Справа № 175/3572/19
Провадження № 2/175/989/19
26 березня 2020 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Новік Л.М.,
за участю секретаря - Сапай О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав, -
Позивач звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 26.11.2007 року було зареєстровано шлюб відповідача та позивачки, в якому остання взяла прізвище чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_1 від даного шлюбу народилась донька - ОСОБА_3 , батьком якої згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 20.06.2008 виконкомом Кіровської селищної ради Дніпропетровського р-ну Дніпропетровської області, являється ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_4 . 26.10.2010 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області ухвалено заочне рішення у справі № 2-3219 про розірвання вищевказаного шлюбу. При цьому у даному рішенні судом встановлено, що «Сторони припинили шлюбні відносини та спільне проживання з травня 2009 року». 24.11.2012 року ОСОБА_4 вступила у шлюб з ОСОБА_5 (свідоцтво про шлюб серії № НОМЕР_2 , видане 24.11.2012 виконкомом Кіровської селищної ради Дніпропетровського р-ну Дніпропетровської області), від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_6 . У цьому шлюбі позивачка взяла прізвище чоловіка. При цьому з моменту розірвання шлюбу і дотепер донька - ОСОБА_3 , проживає з матір'ю (довідки про склад сім'ї від 18.07.2019 та від 21.08.2019 додаються) та перебуває на повному матеріальному забезпеченні останньої та вітчима - ОСОБА_5 . Позивачка повністю опікується дитиною, займається її вихованням. Також участь у вихованні ОСОБА_3 бере вітчим, тобто дитина виховується у повній сім'ї. Водночас, незважаючи на те, що батьком ОСОБА_3 є саме ОСОБА_2 , останній вже більше 10 років (з травня 2009 року) жодного разу не бачив дитину, взагалі не цікавився її життям, не переймався її долею, не приймав участі у вихованні, не спілкувався з нею, жодного разу не провідував її та взагалі не ніс будь-яких витрат на її утримання. Донька жодного разу не бачила свого батька та взагалі не пам'ятає хто це, вважаючи своїм батьком ОСОБА_5 . У будь-який іншій спосіб утримувати доньку відповідач не намагався, речі та продукти харчування не передавав, навіть зі святами доньку не вітав. Місце перебування (проживання, реєстрації") відповідача позивачці не відомо. Тобто відповідач не виконує покладені на нього батьківські обов'язки, а саме: жодної участі у вихованні дитини не бере, не цікавиться її життям, фінансової допомоги на утримання доньки взагалі не надає, родинних зв'язків не підтримує та не відвідує дитину. Відтак, відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. При цьому з вищезазначеного рішення суду від 26.10.2010 у справі № 2-3219 (яке набрало законної сили) вбачається, що обставини щодо відсутності сумісного проживання позивачки з відповідачем з травня 2009 року є встановленими судом, а тому ці обставини можуть не доводитись позивачкою в силу приписів Ч.4 ст.82 ЦПК України, згідно з якою «Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом».
Також ці обставини, як і обставини щодо нехтування відповідачем виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до ОСОБА_3 , підтверджуються письмовими свідченнями сусідів позивачки - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , відповідно до яких з 2009 року вказані особи ОСОБА_2 за місцем мешкання позивачки не бачили, факти виконання останнім своїх батьківських обов'язків по відношенню до доньки їм не відомі. Згідно з Педагогічною характеристикою від 10.07.2019, наданої КЗ «Обухівська ЗОШ № 1 І-ІІІ ступенів» Дніпровської райради Дніпропетровської області, ОСОБА_3 в даній школі навчається з першого класу, має хороший фізичний розвиток, задовільний стан здоров'я, добрі розумові здібності, завжди охайна, привітна, ввічлива, старанна, встигає з усіх предметів на достатньому та високому рівні; мати ОСОБА_1 багато приділяє уваги вихованню дитини, приймає активну участь в житті класу, школи, систематично спілкується з педагогами; батько ОСОБА_2 контакти з дитиною не підтримує, з учителями не спілкується; на заняття приводять ученицю і забирають ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Задовільний стан здоров'я ОСОБА_3 та забезпечення позивачкою лікування доньки у разі захворювання підтверджується Випискою із медичної картки від 06.08.2019 р., виданої КП «Дніпровський Центр ПСМД № 5». Крім того, відповідно до складеного Квартальним комітетом територіального округу смт. Обухівка акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 18.07.2019 р. в будинку, де проживає позивачка з родиною є газопостачання, електропостачання; у дітей окремі спальні місця, облаштовані місця для навчання і проведення дозвілля; є ванна кімната; для дітей створено комфортні умови проживання; батьки забезпечують потреби дітей.
Просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнути з відповідача на її корить судові витрати.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.09.2019 року, у справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16.12.2019 року, у справі було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач до початку судового засідання надала заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути без її участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, з невідомої суду причини, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом оголошення про виклик до суду шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади.
Представник третьої особи: органу Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, але до його початку надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зважаючи на що, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3 . (а.с.10, 12).
Шлюб між позивачем та відповідачем розірвано (а.с.11)
Згідно довідки виданої виконкомом Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 18.07.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 має склад сім'ї та разом з нею проживають за адресою: АДРЕСА_1 : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - донька, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - чоловік. (а.а.13).
З характеристики наданої КЗ «Обухівська загальноосвітня школа№1 І-ІІІ ступенів» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, вбачається, що ОСОБА_3 в даній школі навчається з першого класу, мати дитини ОСОБА_1 приймає активну участь у житті класу, багато приділяє уваги вихованню дитини, систематично спілкується з педагогами, батько дитини ОСОБА_2 контакту з дитиною не підтримує, з учителями не спілкується.(а.с.18).
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 18.07.2019 р. вбачається, що умови проживання позивачки з родиною комфортні, батьки забезпечують потреби дітей всім необхідним. (а.с.22).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Згідно з ч.1 ст.8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності закону України міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір (ч. 5 ст. 8 ЦПК України).
У відповідності до статті 3 «Конвенції про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. А статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Статтею 8 Європейської конвенції з прав людини(далі Європейська конвенція) гарантовано кожному право на повагу до свого сімейного життя.
Втручання у право на повагу до сімейного життя спричиняє порушення статті 8 Європейської конвенції, за винятком випадків, коли воно здійснюється «згідно із законом», має ціль або цілі, що є легітимними згідно з пунктом 2 статті 8 Конвенції, та є «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення згаданої вище цілі або цілей (пункт 83 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Гаазе проти Німеччини»).
При цьому, право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Європейської конвенції (пункт 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Савіни проти України»).
Відповідно до ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язання виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки, або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
А відповідно до розпоряджень, викладених в пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків (пункт 18 Постанови).
Виходячи з конкретних обставин справи втручання у право відповідача здійснюється з метою захисту прав і свобод малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підпадає під виняток, передбачений пунктом 2 статті 8 Європейської конвенції і підтверджує наявність вимоги щодо «законної мети» такого втручання.
В матеріалах справи є висновок Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 24.03.2020 року про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, з якого вбачається, що батько дитини ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків, з дитиною не спілкується, не цікавиться її життям, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , її навчанням.
В судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідач не займається вихованням дитини, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, він фактично усунувся від виконання своїх батьківських обов'язків.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дитини відповідачем, свідомого нехтування ними своїми обов'язками, що є підставою для позбавлення батьківських прав.
Таким чином, суд, з'ясувавши всі обставини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судовий збір на користь позивача в сумі 768 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись Декларацією про права дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, «Конвенцією про права дитини», статтею 8 Європейської конвенції з прав людини, статтями164-166, 179, 180-182, 185, 186,191,196, 243, 244 Сімейного кодексу України, ст. 55 ЦК України, статтями ст.ст. 12,13,81,141,259,265,268, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 768, 40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.М. Новік