Справа №127/6443/20
Провадження №1-кс/127/2986/20
09 квітня 2020 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника - адвоката ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 від 10 березня 2020 року,-
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області зі скаргою, в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 від 10 березня 2020 року. В обґрунтування доводів скарги скаржник зазначила, що 10 березня 2020 року до ГУНП у Вінницькій області надійшла заява ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України, а саме зловживання своїми повноваженнями приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_6 з метою отримання неправомірної вигоди, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, а також інтересам юридичної особи.
Так, згідно заяви 16 лютого 2000 року було зареєстровано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Україна», на підставі рішення про створення на засадах приватної власності, прийнятого 05 січня 2000 року на установчих зборах учасниками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - протокол №1 від 05.01.2000. Станом на 30 травня 2019 року учасниками СТОВ «Україна» були ОСОБА_5 , що володіє часткою у розмірі 50,89 відсотків статутного капіталу; ОСОБА_9 , що володіє часткою у розмірі 12,27 відсотків статутного капіталу; ОСОБА_10 , що володіє часткою у розмірі 12,28 відсотків статутного капіталу; ОСОБА_11 , що володіє часткою у розмірі 12,28 відсотків статутного капіталу, та ОСОБА_8 , що володіє часткою у розмірі 12,28 відсотків статутного капіталу. При цьому, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) товариства являється ОСОБА_5
30 травня 2019 року було проведено загальні збори учасників СТОВ «Україна», на яких прийнято рішення про внесення змін до діючого Статуту товариства, виклавши його в новій редакції, про що 06 червня 2019 року внесено відповідні реєстраційні зміни за №11521050023000079. Проте, 10 лютого 2020 року ОСОБА_5 дізнався про зміну складу учасників СТОВ «Україна», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006312657 від 10.02.2020. Учасниками товариства ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 було відчужено належні їм частки статутного капіталу на користь ОСОБА_12 , згідно з актами приймання - передачі часток в статутному капіталі СТОВ «Україна» від 31 січня 2020 року, посвідчених приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округ Вінницької області ОСОБА_6 . Зазначені акти приймання-передачі стали підставою для проведення державної реєстрації змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, СТОВ «Україна», а також долучено ОСОБА_12 до пакету документів, який подано на реєстрацію 31 січня 2020 року разом із заявою останнього про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області. Фактично нотаріальні дії, які виразилися у посвідченні приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_6 договору №1 дарування частки у статутному капіталі СТОВ «Україна» та акту приймання-передачі частки в статутному капіталі СТОВ «Україна» від 31.01.2020 на виконання п. 1 договору, зареєстровано в реєстрі за №№170, 171; договору №2 дарування частки в статутному капіталі СТОВ «Україна» та акту приймання - передачі частки в статутному капіталі СТОВ «Україна» від 31.01.2020 на виконання п. 1 договору, зареєстровано в реєстрі за №№166, 167; договору №1 дарування частки у статутному капіталі СТОВ «Україна» та акту приймання-передачі частки в статутному капіталі СТОВ «Україна» від 31.01.2020 на виконання п. 1 договору, зареєстровано в реєстрі за №№174, 175, вчиненні нотаріусом ОСОБА_6 з порушенням норм чинного законодавства України, що грубо порушило законні права та інтереси засновника та учасника СТОВ «Україна» ОСОБА_5 .
Як зазначено в ч. 4 ст. 209 ЦК України, під час нотаріального посвідчення договору відчуження частки у статутному капіталі товариства нотаріус зобов'язаний, зокрема перевірити наявність Протоколу зборів товариства про відчуження частки статутного капіталу, відсутність або наявність корпоративного договору, можливість відчуження корпоративних прав на користь третіх осіб, які не є учасниками товариства.
Згідно з п. 7.10.2 Статуту СТОВ «Україна» відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Крім того, ОСОБА_9 передала ОСОБА_12 нібито належну їй частку статутного капіталу у розмірі 12,28 %, що не відповідає дійсності в частині володіння останньою саме 12, 28 % часткою статутного капіталу, їй належить 12, 27 %. Приватний нотаріус ОСОБА_6 мала обов'язок та об'єктивну можливість шляхом доступу до державних реєстрів встановити та перевірити подані документи, в тому числі на предмет розміру частки у статутному капіталі товариства, якою володів кожен з учасників та співставити з часткою, яка ним відчужувалась, однак вказане зроблено не було. З моменту подачі заяви до ГУНП у Вінницькій області пройшло більше 24 годин, проте відомості щодо вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено та досудове розслідування за вказаним фактом не розпочато, що є порушенням норм ст. 214 КПК України. В зв'язку з викладеним, скаржник просить зобов'язати уповноважених осіб ГУНП у Вінницькій області внести відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати досудове розслідування, надати заявнику ОСОБА_5 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та визнати останнього потерпілим у внесеному кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України.
В судовому засіданні скаржник - адвокат ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_4 , пославшись на вищезазначені обставини, вимоги скарги уточнили та просили зобов'язати уповноважену особу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області у відповідності до ст. 214 КПК України внести відомості, викладені у заяві ОСОБА_5 від 10 березня 2020 року про вчинення кримінального правопорушення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Представник Головного управління Національної поліції у Вінницькій області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України його відсутність не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши пояснення скаржника - адвоката ОСОБА_3 , дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора як бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України злочином є передбачене КК України суспільно небезпечне вчинене діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, однак вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 09.11.2012 року роз'яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, у відповідності до узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 зазначається, що на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч. 4 ст. 214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
В судовому засіданні встановлено, що 10 березня 2020 року ОСОБА_5 звернувся до ГУНП у Вінницькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України, а саме зловживання своїми повноваженнями приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_6 з метою отримання неправомірної вигоди, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, а також інтересам юридичної особи.
Згідно доводів скарги, які органом досудового розслідування в належний спосіб не спростовані, відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_5 від 10 березня 2020 року на день розгляду скарги до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК на керівника органу досудового розслідування покладений обов'язок неухильно додержуватись вимог КПК України.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК прокурор, слідчий у строк, що не перевищує 24 годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Згідно з положеннями ч. 2 зазначеної статті досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
За змістом ч. 1 ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Слідчий суддя вважає, що факти, викладені в заяві ОСОБА_5 від 10 березня 2020 року про кримінальне правопорушення підлягають обов'язковій перевірці та винесенню відповідного процесуального рішення.
Дана обставина зобов'язувала органи досудового розслідування внести передбачені законом відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
На підставі наведеного, слідчий суддя вважає за необхідне скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою останнього від 10 березня 2020 року, задоволити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 7, 9, 11, 25, 214, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 задоволити.
Зобов'язати уповноважену особу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області у відповідності до ст. 214 КПК України внести відомості, викладені у заяві ОСОБА_5 від 10 березня 2020 року про вчинення кримінального правопорушення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: