ЄУН № 336/1986/20
пр. № 1-кс/336/286/2020
Іменем України
17 квітня 2020 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020080080000996 від 12.04.2020 року за ст. 115 ч. 1 КК України,-
У провадженні слідчих Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12020080080000996 від 12.04.2020 року за ст. 115 ч. 1 КК України, за фактом смерті ОСОБА_4
15.04.2020 року слідчий за погодженням прокурора звернулась з клопотанням про арешт квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання слідчий та прокурор не з?явились, звернулись до суду з клопотаннями про розгляд клопотання за їх відсутності.
Відомості про наявність у кримінальному провадженні підозрюваного відсутні.
Власником квартири, як зазначено у клопотання, була ОСОБА_4 , тож судом власник майна для участі у розгляді клопотання не викликався.
Слідчим суддею не розглядались заперечення ОСОБА_5 на клопотання, оскільки ОСОБА_5 не є власником майна, на яке слідчий просила накласти арешт, та не є учасником кримінального провадження.
При вивченні копій документів, доданих до клопотання, слідчим суддею з'ясовано наступне.
12.04.2020 року до Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що у квартирі АДРЕСА_2 знайдено труп ОСОБА_4 .
В ході огляду місця події 12.04.2020 року, а саме вищевказаної квартири, було виявлено труп ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без видимих ознак тілесних ушкоджень, а також правовстановлюючі документи на квартиру.
12.04.2020 року до ЄРДР внесено відомості про злочин, передбачений ст. 115 ч. 1 КК України.
Відповідно до копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У клопотання відсутнє зазначення мети накладення арешту на квартиру у відповідності до положень КПК України, адже квартира не є речовим доказом у кримінальному провадженні, наразі відсутні підстави вважати, що у цьому кримінальному провадженні може бути застосовано конфіскацію.
Враховуючи вищевикладене, оскільки стороною обвинувачення не зазначено мети накладення арешту, яка б була передбачена КПК України, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
Керуючись ст. 170-173 КПК України,-
Клопотання слідчого Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020080080000996 від 12.04.2020 року за ст. 115 ч. 1 КК України, залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвали слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1