Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/1981/19
Провадження №: 2/332/59/20
17 квітня 2020 р. м.Запоріжжя
Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,
при секретарі - Васильченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, про позбавлення батьківських прав,-
29.05.2019р.позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо його дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В позові зазначено, що відповідач тривалий час не виконує свої батьківські обов'язки, про дитину не піклується, у вихованні участі не приймає. В позові просить позбавити відповідача батьківських прав.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та надала суду пояснення, аналогічні тим, що викладена в позові, також пояснила, що з 2010 року відповідач про дитину не піклується, взагалі відповідача бачила останній раз в 2015 році, просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надали. У відповідності до ст.280-283 ЦПК України суд зі згоди позивача ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Представник органу опіки в судовому засіданні вважав за необхідне позов задовольнити у повному обсязі, про що також надав суду відповідний висновок.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що позивачка це його кума, оскільки він хрестив її доньку ОСОБА_5 . Знає позивачку та відповідача приблизно десять років. Раніше спілкувався з ними обома, але останні п'ять років він не бачив ОСОБА_2 , який з сім'єю та з донькою вказаний час не спілкується, та вихованням доньки не займається. Дитина перебуває на утриманні матері, тобто позивачки.
Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що позивачка це її кума, оскільки вона хрестила її доньку ОСОБА_5 . Знає позивачку приблизно з 1991 року. З чоловіком позивачка не живе приблизно з 2010 року. З цього часу відповідач не спілкується з дитиною, ніяк її не підтримує, матеріально не допомагає.
Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що позивачка це її добра знайома, вона знає позивачку з 2007 року, вони одночасно були у стані вагітності та разом народжували. Позивачка та відповідач не проживають разом приблизно з 2009 року, батько з дитиною з того часу не спілкується та не допомагає. Вона часто спілкується з позивачкою, буває у них вдома на святах, але відповідача не бачить, з нею він також не спілкується, хоча він також є хрещеним батьком свідка ОСОБА_7 . Останній раз вона бачила відповідача в 2010 році.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.
Відповідно до п.2 ч.1.ст. 164 СК України мати, батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце , коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя ,зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності ,можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомо нехтування ними своїми обов'язками. "
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач є матір'ю дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Як зазначено в позові та встановлено судом, 03.06.2006 р. Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького обласного управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , актовий запис № 382.
08.11.2010 р., шлюб розірвано, за рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя, по справі № 2-3685/10, яким також змінено прізвище ОСОБА_1 на дошлюбне « ОСОБА_1 ».
Від шлюбу мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18.12.2007 р. виданого Шевченківським ВРАЦС Запорізького МУЮ України.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.09.2013 р. по справі № 333/4795/13-ц, на утримання дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відповідача стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини доходу до повноліття дитини.
Фактичні шлюбні відносини припинені більше десяти років тому, сторони проживають окремо, дитина проживає з позивачем. Спорів стосовно міста проживання дитини не було, відповідач не заперечував, що дитина буде проживати з матір'ю. Весь цей час відповідач життям доньки не цікавився, не телефонував, не виявляв бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у її вихованні та утриманні. На сьогоднішній день дитині вже одинадцять років, та не немає до батька ніяких почуттів, оскільки за всі ці роки з ним не спілкувалась. Також в спілкуванні з позивачем, ніколи про нього не питала та не цікавилась. Позивач проживає з донькою, дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення, умови для участі у спортивних заходах. Між матір'ю і дитиною, склалися усталені доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей. Нагляд за станом здоров'я дитини з моменту її народження і по сьогоднішній день здійснює позивачка - ОСОБА_1 . Батько участі в житті дитини не приймав, емоційного зв'язку між батьком та дитиною не існувало.
Враховуючи те, що відповідач по справі, жодним чином не був позбавлений інформації стосовно міста перебування позивачки та їх дитини, вищевикладені обставини свідчать про небажання відповідача виконувати відносно дитини батьківські обов'язки, покладені на нього законом.
Невиконання обов'язку батька по утриманню дитини, свідчить також розрахунок заборгованості зі сплати аліментів Заводського ВДВС м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області за виконавчим провадженням № 49205079, в сумі 6 529,61 грн.
Окрім того, Запорізькою ЗОШ І-ІІ ступенів № 12 ЗМР Запорізької області, надано довідку, про те, що ОСОБА_1 самостійно виховує доньку ОСОБА_5 , батько ОСОБА_2 батьківстві збори не відвідує, шкільним життям не цікавиться, що довідкою від 14.09. 2017 р. № 702, від 22.05.209 р. № 426.
Зазначені обставини також підтверджуються дослідженими судом в судовому засіданні наступними доказами, копії яких долучено до справи: свідоцтвом паро народження дитини (а.с.5), заочним рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 08.11.20р. про розірвання шлюбу між сторонами (а.с.6), постановою та матеріалами щодо виконавчого провадження про стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки (а.с.10-20), довідками ЗОШ № 12 про самостійне виховання позивачкою дитини (а.с.21-22), довідкою про реєстрацію місця проживання дитини (а.с.28), довідкою ТОВ «Академія Смартум» (а.с.54), довідкою Запорізького осередку Української федерації гімнастики (а.с.55), актом обстеження умов проживання дитини (а.с.82), довідкою про проведення бесіди з дитиною (а.с.83), висновком органу опіки про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав (а.с.108), витягом з протоколу комісії з питань захисту прав дитини № 3 від 06.02.20р. (а.с.109-110), актами обстеження умов проживання (а.с.111-112), власноручно написаною заявою, яка була написана дитиною в присутності спеціалістів у справах дітей (а.с.113), а також підтверджуються вищезазначеними показами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які були допитані в судовому засіданні.
Згідно з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, як орган опіки та піклування, вирішила:
ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно його малолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.108).
Враховуючі викладене суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, заснованим на законі, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
При подачі позову та в ході розгляду справи позивачка сплатила судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. та оплатила послуги адвоката в сумі 4000 грн. (а.с.23-26, 130-131).
Зазначені судові витрати позивача підтверджені документально, а тому в силу ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 768 грн. 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 4000 грн. на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м.Запоріжжя.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 21.04.2020р.
Суддя Р.В. Сінєльнік