Справа № 577/4842/18
Провадження № 2/577/10/20
16 квітня 2020 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Кравченка В.О.
з 31участю секретаря Мирошниченко Ю.В.
адвокатів Черпакової О.І., Майстренка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Конотопі за правилами загального позовного провадження справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Гавриленко Дмитро Валерійович про встановлення факту належності майна спадкодавцю та визнання права власності на ? частину домоволодіння, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Гавриленко Дмитро Валерійович про усунення спадкоємця від права на спадкування та визнання права власності на домоволодіння,-
ОСОБА_1 звернулися до суду з вищевказаним позовом, у якому просить встановити факт належності на праві власності її батьку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями розташованими по АДРЕСА_1 , а також визнати за нею право власності на ? частину зазначеної нерухомості в порядку спадкування за законом.
На обґрунтування адвокат Черпакова О.І., яка представляє інтереси позивача, вказала, що відсутність у ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на спірне домоволодіння, які відповідач відмовляється надати, є перешкодою для нотаріального оформлення спадщини і стало підставою звернення до суду за захистом прав.
Щодо зустрічних позовних вимог, то погоджуючись із належністю ОСОБА_2 та її померлому чоловіку ОСОБА_3 спірної нерухомості на праві спільної сумісної власності подружжя, оскільки була придбана під час шлюбу, не заперечує визнанню права власності за ОСОБА_2 на ? спадкового будинку з господарчо-побутовими будівлями. В решті вимог просить відмовити.
Відповідач ОСОБА_2 не погоджуючись з первісними вимогами звернулася із зустрічним позовом, у якому просить:
1) встановити факт належності їй та покійному чоловіку ОСОБА_3 права приватної власності по ? частині спірного домоволодіння, як дружині та чоловіку;
2) усунути від права спадкування за законом доньку спадкодавця ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на підставі ч.5 ст.1224 ЦК України та визнати її, ОСОБА_2 , єдиним спадкоємцем на 1/2 частину спірної спадщини належної ОСОБА_3 і остаточно визнати за нею право власності на усе спірне домоволодіння.
Правову позицію обґрунтовує тим, що спірний будинок був придбаний під час шлюбу з ОСОБА_3 , а тому є спільною сумісною власністю подружжя. Отже, після смерті чоловіка має право на належну їй, як дружині, ? частину спірного домоволодіння та на ? частину належну колишньому чоловіку - спадкодавцю в порядку спадкування за законом. Проте, донька спадкодавця від першого шлюбу ОСОБА_1 також претендує на частину спадщини після смерті батька, хоча за життя останній висловлював бажання позбавити доньку спадкових прав, тому як ОСОБА_1 постійно провокувала сварки. Крім того, донька не відвідував батька коли той хворів перед смертю та не була на похованні, оскільки перебувала за кордоном. Наведені обставини, на переконання ОСОБА_2 , є підставою для усунення доньки від права на спадкування на підставі ч.5 ст.1224 ЦК та визнання за нею, ОСОБА_2 , права власності на усю спірну нерухомість. При цьому додала, що її чоловік ОСОБА_3 у грудні 2014 року повернувся із заробітків з Росії, наприкінці січня 2015 року захворів і потрапив до лікарні, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, за цей час у безпорадному стані не перебував і сторонньої допомоги не потребував.
Третя особа приватний нотаріус Гавриленко Д.В. подав заяву про розгляд справи за його відсутності, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.
Суд, вислухавши доводи сторін, пояснення свідків, дослідивши представлені письмові докази приходить до висновку про задоволення первісних вимог і часткове задоволення зустрічних виходячи із такого.
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Родинні відносини сторін зі спадкодавцем ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводяться належними доказами, із яких видно, що ОСОБА_1 є донькою, а ОСОБА_2 - дружиною (а.с.5, 6, 48).
Під час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 придбали будинок з господарчо-побутовими будівлями АДРЕСА_1 (а.с.25, 26), а тому з урахуванням приписів ст.ст. 60, 63, 70 СК України, дане майно є їх спільною сумісною власністю в рівних частках.
Отже, після смерті ОСОБА_3 , який не залишав заповіту, відкрилася спадщина на належну останньому ? частину цієї нерухомості на яку правомірно претендують ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках, як спадкоємці першої черги за законом, що визначено положеннями ст.ст. 1216, 1218, 1223, 1226, 1258, 1261, 1278 ЦК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини була зареєстрована і проживала разом зі спадкодавцем, відтак вважається такою, що прийняла спадщину (ч.3 ст.1268 ЦК), а ОСОБА_1 протягом визначеного законодавцем шестимісячного строку звернулася з відповідною заявою до нотаріуса, тобто виконали умови ч.1 ст.1269 ЦК.
З огляду на викладене кожному зі спадкоємців в порядку спадкування за законом приходиться по ? частині спадщини, якою є ? частина домоволодіння належна спадкодавцю, внаслідок чого за ОСОБА_1 слід визнати право власності на ? частину спірної спадкової нерухомості, оскільки відсутність правовстановлюючих документів позбавляла її можливості вирішити це питання у позасудовому порядку, а за ОСОБА_2 , з урахуванням належної їй ? частини як співвласнику, - на ? частин спірного домоволодіння.
Вирішуючи питання вимог зустрічного позову про усунення від права на спадкування ОСОБА_1 суд дійшов такого висновку.
ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги, відповідно до положення ч.6 ст.1224 ЦК, наділена правом звернутися до суду з позовом про усунення інших спадкоємців від права на спадкування.
Пленум Верховного Суду України у пункті 6 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 звернув увагу на те, що при встановленні судом факту ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця потрібно враховувати поведінку особи і розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, необхідність для існування спадкодавця, наявність можливостей для цього та свідоме невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.
Згідно ч.5 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Виходячи зі змісту наведених норм та вимог статей 12, 13, 81, 264 ЦПК України доведенню підлягає як факт ухилення відповідача від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця і надання допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
При цьому наявність безпорадного стану є визначальним, інші ознаки - супутними.
Під безпорадним станом потрібно розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Крім того, підлягає доказуванню питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця ОСОБА_1 за умови проживання його з дружиною ОСОБА_2 і чи мала ОСОБА_1 фізичну змогу надавати таку допомогу з урахуванням навчання.
Лише при одночасному настанні цих обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець за законом може бути усунений від права на спадщину.
На переконання суду ОСОБА_2 цих фактів не довела, що є підставою для відмови у задоволенні вимог.
Доводи ОСОБА_2 та допитаних в судовому засіданні її свідків зводяться до того, що спадкодавець за життя, начебто, висловлював бажання позбавити доньку ОСОБА_1 права на спадщину, до того ж остання не відвідувала батька під час хвороби та не була на похованні із чого робиться висновок про необхідність усунення вказаного спадкоємця від права на спадщину. При цьому ОСОБА_2 зазначила, що її чоловік ОСОБА_3 у грудні 2014 року повернувся із заробітків з Росії, наприкінці січня 2015 року захворів і потрапив до лікарні, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. За цей час у безпорадному стані не перебував і сторонньої допомоги не потребував.
За таких обставин, а саме не доведеності безпорадного стану спадкодавця та відсутності потреби останнього в допомозі доньки, у задоволенні вимог в частині усунення ОСОБА_1 від права на спадкування за законом слід відмовити. Крім того, суд звертає увагу, що висловлювання спадкодавця за життя намірів позбавити спадщини певного спадкоємця, не визначена законодавцем як передумова для усунення від права на спадкування за законом спадкоємця.
Слід також врахувати волевиявлення спадкодавця, який за життя, у випадку негативного ставлення до нього, міг позбавити право на спадкування (ч.2 ст.1235 ЦК України), але не зробив цього, що також спростовує доводи ОСОБА_2 .
Судові витрати, відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з кожної сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Отже, на користь первісного позивача необхідно стягнути судовий збір та витрати на правову допомогу, які повністю підтверджені і фактично не оспорюються відповідачем. Щодо позивача за зустрічним позовом, то останньому ОСОБА_1 повинна відшкодувати підтверджені судові витрати (судовий збір) пропорційно розміру задоволених вимог. Крім того, з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 840 грн. 20 коп. з позовних вимог про усунення від спадщини, які не були сплачені під час звернення до суду.
Керуючись: ст.ст. 1216, 1218, 1223, 1224, 1226, 1258, 1261, 1278 ЦК України, ст.ст. 60, 63, 70 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264 ЦПК України,-
Первісні позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_6 право власності на 3/4 частини житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1 .
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 понесені останньою судові витрати загальною сумою 7372 грн. 90 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 понесені останньою судові витрати загальною сумою 3163 грн. 90 коп.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя Кравченко В. О.