Справа № 591/599/20
Провадження № 2-а/591/84/20
21 квітня 2020 року
Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Грищенко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Суми справу № 591/599/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 1 Лебединського ВП ГУНП в Сумській області Кротченка Максима Ігоровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 29.01.2020 року звернувся до Зарічного районного суду з зазначеним адміністративним позовом.
Просить суд скасувати як протиправну постанову поліцейського СРПП № 1 Лебединського ВП ГУНП в Сумській області Кротченка Максима Ігоровича серії ДПО 18 № 166318 від 27.01.2020 року, закривши провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 6 КУпАП.
Позов мотивує тим, що 27.01.2020 року о 06:30 год. керував автомобілем OPEL VEKTRA 2.2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Лебедин, та поліцейський зупинив його і виніс постанову та притягнув його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 170 грн. за ст. 121 ч. 6 КУпАП за те, що нібито він керував автомобілем з неосвітленим номерним знаком, чим порушив вимоги п.п. 2.9 в ПДР України. Зазначає, що правил дорожнього руху не порушував. Вказує також, що при винесенні постанови, інспектором порушені вимоги закону, зокрема, щодо розгляду справи, передбачені ст. 251, 252, 247 КУпАП, не з'ясовані всі обставини справи, чим порушені його права, постанова винесена за відсутності будь-яких доказів, які підтверджують наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, зокрема, в постанові не зазначено технічний засіб, яким здійснювалася відеофіксація правопорушення.
Ухвалою суду від 20.03.2020 року позовну заяву було залишено без руху.
Провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 25.03.2020 року.
У встановлений законом строк відповідач надав до суду письмовий відзив на позовну заяву разом з додатками.
Суд, дослідивши матеріали справи та докази, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.01.2020 року о 06:30 год. ОСОБА_1 керував автомобілем OPEL VEKTRA 2.2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Лебедин, та був зупинений поліцейським, який виніс постанову та притягнув його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 170 грн. за ст. 121 ч. 6 КУпАП за те, що він керував автомобілем з неосвітленим номерним знаком, чим порушив вимоги п.п. 2.9 в ПДР України (а.с.5).
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, про яке зазначено в постанові, слід встановити, що особа керуючи транспортним засобом, допустила порушення правил дорожнього руху, зокрема, допустила рух транспортного засобу з неосвітленими номерними знаками.
Суду не надано жодного доказу, який би зафіксував та підтвердив вчинення правопорушення позивачем та спростував його доводи, викладені в позові.
При цьому суд не може взяти до уваги наданий в якості доказу оптичний диск з відеозаписом події правопорушення та вважає його неналежним доказом, оскільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить даних про технічний засіб, яким таке адмінправопорушення зафіксоване, хоча на це звернув увагу Верховний Суд (ВС/КАС № 524/1284/17 від 19.02.2020).
З постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вбачається, що додатки до неї також відсутні.
26.04.2018 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, адміністративне провадження №К/9901/18195/18 (ЄДРСРУ № 73700356) вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 Верховний Суд роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Таким чином, відповідач не надав суду жодного доказу на спростування доводів, викладених у позові. Не встановлено наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 6 КУпАП, постанова винесена з порушенням вимог закону, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП.
Отже, доводи позивача є обґрунтованими, не спростовані відповідачем, тому суд вважає винесену за наслідками розгляду справи постанову про адміністративне правопорушення незаконною та необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню.
Виходячи з викладеного, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 8, 14, 22, 72-79, 211, 220, 241-246, 250, 271, 286 КАС України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстрований в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до поліцейського СРПП № 1 Лебединського ВП ГУНП в Сумській області Кротченка Максима Ігоровича (місцезнаходження м. Лебедин, вул. Т. Шевченка, 12) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.
Визнати незаконною та скасувати постанову поліцейського СРПП № 1 Лебединського ВП ГУНП в Сумській області Кротченка Максима Ігоровича серії ДПО 18 № 166318 від 27.01.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 121 ч. 6 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 170 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого Харківського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 21 квітня 2020 року.
Суддя О.В.Грищенко