Дата документу 16.04.2020
Справа № 937/1996/20
Провадження № 3/937/642/20
Справа № 937/1997/20
Провадження № 3/937/643/20
16 квітня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Урупи І.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , не працює,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Із протоколу про адміністративне правопорушення ГР№ 417317 від 04.03.2020 вбачається, що 28.02.2020 о 15-00 год. ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року притягувалася до адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 173-1 КУпАП, знаходячись на «Таврійському ринку» по пр. 50 років Перемоги в м. Мелітополі, Запорізької області, висловлювався нецензурною лайкою на адресу колишньої співмешканки ОСОБА_2 , чим вчинив насилля в сім'ї психологічного характеру.
Крім того, із протоколу про адміністративне правопорушення АПР18№ 621265 від 04.03.2020 вбачається, що 04.03.2020 о 10-30 год. ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року притягувалася до адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 173-1 КУпАП, знаходячись на «Таврійському ринку» по пр. 50 років Перемоги в м. Мелітополі, Запорізької області, висловлювався нецензурною лайкою на адресу колишньої співмешканки ОСОБА_2 , чим вчинив насилля в сім'ї психологічного характеру.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, якою передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що дійсно 28.02.2020 та 04.03.2020 він на «Таврійському ринку» по пр. 50 років Перемоги в м. Мелітополі, Запорізької області, сварився зі своєю знайомою ОСОБА_2 тому, що остання не повернула йому мобільний телефон. Однак ОСОБА_2 не є членом його сім'ї, вони ніколи разом однією сім'єю не проживали та не вели спільного господарства, родинних відносин між собою вони також не мали.
Вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому, справи відносно нього слід закрити.
Частиною 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
За частиною 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона знайома з ОСОБА_1 з 2018 року, з яким деякий час протягом 2018-2019 р.р. спілкувалися, зустрічалися. Однак вона не є його співмешканкою, вони з ним ніколи однією сім'єю не проживали, спільного господарства не вели. На даний час між ними склалися неприязнені стосунки. ОСОБА_1 , коли зустрічає її на «Таврійському ринку», де вона раніше працювала, влаштовує сварки, висловлюється на її адресу та адресу інших продавців нецензурною лайкою, не реагує на зауваження. Так, 28.02.2020 і 04.03.2020 ОСОБА_1 у нетверезому стані перебував на «Таврійському ринку», де висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та вимагав повернути телефон, який раніше надав їй у користування, у зв'язку з чим вона була змушена викликати поліцію.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 часто у нетверезому стані приходить на «Таврійський ринок», де вона працює реалі затором, влаштовує сварки, висловлюється на адресу ОСОБА_2 та інших продавців, у тому числі і на її адресу, нецензурною лайкою. 28.02.2020 та 04.03.2020 вона була очевидицею того, що на «Таврійському ринку» ОСОБА_1 перебуваючи у нетверезому стані, висловлювався на адресу ОСОБА_2 та адресу перехожих нецензурною лайкою. Зі слів ОСОБА_2 у неї склалося враження, що остання співмешкала з ОСОБА_1 , але їй про це достовірно не відомо.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 часто буває у нетверезому стані на «Таврійському ринку» по пр. 50 років Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області, та висловлюється на адресу продавців нецензурною лайкою. 28.02.2020 вона була очевидицею того, що ОСОБА_1 , перебуваючи у нетверезому стані на «Таврійському ринку», висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 та інших продавців, не реагував на зауваження. Їй не відомо про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали однією сім'єю, були співмешканцями.
Під час розгляду справи в суді, з пояснень ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , встановлено, що ОСОБА_2 з ОСОБА_1 є знайомими, деякий час спілкувалися та зустрічалися, однак між ними склалися взаємні неприязні стосунки, вони однією сім'єю спільно не проживали, родинних відносин не мали, побутом пов'язані не були, взаємних прав та обов'язків не мали.
За таких обставин, суд вважає, що діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за обставин відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173-2 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянуто судом одночасно.
А тому, враховуючи вищенаведене суд вважає необхідним адміністративні справи відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 173-2 ч. 2, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173-2 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: