Справа № 462/2202/20
21 квітня 2020 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст. 44-3 КУпАП
встановив:
До Залізничного районного суду м.Львова від Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення слід повернути н для належного оформлення з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суть правопорушення викладається у відповідності до диспозиції тієї частини статті або статті, за якою складається протокол.
Суддею встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії АА №152660 від 11.04.2020 відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.256 КУпАП.
Зокрема, у вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 11.04.2020 близько 13.25 год. у м.Львові по вул. Вигоди, 62 перебував на дитячому майданчику та не мав при собі документів, що посвідчують особу, чим порушив підпункт 6 пункту 2 та пункту 16 постанови КМУ від 11.03.2020 №211. Подію зафіксована на нагрудний відеорєстратор 1215 та 1200.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії АА 18 №152660 від 11.04.2020 зазначено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, зафіксовано нагрудним відеорєстратором 1215 та 1200.
Однак, всупереч вимогам ст.251 КУпАП матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять вказаного відеозапису на підтвердження обставин, викладених у протоколі.
Крім цього, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 44-3 КУпАП суду надано лише протокол про адміністративне правопорушення серії АА 18 №152660 від 11.04.2020, без надання будь-яких інших доказів, які б підтверджували обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Також, у вказаному протоколі зазначається, що ОСОБА_1 перебував на дитячому майданчику.
Однак, жодних доказів того, що частина території, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , у встановленому порядку включена до переліку дитячих майданчиків до суду не надано.
При цьому, як зазначено у протоколі, що особу встановлено за паспортом громадянина України № НОМЕР_1 від 15.12.2016. У той же час, у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 не мав при собі документів, що посвідчують особу. Тобто, вказані обставини не узгоджуються між собою та є взаємовиключними.
За таких обставин, суддя позбавлений можливості перевірити наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, та прийняти в справі законне і об'єктивне рішення.
Крім цього, неконкретність формулювання суті адміністративного правопорушення позбавляє ОСОБА_1 права здійснювати предметний захист та порушує його процесуальні права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом та гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні від 06.09.2005 в справі «Гурепка проти України», зазначив, що з огляду на усталену прецедентну практику, в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2008, ухваленому у справі «Ващенко проти України», зазначено: «Обвинувачення для цілей п. 1 ст. 6 конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п. 51)».
У рішенні від 25.07.2000, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», детальніше прописано: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення, а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак, у будь-якому випадку відомості,надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. «b» ч. 3 ст. 6 конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».
Положеннями п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Беручи до уваги викладене, суддя вбачає підстави для повернення до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на дооформлення адміністративного матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, у зв'язку з його невідповідністю вимогам чинного законодавства України.
Керуючись ст.ст. 256, 278 КУпАП,
постановив:
Матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП повернути до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: