Вирок від 21.04.2020 по справі 438/259/20

Справа № 438/259/20

Провадження № 1-кп/456/291/2020

ВИРОК

іменем України

21 квітня 2020 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ільник Турківського району Львівської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого, пенсіонера, з базовою середньою освітою, одруженого, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 121 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5 , -

встановив:

ОСОБА_3 13.12.2019, близько 15 год 30 хв, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , разом із знайомим ОСОБА_6 , під час словесного конфлікту з ним, умисно, з метою спричинення потерпілому ОСОБА_6 тілесного ушкодження, наніс йому один удар клинком ножа, який тримав у правій руці, у ділянку грудної клітки зліва, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості кваліфікуються за ознакою тяжких тілесних ушкоджень, що були небезпечними для життя в момент заподіяння.

Відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 , передбачена частиною 1 статті 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину по пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 121 КК України, визнав повністю, суду пояснив, що під час конфлікту з потерпілим наніс йому удар ножем, про що дуже шкодує та щиро розкаюється у вчиненому.

Заслухавши позиції сторін, з яких вбачається, що вони не оспорюють обставини кримінального провадження, переконавшись у правильності розуміння сторонами змісту цих обставин та відсутності сумнівів в добровільності такої позиції, тому суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо даних обставин, що відповідає вимог частини 3 ст. 349 КПК України.

Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає доведеним факт умисного спричинення ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 121 КК України.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину (п.1 ч.1 ст. 66 КК України).

Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний злочин, який відповідно до статті 12 КК України, є тяжким злочином.

Обвинувачений посередньо характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, є пенсіонером.

Також суд бере до уваги думку потерпілого, який претензій до обвинуваченого не має, просить не застосовувати до обвинуваченого міру покарання, пов'язану з позбавленням волі.

Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі встановлені судом обставини, які пом'якшують покарання, відсутність встановлених судом обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції частини 1 статті 121 КК України у виді позбавлення волі.

Водночас, враховуючи обставини, що характеризують тяжкість злочину, який обвинувачений ОСОБА_3 вчинив вперше, особу обвинуваченого та характеризуючі його дані, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, яка свідчить про усвідомлення ним негативності вчиненого суспільно небезпечного діяння, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції його від суспільства і вважає за можливе, на підставі статті 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України.

Призначення обвинуваченому такого виду покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Прокурором подано цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди.

Вивчивши викладені у позові аргументи та докази на їх підтвердження, суд доходить такого висновку.

Відповідно до частини 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, а саме: умисного завдання потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Центральної міської лікарні м. Борислав і вартість його лікування становить 1 933 грн 44 коп.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що протиправними винними діями обвинуваченого лікарні завдано майнових збитків на зазначену суму, а також з огляду на повне визнання обвинуваченим позовних вимог, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта слід стягнути з обвинуваченого на користь держави згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України.

З огляду на те, що строк обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, на даний час, закінчися, іншого запобіжного заходу обвинуваченому не обрилося і клопотання щодо обрання такого обвинуваченому стороною кримінального провадження не заявлялось, тому відсутні правові підстави для вирішення цього питання.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим по пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки протягом іспитового строку 2 (двох) років.

Відповідно до частини 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Бориславської міської ради Львівської області завдані майнові збитки у сумі 1 933 (одна тисяча дев'ятсот тридцять три) грн 44 коп.

Речові докази, а саме:

2 марлеві тампони із змивами РБК, ніж загальною довжиною 235 мм (робоча частина якого виготовлена із металу сірого кольору та із дерев'яним руків'ям), виріз тканини зі штори з РБК, змив з поверхні дверей з РБК, ніж з шухляди кімнати №1 (лезо якого у чохлі чорного кольору), загальною довжиною 32 см (довжиною леза 19 см, шириною 2,5 см), ніж з поверхні стола з кімнати №1, загальною довжиною 29,5 см (довжиною леза 16,5 см, шириною 2,3 см, руків'я якого чорного кольору, на вістрі леза нашарування засохлої РБК), 3 ножі з шухляди тумби у кухні (ніж №1, загальною довжиною 23 см, руків'я якого перемотане ізолентою чорного кольору, ніж №2, загальною довжиною 19,5 см, з дерев'яним руків'ям, ніж №3, загальною довжиною 21 см, з полімерним руків'ям чорного кольору), 4 змиви РБК на марлевий тампон, експериментальні взірці змивів обох рук та експериментальні взірці нігтьових пластин ОСОБА_3 - знищити;

одяг ОСОБА_6 та речі, які йому належать (футболку темно-синього кольору із слідами РБК, спортивні штани марки «Adidas», куртку чоловічу синього кольору марки «STRONG & PROUD» з слідами РБК, чоловічий светр чорного кольору з слідами РБК, штани сірого кольору з слідами РБК, дві пари носків) - повернути ОСОБА_6

взуття чорного кольору із внутрішньою обшивкою білого кольору, підштаники чорного кольору та светр світло-синього кольору, які добровільно видав ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у сумі 942 (дев'ятсот сорок дві) грн 06 коп.

Скасувати застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відповідно до ухвал слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області від 24.12.2019 та 27.12.2019.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
88848797
Наступний документ
88848799
Інформація про рішення:
№ рішення: 88848798
№ справи: 438/259/20
Дата рішення: 21.04.2020
Дата публікації: 09.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Стрийський міськрайонний суд Львівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (19.03.2020)
Дата надходження: 19.03.2020
Розклад засідань:
04.03.2020 12:15 Львівський апеляційний суд
21.04.2020 14:30 Стрийський міськрайонний суд Львівської області