Справа № 464/1963/20
пр.№ 1-кс/464/590/20
про арешт майна
15 квітня 2020 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова клопотання слідчого СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140070000649 від 13 квітня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України,-
слідчий СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором у кримінальному провадженні прокурором Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, а саме: автомобіль марки Audi моделі 80 номерний знак НОМЕР_1 , який було вилучено в ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; технічний паспорт № НОМЕР_2 виданий на ім'я ОСОБА_6 , у вигляді заборони користуватися, розпоряджатися та відчужувати зазначене майно.
Клопотання мотивує тим, що 13.04.2020 року близько 11:00 год. працівниками поліції за адресою: м.Львів вул. Зелена, 365, було виявлено ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував транспортним засобом «Ауді 80» із номерним знаком НОМЕР_1 , в якого були знищені номерні агрегати. 13.04.2020 року в період часу з 11:45 по 12:15 год. слідчим СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області в ході проведення огляду місця події було вилучено вказаний транспортний засіб, а також технічний паспорт № НОМЕР_3 , виданий на ім'я ОСОБА_6 , який транспортовано до Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області за адресою: м. Львів проспект Червоної Калини 66. Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що вказані предмети є можливо предметами та засобами вчинення кримінального правопорушення і мають суттєве значення для проведення досудового розслідування та можуть бути використані як докази вчиненого кримінального правопорушення, в тому числі й як речові докази, просить клопотання задовольнити.
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, слідчим подано клопотання про розгляд клопотання у його відсутності.
Що стосується виклику в судове засідання власників майна, то суд вважає можливим застосувати положення ч. 2 ст. 172 КПК України, згідно яких клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, іншого власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Оскільки учасники процесу у судове засідання не з'явились, то відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до такого висновку.
Сихівським ВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 13.04.2020 до ЄРДР за № 12020140070000649, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ст.209 КК України.
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч.2 цієї ж статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з положень ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може буди накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
З матеріалів клопотання вбачаються достатні підстави вважати, що вилучені речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, тобто відповідає вимогам ст. 98 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, внесене слідчим клопотання є достатньо обґрунтованим та відповідає вимогам ст.171 КПК України. З доводів, викладених ним у клопотанні вбачається, що арешт вилученого майна є необхідним для забезпечення збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки наявні ризики їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Підстави для відмови у задоволені клопотання, передбачені ч.1ст.173 КПК України, відсутні. Тому, враховуючи вимоги ч. 2 ст.173 КПК України, клопотання про арешт майна підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.167,170-173,309,395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: автомобіль марки Audi моделі 80, номерний знак НОМЕР_1 , який було вилучено в ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; технічний паспорт № НОМЕР_2 виданий на ім'я ОСОБА_6 , шдяхом заборони користуватися, розпоряджатися та відчужувати зазначене майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1