1Справа № 335/1206/20 2-а/335/88/2020
02 квітня 2020 року Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Косатої М.А., розглянувши в судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Сизоненко Владислава Ігоровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 в особі представника адвоката Штенгелова О.В. звернувся до суду з позовом до інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Сизоненко В.І., Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК №2063517 від 03.02.2020 року по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 03.02.2020 року відносно нього відповідачем Сизоненко В.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2063517.
Згідно вказаної постанови, 03.02.2020 року о 20 год. 03 хв. водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4. ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В позові ОСОБА_1 посилається на те, що вимоги ПДР України він не порушував, транспортний засіб був припаркований згідно ПДР України, а відомості оскаржуваної постанови не відповідають дійсності, окрім того будь-які докази на підтвердження інкримінованого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення - відсутні.
Також позивач зазначає, що оскаржувана постанова винесена з грубим порушенням порядку розгляду справи, встановленого Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме з порушенням права на захист та за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З цих підстав, позивач просить суд скасувати постанову серії ЕАК №2063517 від 03.02.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Окрім того, позивач просить стягнути на свою користь з Департаменту патрульної поліції судові витрати.
Позивач у судове засідання не з'явився.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відзиву на позов не надали.
Справа розглядається у відповідності до ч. 3 ст. 194 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2063517 від 03.02.2020 року - ОСОБА_1 , 03.02.2020 року о 20 год. 03 хв. керуючи ТЗ не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4. ПДР України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За вчинення вказаного правопорушення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як передбачено ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі в судове засідання не з'явилися, відзиву не надали. Будь-яких інших доказів відповідачі на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові не надали, не спростували твердження позивача, що він не порушував ПДР України.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суду не надано відповідачами жодних доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. У постанові про адміністративне правопорушення відносно позивача відсутні посилання на докази, що стали підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Будь-яких інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.
Оскільки доказів відповідачами не надано, то суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, виходить з того, що показання позивача з приводу конкретних обставин його дій на дорозі не спростовані і відповідають дійсності, і у такому випадку не доведено наявність складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.
Положенням ч. 1 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 132 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 1, 7 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем ОСОБА_1 надано суду: угоду про надання правової допомоги від 15.10.2019 року, укладену між ОСОБА_1 та адвокатом Штенгеловим О.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001123 від 29.02.2016 року), предметом якої є надання правової допомоги та представництво клієнта в судах; ордер на надання правової допомоги серії АР №1004083 від 15.10.2019 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 12.02.2020 року на суму 2300 грн. 00 коп., з яких - ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення в УПП в Запорізькій області ДПП - 700,00 грн., написання та подання позовної заяви 1600,00 грн.; попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи від 12.02.2020 року на суму 2300 грн. 00 коп.; копію квитанції про оплату послуг адвоката Штенгелова О.В. з професійної правничої допомоги на суму 2300 грн. 00 коп.
Оцінивши додані позивачем до позовної заяви докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом для їх виконання та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому вищевказана сума у розмірі 2300 гривень 00 копійок, яка є видом судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 132, 134, 241-246, 250, 255, 286, 293-295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Сизоненко Владислава Ігоровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Сизоненко Владислава Ігоровича серії ЕАК №2063517 від 03.02.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн., справу про адміністративне правопорушення - закрити
Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код в ЄДРПОУ 40108646) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2300 грн. 00 коп. (дві тисячі триста) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.І. Рибалко