Справа № 559/315/20
Номер провадження 3/559/151/2020
15 квітня 2020 року місто Дубно Рівненська область
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ралець Р.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , запис в Єдиному державному демографічному реєстрі №19900630-00893, згідно протоколу про адміністративне правопорушення - не працюючого, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
18.02.2020 до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення від 06.02.2020, ОСОБА_1 06.02.2020 о 22 год. 30 хв. в м.Дубно по вул.. Комунальна, керував т/з VOLKSWAGEN CADDY н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці. Які не реагують на світло, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння, відмовився в присутності двох свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Своїми діями, що виразились в порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час складання протоколу ОСОБА_1 роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, та зміст ст. 63 Конституції України, зауважень до протоколу про адміністративне правопорушення він не надавав, дії працівників поліції не оскаржував.
В судове засідання призначене на 11.03.2020 ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце повідомлявся судом вчасно, належним чином, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на адресу зазначену у протоколі: АДРЕСА_1 (а.с.17-18). Поштове відправлення повернулося до суду без вручення із зазначенням листоноші «інші причини». 10.03.2020 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із бажанням укласти договір із захисником (а.с.19). у зв'язку із вищенаведеним судове засідання було відкладено до 31.03.2020 08 год. 15 хв.
В судове засідання призначене на 31.03.2020 ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце повідомлявся судом вчасно, належним чином, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на адресу зазначену у протоколі: АДРЕСА_1 (а.с.2223). Поштове відправлення повернулося до суду без вручення із зазначенням листоноші «інші причини». 31.03.2020 на електрону адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Кобилянської О.О., про відкладення розгляду справи (а.с.24-25), у зв'язку із вищенаведеним судове засідання було відкладено до 15.04.2020 08 год. 40 хв.
В судове засідання призначене на 15.03.2020 ОСОБА_1 та його захисник Кобилянська О.О. не з'явився, про час, дату та місце повідомлялися судом вчасно, належним чином, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на адресу місця проживання ОСОБА_1 , зазначену у протоколі: АДРЕСА_1 (а.с АДРЕСА_2 28-29) та на адресу, яка вказана у клопотанні, як адреса для листування, захисником адвокатом ОСОБА_4 вул.. АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ,. Поштові відправлення повернулися до суду із вмістом без вручення із зазначенням листоноші «інші причини». Окрім того, на номер мобільного телефону, який зазначений у клопотанні захисником адвокатом Кобилянською О.О., було відправлено sms-повідомлення про виклик до суду(а.с.32). Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, причини неявки суду не повідомлено.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП, щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи, це можливо у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, ОСОБА_5 взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співвставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про її своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_6 повідомив, що місцем його проживання є АДРЕСА_1 , а тому, безперечно розумів, що за вказаною ним адресою судом будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи та жодних зауважень з приводу викладеного при складанні протоколу не висловив.
Згідно з відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Рівненській області ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).
Таким чином, з метою забезпечення реалізації ОСОБА_1 прав, в тому числі права на захист, судом використано усі можливі способи його сповіщення про місце і час розгляду справи шляхом направлення судової повістки за місцем проживання та місцем реєстрації.
ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання за викликом не з'явилися, що вказує на його небажання брати участь в розгляді справи та фактично, таким чином, він реалізує надане йому право не з'являтися в судове засідання для розгляду справи. При цьому судом вичерпані всі доступні можливості для забезпечення його участі в судовому засіданні.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 та його захисник, своєчасно сповіщалися про час і місце розгляду справи, у тому числі з врахуванням положень ч.10, ч.17 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП,вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.1 КУпАП та дотримання строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху «водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.»
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України 09.11.2015№ 1452/735,зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858(далі-Інструкція) пунктом 2 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази як кожен окремо, та і в їх сукупності, суд приходить до висновку, про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, що підтверджується:
протоколом про адміністративне правопорушення від 06.02.2020 серії БД №333154 (а.с.1),
актом огляду, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп'яніння: тремтіння пальців рук, розширені зіниці, поведінка, що не відповідає обстановці, останній від проходження огляду відмовився, в присутності двох свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Від підпису даного акту ОСОБА_1 відмовився (а.с.3)
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 направлено до закладу охорони здоров'я: КНП «Дубенська ЦРЛ», у зв'язку із виявленням у нього ознак сп'яніння: розширені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, від огляду ОСОБА_1 - відмовився (а.с.4);
письмовими поясненнями свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які засвідчили факт, що водій ОСОБА_1 знаходиться з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, а також те, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння з використанням технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі (а.с.5,6);
копією постанови серії БАА №741857 від 06.02.2020, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 5 т. 121 КУпАП по вул.. Комунальна у м.Дубно 06.02.2020 о 22 год. 30 хв. (а.с.7).
Розглянувши зазначену справу про адміністративне правопорушення та на підставі зібраних у справі доказів суд вважає, що при складанні зазначеного адміністративного матеріалу працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ'єктивність в оцінюванні дій правопорушника. Судом не було виявлено порушень при зібранні матеріалів для складання протоколу про адміністративні правопорушення.
Зазначені в протоколі обставини узгоджуються з даними, викладеними в матеріалах справи, з яких ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. За правовим полем України, зокрема п.2.9 Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року з подальшими змінами, ст. 130 КУпАП водіям забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння теж утворює склад правопорушення згідно п.2.5 зазначених Правил.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням, а тому таке порушення не може бути визнано малозначним.
Так, водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є, зокрема, охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частиною 1 ст. 6 КУпАП передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.
Правопорушення, вчинене ОСОБА_1 є умисною, суспільно небезпечною дією, зважаючи на конкретні обставини справи. Правопорушення, яке вчинене ОСОБА_1 є грубим порушенням Правил дорожнього руху України.
При накладенні стягнення суд враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майновий та сімейний стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки автомобіля.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що для запобігання вчиненню нових правопорушень та виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття необхідно накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті Закону у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Інформація щодо наявності пільг встановлених законодавством України в ОСОБА_1 у суду немає, такої інформації він особисту суду не повідомляв.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, ст. 284, ст. 294 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запис в Єдиному державному демографічному реєстрі №19900630-00893, судовий збір в дохід держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.
Суддя Р.В.Ралець