Справа № 146/301/20
Іменем України
"17" квітня 2020 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого-cyдді Пилипчука О.В.
з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Томашполі адміністративну справу
ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: інспектор, сержант поліції, УПП у Дніпропетровській області, Терьохіна Альона Євгенівна
вимоги позивача: про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
03 квітня 2020 року до суду з цією позовною заявою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати постанову серії ЕАК №2305724, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Позов мотивовано наступним.
27 березня 2020 року сержантом поліції Терьохіною Альоною Євгенівною відносно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі серії ЕАК №2305724.
Відповідно до винесеної постанови позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 132-1 КУпАП України. В постанові зазначено, що позивач 27.03.2020 року о 23:24 год, керуючи великогабаритним транспортним засобом , державний номерний знак НОМЕР_1 був неукомплектований необхідною кількістю противідкотних упорів, знаками об'їзду перешкоди, з лівого та правого боків, комплектом ланцюгів протиковзання. На позивача покладено обов'язок сплатити грошовий штраф у розмірі 510 грн.
З даною постановою позивач не згоден і вважає її накладення неправомірним, оскільки не вчиняв, зазначеного у ній правопорушення та правил дорожнього руху не порушував.
Позивач вказує, що 27.03.2020 року приблизно о 23.20 год, керуючи робочим транспортним засобом його без причини зупинили працівники патрульної поліції на трасі М29, 160 км. Коли позивач запитав, яка причини зупинки, у нього почали вимагати документи для складання постанови про неукомплектованість. Не оглянувши укомплектованість транспортного засобу, яким керував позивач його було піддано адміністративному стягненню.
Також позивач вказує, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 07 квітня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання призначено на 13 квітня 2020 року.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 13 квітня 2020 року продовжено строки розгляду справи, справу призначено на 17 квітня 2020 року.
Доводи учасників справи.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, однак в матеріалах позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являлася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, допустимість та достовірність доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Конституція України.
Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кодекс адміністративного судочинства України.
Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 5. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина 1 статті 9. Розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частина 2 статті 74. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Стаття 72. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Стаття 7. Ніхто не може бути підданим заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Стаття 9. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені статтею 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі по тексту - КУпАП) за приписами якої воно накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст. 246 КУпАП).
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення і мають право накладати адміністративні стягнення, передбачені частиною 1 статті 132-1 КУпАП.
Стаття 251. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (ч. 1 ст. 254 КУпАП).
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За правилами ч.ч. 2, 3, 4 ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч.2 с. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного та справедливого розгляду справи, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу і стадією розгляду справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту.
Вимоги п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід розглядати як конкретний аспект права на справедливий судовий розгляд, гарантований п. 1 ст. 6 Конвенції, що передбачає право мати час та можливості, необхідні для підготовки свого захисту, що означає, що підготовка основного захисту в його інтересах охоплює все, що є "необхідним" для підготовки основного розгляду справи. Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень можливості надання суду, який розглядає справу, всіх відповідних аргументів захисту і, таким чином, вплинути на результат провадження. Питання адекватності часу та можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи. Обмеження зазначених прав є порушенням п. 3 ст. 6 Конвенції, взятого в поєднанні з п. 1 ст. 6 Конвенції.
Позиція суду.
З матеріалів справи вбачається, що 27 березня 2020 року, інспектором, сержантом поліції УПП у Дніпропетровській області, Терьохіною Альоною Євгенівною відносно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі серії ЕАК №2305724. Відповідно до винесеної постанови позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 132-1 КУпАП України. В постанові зазначено, що позивач 27.03.2020 року о 23:24 год, керуючи великогабаритним транспортним засобом , державний номерний знак НОМЕР_1 був неукомплектований необхідною кількістю противідкотних упорів, знаками об'їзду перешкоди, з лівого та правого боків, комплектом ланцюгів протиковзання. На позивача покладено обов'язок сплатити грошовий штраф у розмірі 510 грн.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ч.2 с. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, коли існують сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненому правопорушенні, згідно вимог Конституції України, такі сумніви трактуються на його користь.
Відповідачем не надано жодних доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що позивач здійснив інкриміноване йому правопорушення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови.
Суд наголошує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності.
Висновки суду за результатом розгляду справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд повинен повно встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надати їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до ст.189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідачем не надано доказів які б спростовували обставини викладені в позові дані обставини не спростовано, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова складена з порушенням норм процесуального законодавства, вину ОСОБА_1 не доведено у встановленому порядку, а відтак оскаржувана постанова підлягаю скасуванню, а провадження у справі-закриттю.
Зважаючи на те, що згідно з ч. 5 ст. 288 КУпАП України особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору, судові витрати за розгляд справи і задоволення вимог слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 7, 9, 33, 210, 235, 245, 247, 251, 252, 254, 256, 268, 279, 280, 283, 285, 288 КУпАП, ст. 2, 5, 6, 7, 9, 70-77, 229, 241-246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора, сержанта поліції, УПП у Дніпропетровській області, Терьохіної Альони Євгенівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАК №2305724 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Судові витрати за розгляд справи і задоволення вимог віднести на рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу VІІ Перехідних Положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Томашпільським РВУМВС України у Вінницькій області, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач: інспектор, сержант поліції, УПП у Дніпропетровській області, Терьохіна Альона Євгенівна, адреса: 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, Троїцька площа, 2А.
Суддя: О. В. Пилипчук