Справа № 333/4811/18
Пр. № 2/333/58/20
10 березня 2020 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого-судді Кулик В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Носаченка О.С.,
представника позивача - адвоката Скрябіна О.М., відповідача ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_2 , представника третьої особи - адвоката Литвиненко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко Вікторія Миколаївна, ОСОБА_2 про надання додаткового строку для прийняття спадщини, -
06.09.2018 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою, яку в подальшому уточнила, та з урахуванням уточнень від 04.10.2018 року просила: визначити їй додатковий строк, тривалістю шість місяців для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її матері, ОСОБА_4 .
Свою позовну вимогу вона мотивувала тим, що є донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак після її смерті ні позивач, ні відповідач, яка також є донькою померлої, протягом шісти місяців заяву про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини не подавали, спадкова справа не була заведена.
Після смерті матері позивача відкрилась спадщина у вигляді ј частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яку фактично прийняв батько позивача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як на момент смерті матері позивача проживав з нею разом. Однак, свідоцтва про право на спадщину він не отримував. Ніякі відповідні документи не оформлював.
Про те, що померла мати, позивачу ніхто не говорив, оскільки у неї в сім'ї були сімейні конфлікти, про це їй стало відомо у кінці вересня 2018 року, у зв'язку з цим вона не мала можливості протягом встановленого законом строку звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Позивач та відповідач є спадкоємицями першої черги за законом після смерті їх матері.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача та відповідача. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді ј частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та банківські вклади. Заповіту він не складав.
02.10.2018 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко В.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 . Того ж дня заведено спадкову справу № 34/2018 (№ у спадковому реєстрі 63083993).
03.10.2018 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 375/02-31, яка була обґрунтована тим, що, оскільки на день смерті ОСОБА_4 ОСОБА_3 не була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та не подала про прийняття спадщини в строк, встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України, вона вважається таким спадкоємцем, що спадщину не прийняв. Нотаріус повідомила позивачу про те, що якщо вона бажає отримати спадщину після смерті своєї матері, їй необхідно звернутись до суду з позовною заявою про поновлення строку для прийняття спадщини, так як позивачем було пропущено строк для прийняття спадщини, який встановлено законом.
Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.10.2018 року відкрито провадження у цивільній справі № 333/4811/18, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження і з метою виконання вимог ч. 1 ст. 189 ЦПК України розпочати підготовче провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2018 року залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог по справі ОСОБА_2
21.11.2018 року третя особа ОСОБА_2 надала суду відзив на позовну заяву, в якому заперечила проти позову та просила відмовити в його задоволенні, виходячи з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_8 була повідомлена про смерть матері та приймала участь у її похованні. Шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_4 починається з 30.03.2014 року та закінчується 30.09.2014 року. Поважної причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини позивач не надала, тоді як у зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
21.01.2019 року позивач надала відповідь на відзив на позовну заяву про поновлення строку для прийняття спадщини, в якій зазначила, що підтверджує свою відсутність проживання та знаходження письмовими доказами. Крім того, вказує, що третя особа не подала до суду доказів на підтвердження того, що позивач спілкувалася з матір'ю, та знала про факт її смерті.
Ухвалою Комунарського районного суду від 21.01.2019 року підготовче провадження по справі закрито.
19.02.2019 року позивач ОСОБА_3 надала уточнену відповідь на відзив на позовну заяву про поновлення строку для прийняття спадщини, в якій зазначила, що перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини у неї були у зв'язку з тим, що вона постійно проживає у м. Києві, про що свідчить її реєстрація та у зв'язку з тим, що вона не знала про те, що її матір померла, оскільки ні яких повідомлень батько їй не надсилав. Вважає, що ці обставини можуть бути визнані судом поважними.
Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.04.2019 року цивільну справу № 333/4811/18, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, прийнято до свого провадження, розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2019 року підготовче провадження по справі закрито.
Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином. Свої інтереси довірила представляти адвокату Скрябіну О.М., який позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, і просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні просила позовні вимоги позивача задовольнити, визначити позивачу додатковий строк, тривалістю шість місяців, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Третя особа ОСОБА_2 та її представник - адвокат Литвиненко Т.М., кожна окремо, у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову, вказуючи на безпідставність позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Третя особа ОСОБА_2 надала пояснення, в яких зазначила, що позивач та відповідач є дочками її покійного чоловіка ОСОБА_5 . Останній розповідав їй, що ОСОБА_3 було відомо про смерть матері, остання спілкувалася по скапу з сестрою, також приїжджала на день народження до батька вже після смерті матері. Поданий позивачем до суду позов вважає безпідставним, та вважає, що з боку позивача є зговір з відповідачем, оскільки померлий ОСОБА_5 заповіту не залишив, вона також є спадкоємицею після його смерті.
Третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко В.М. у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомила, письмових пояснень по суті спору суду не надала. За таких обставин суд вважає, що справа на підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України може бути розглянута у відсутність третьої особи.
Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідка, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 31.03.2014 року, виданого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 1994 (а.с. 25).
Отже, відлік шестимісячного строку для подання позивачем нотаріусу заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 почався 30.04.2014 року та закінчився 30.09.2014 року.
Позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_1 , які є доньками померлої ОСОБА_4 , протягом шести місяців до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини не подавали, спадкова справа після смерті останньої заведена не була.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді ј частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яку фактично прийняв батько сторін - ОСОБА_5 , так як на момент смерті ОСОБА_4 проживав з нею разом. Однак, свідоцтва про право на спадщину останній не отримував, відповідних документів не оформлював.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді ј частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 та банківські вклади. Заповіту померлий не залишив.
02.10.2018 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко В.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 .. Того ж дня заведено спадкову справу № 34/2018 (№ у спадковому реєстрі 63083993).
03.10.2018 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 375/02-31, яка була обґрунтована тим, що, оскільки на день смерті ОСОБА_4 ОСОБА_3 не була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та не подала про прийняття спадщини в строк, встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України, вона вважається таким спадкоємцем, що спадщину не прийняв.
При винесенні рішення у справі суд виходить з наступних правових підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Частиною першою статті 1270 Цивільного Кодексу України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з пунктами 1.2, 1.3, 1.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 Цивільного Кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач обґрунтовує тим, що вона з матір'ю не мешкала та лише у кінці вересня 2018 року вона дізналася про смерть останньої, оскільки через сімейні конфлікти ніхто з рідних про смерть ОСОБА_4 їй не повідомив.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, вирішуючи питання про визначення ОСОБА_3 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд прийшов до висновку, що оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність у позивача поважних причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для звернення в нотаріальну контору в передбачений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 , а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити.
Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_7 , оскільки останній є цивільним чоловіком відповідача та являється заінтересованою особою.
Враховуючи те, що в задоволені позову відмовлено, судовий збір відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно залишити за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 78, 80, 81, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко Вікторія Миколаївна, ОСОБА_2 про надання додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складено 20 березня 2020 року.
Суддя: В.Б. Кулик