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду задовольнити.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.Д. Ковальчук