1Справа № 335/11373/13-ц 6/335/14/2020
15 квітня 2020 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Макарова В.О.,
за участю секретаря Дворникової Я.П.,
представника стягувача адвоката Нємна Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 , в особі адвоката Нємна Т.І., звернувся до суду із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, посилаючись на те, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.02.2014 року, було задоволено позовну заяву ОСОБА_3 до ПрАТ «Страхова компанія АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ» та стягнуто на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 17 757,47 грн., моральну шкоду у розмірі 500,00 грн., пеню 269,32 грн. та судовий збір 185,26 грн.
Рішення суду набрало чинності 04.06.2014 року. Строк на пред'явлення до виконання встановлений до 04.06.2015 року.
У період з 29.07.2014 року по 28.01.2015 року ОСОБА_1 перебував на заробітках за межами України.
02.07.2015 року стягувачу було видано виконавчий документ № 335/11373/13-ц. Тобто станом на дату видачі виконавчого документу строк його пред'явлення до виконання вже сплив.
У період з 13.10.2015 року по 25.02.2016 року ОСОБА_1 знов виїхав на заробітки за межі країни та повернувшись звернувся до відділу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання вказаного судового рішення.
Постановою заступника начальника відділу ДВС Дружківського міського управління юстиції від 06.05.2016 року, було відкрито виконавче провадження 51028172.
Однак, заявник вказує, що не був обізнаний про строки виконавчого провадження та порядок виконавчих дій. Крім того, у період з моменту відкриття виконавчого провадження він був працевлаштований до ТОВ «БІІР УКРАЇНА» у м. Одеса, та ТОВ «ПРОГРЕСТЕХ-УЕРАЇНІ» у м. Київ, що суттєво ускладнювало можливість контролювати хід виконавчого провадження.
У зв'язку із тривалим ненадходженням грошових коштів за виконавчим документом, ОСОБА_4 звернувся за правничою допомогою до адвоката для з'ясування обставин по справі.
На адресу ВДВС Дружківського МУЮ був направлений адвокатський запит про надання інформації, на який, відповіддю від 30.10.2019 року за № 15.29-43350 начальником було повідомлено, що постанова від 06.05.2016 року була скасована постановою від 23.05.2016 року та прийнято рішення про відмову у відкритті провадження у порядку п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Також зазначалось у відповіді, що оригінал виконавчого документу був направлений на адресу стягувача та було роз'яснено стягувачу його право на звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Однак ні постанова державного виконавця про скасування постанови про відкриття провадження, а ні постанова про відмову про відкриття провадження з оригіналом виконавчого документа на адресу ОСОБА_3 не надходили.
У зв'язку з чим, адвокат Нємна Т.І. просить суд поновити строк для пред'явлення виконавчого документа № 335/11373/13-ц виданого 02.07.2015 року Орджонікідзевський районним судом м. Запоріжжя та видати дублікат виконавчого листа.
У судовому засіданні адвокат Нємна Т.І. заяву підтримала, просила задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання боржники та представник Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області не з'явилися, про день та час судового розгляду були повідомлені належним чином.
17.01.2020 року до суду від генерального директора ПрАТ «Страхова компанія АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ» надійшли письмові заперечення на заяву ОСОБА_3 .
За вказаних обставин, суд, на підставі ч. 3 ст. 433 ЦПК України, здійснює розгляд справи за відсутності боржників та представника Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, неявка яких не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши адвоката, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_3 не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.02.2014 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 17 757,47 грн., матеріальну шкоду у розмірі 500,00 грн., пеню за несвоєчасну перераховану суму відшкодування в розмірі 269,32 грн., судовий збір у розмірі 185,26 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 різницю між розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 11 579,91 грн., суми втрати товарного вигляду у розмірі 1 033,86 грн., суму франшизи у розмірі 1 000,00 грн., суму моральної шкоди у розмірі 1 000,00 грн., судовий збір у розмірі 146,13 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 04.06.2014 року, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя - залишено без змін.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.05.2015 року, внесено виправлення до рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.02.2014 року, шляхом зазначення у тексті рішення замість суми різниці між розміром шкоди та страховим відшкодуванням, яка стягнута з ОСОБА_2 , у розмірі 11 579,91 грн. вірний розмір - 10 546,05 грн.
На виконання рішення суду, Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 02.07.2015 року був виданий стягувачу виконавчий лист № 2/335/232/2014.
Згідно постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції Кориєєва А.О. від 06.05.2016 року, державним виконавчою службою відкрито виконавче провадження ВП № 51028172 з примусового виконання виконавчого листа № 2/335/232/2014.
Як вбачається з листа начальника Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 30.10.2019 року № 15.29-43350, згідно перевірки автоматизованої системи виконавчого провадження було встановлено, що на виконання до Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 05.06.2016 року надійшов виконавчий лист № 2/335/232/2014 від 02.07.2015 року, виданий Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення страхового відшкодування 17 757,47 грн., матеріальної шкоди 500,00 грн., пені 269,32 грн., судового збору 185,26 грн. з ПАТ «Страхова компанія АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ» на користь ОСОБА_1 06.05.2016 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 51028172 з виконання вищевказаного виконавчого листа, яка 23.05.2016 була скасована та прийнято рішення про відмову у відкритті відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із пропущеним строком пред'явлення виконавчого документу, про що винесена відповідна постанова. 25.05.2016 року оригінал виконавчого документа із постановою державного виконавця було відправлено стягувачу рекомендованою кореспонденцією на адресу: АДРЕСА_1 Запоріжжя АДРЕСА_2 , 56/20.
Згідно постанови державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 12.11.2019 року, виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 13 7604 грн. було закінчено, у зв'язку зі сплатою боржником боргу у повному обсязі, а також виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
Лише 16.12.2018 року заявник ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про поновлення строку для повторного пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дублікату.
Обов'язок щодо своєчасного пред'явлення виконавчого листа до виконання покладається на стягувача.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» чинній на час видачі виконавчого документа, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Підставою для поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого документа є наявність поважних причин такого пропуску, встановлення яких віднесено на розсуд суду, який у кожному конкретному випадку має в залежності від конкретних обставин встановити їх наявність та об'єктивну вагу для сторін та для справи. Зокрема, поважною причиною пропуску строку для пред'явлення документа до виконання є тривала хвороба стягувача, що перешкоджала вчиненню подібних дій, тривале відрядження тощо. Як поважні причини не слід розглядати перебування стягувача в омані, якщо у введенні в цей стан не винен боржник, щодо способу та порядку виконання судового рішення, або відсутність коштів у боржника для виконання зобов'язання тощо.
Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст. 433 ЦПК України питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання заявник посилався на те, що він період з 29.07.2014 року по 28.01.2015 року, та у період з 13.10.2015 року по 25.02.2016 року перебував на заробітках за межами країни, а також на те, що він був працевлаштований до ТОВ «БІІР Україна» у м. Одеса та ТОВ «ПРОГРЕСТЕХ-УЕРАЇНІ» у м. Київ, що ускладнювало йому можливість контролювати хід виконавчого провадження.
За змістом ст. 44 ЦПК України, учасники справи зобов'язані добросовісно здійснювати права і виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається із матеріалів справи з 23.05.2016 року по грудень 2019 року, тобто майже більше 3 років після винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, заявник не проявив будь якої ініціативи для звернення до суду із заявою про поновлення строкупред'явлення листа до виконання.
При цьому стягувач не зазначає поважної причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у період з 04.06.2015 року до 29.08.2014 року та не надає відповідно доказів, в результаті яких він не звертався до суду з відповідною заявою. Не зазначає існування об'єктивних перешкод, непереборних обставин, які унеможливлювали його звернутися до ВДВС до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно копії трудової книжки заявника серії НОМЕР_1 , зазначено запис від 29.08.2014 року про звільнення ОСОБА_3 за власним бажанням.
Однак, суд вважає, що оскільки відповідно до положень ст. 47 Кодексу законів про працю України трудова книжка видається в день звільнення, принаймні до 29.08.2014 року позивач працював та перебував на території України.
Крім того, як стверджує ОСОБА_3 , у період з 29.07.2014 року по 28.01.2015 року він перебував на заробітках за межами України, але на думку суду сама лише наявність документа, що дозволяє знаходження особи за межами України не свідчить про те, що така особа скористалася цим правом.
Окрім того, як зазначається в заяві, що з 13.10.2015 року по 25.02.2016 року ОСОБА_3 перебував за межами країни. Проте, згідно запису трудової книжки № 4, ОСОБА_3 прийнятий на роботу 17.02.2016 року до ТОВ «БІІР Україна», що спростовує його доводи викладені у заяві про його місцезнаходження на той час.
Таким чином, заявник до заяви про поновлення строку не долучив жодного належного і допустимого доказу у підтвердження обставин, на які він посилався в обґрунтування існування у нього поважних причин, які б перешкоджали йому вчасно у межах однорічного строку пред'явити виконавчий лист до виконання.
Більше того, поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання за відсутності поважних причин, після спливу п'ятирічного строку з моменту набрання рішенням законної сили, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.
Слід також зазначити, що ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово порушував питання про те, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строки.
Так, в рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.
В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» судом наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі викладеного, враховуючи, що заявником не наведено поважних причин пропуску строку для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання та відповідно судом не встановлено обставин, а безпідставне поновлення процесуальних строків є порушенням правової визначеності, суд не вбачає підстав для поновлення строку, і, як наслідок, для видачі дубліката виконавчого листа.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 76-89, 259-261, 433, пп. 17.4 п. 1 р. ХІІІ «Перехідних положення» ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п 15.5) п.п 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15.04.2020 року.
Повний текст виготовлений 17.04.2020 року.
Суддя В.О. Макаров