Справа № 550/408/20
Провадження № 3/550/150/20
16 квітня 2020 року смт. Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І., розглянувши справу, яка надійшла від Чутівського ВП ГУНП у Полтавській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, неодруженого, раніше, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався -
15.03.2020 року ОСОБА_1 повернувся з-за кордону, а саме з Республіки Угорщини, на територію України, та був зобов'язаний самоізолюватися протягом 14 діб та був попереджений за відповідальність за порушення правил карантину.
Але не зважаючи на вищезазначене, 22.03.2020 року не вжив заходів режиму самоізоляції, а саме знаходився за межами свого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та контактував з іншими людьми, порушив правила щодо карантину, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення визнав повністю та вказав, що він дійсно повернувся з Угорщини в Україну, знав про необхідність самоізоляції та був попереджений про відповідальність за порушення правил самоізоляції. Крім того, вказав, що ще до складання відносно нього адміністративного матеріалу за ст.44-3 КУпАП, був в усній формі попереджений працівниками поліції за відповідальність за порушення правил самоізоляції.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року визначено,що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2»(зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №215 від 16 березня 2020 року «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року та постановою Кабінету Міністрів України від №239 від 25 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України») на усій території України з 12 березня 2020 року по 24 квітня 2020 року встановлено карантин.
У відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2» було прийнято рішення: тимчасово заборонити з 00 год. 00 хв. 16 березня 2020 р.до 24 квітня 2020 р.перетинання державного кордону на в'їзд в Україну для іноземців та осіб без громадянства, крім тих, що мають право на постійне або тимчасове проживання в Україні, є подружжям або дітьми громадян України, працівників іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, акредитованих в Україні, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей; водіїв та обслуговуючого персоналу вантажних транспортних засобів, членів екіпажів. В'їзд в Україну інших категорій іноземців та осіб без громадянства здійснюється за погодженням з Міністерством закордонних справ.
Відповідно ст.41 «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року, особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, який доповнено статтею ст.44 - 3 «Порушення правил щодо карантину людей'згідно якої порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
У відповідності з постановою Головного державного санітарного лікаря України № 2 від 21.03.2020 року "Про запобігання подальшого занесення на територію України випадків коронавірусної хвороби (COVID-19)" запроваджено використання форми інформованої згоди особи на проведення протиепідемічних та/або профілактичних заходів.
Суддя зазначає, що пам'ятку про необхідність дотримання режиму самоізоляції було підписано ОСОБА_1 особисто, що власне не заперечує останній. Таким чином, приймаючи умови перебування протягом 14 діб у самоізоляції, ОСОБА_1 погодився на власну самоізоляцію в будинку за фактичною адресою свого проживання: АДРЕСА_1 протягом вказаного періоду.
Однак, на порушення зазначених зобов'язань, 22.03.2020 року ОСОБА_1 не вжив заходів режиму самоізоляції, а саме знаходився за межами свого будинку за адресою: АДРЕСА_1 та контактував з іншими людьми, що не заперечується самим ОСОБА_1 і підтверджується сукупністю зібраних та досліджених суддею доказів, а саме:
- даними протоколу серії ГР 245585 від 22.03.2020 згідно якого, 22.03.2020 року не вжив заходів режиму самоізоляції, а саме знаходився за межами свого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та контактував з іншими людьми;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 23.03.2020 року, в яких він зазначив, що 15.03.2020 повернувся з-за кордону в Україні; на кордоні йому було вручено лист, в якому він зобов'язався самоізолюватися на 14 діб за місцем свого проживання, крім того, по приїзду в с. Филенкове Чутівського району з ним була проведена профілактична бесіда щодо дотримання самоізоляції та карантину і відповідальності у разі його недотримання;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 23.03.2020 року, в яких вона зазначила, що 17.03.2020 до с. Филенкове з-за кордону повернувся ОСОБА_1 , якому було вручено пам'ятку про те, що даний громадянин має перебувати вдома на карантині протягом 14 днів, а саме з 17.03.2020 по 30.03.2020, але він не виконує свої зобов'язання та порушує умови карантину, на неодноразові зауваження, щоб не виходити на вулицю, а саме у людні місця, він постійно ігнорує;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 23.03.2020, в яких вона зазначила, що 17.03.2020 з-за кордону повернувся місцевий житель ОСОБА_1 , якому вона вручила пам'ятку про самоізоляцію, роз'яснила, що протягом 14 днів з 17.03.2020 по 30.03.2020 він має перебувати вдома, але даний громадянин почав постійно ігнорувати дане зобов'язання, на зауваження не реагував та постійно перебував у громадських місцях, чим порушив умови карантину;
- пам'яткою про попередження за відповідальність у разі порушення умов самоізоляції від 19.03.2020 року, де міститься підпис ОСОБА_1 ;
- листом КНП «Чутівський центр ПМСД» №209 від 23.03.2020 року, згідно якого в т. ч. ОСОБА_1 , що прибув з-за кордону, не дотримується режиму самоізоляції, про що неодноразово був попереджений медичними працівниками.
Суддя зазначає, що ОСОБА_1 не надав суду доказів щодо поважності причин порушення ним заходів режиму самоізоляції у вказаний час.
На підставі вищевикладеного, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост.44-3 КУпАП, є доведеною повністю.
Крім того, суддя зазначає, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься також протокол серії ГР 245611 від 27.03.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП, згідно якого, 22.03.2020 року ОСОБА_1 не вжив заходів режиму самоізоляції, а саме - протягом 14 днів з дня прибуття в Україну знаходився за межами свого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та контактував з іншими людьми.
До протоколу серії ГР 245611 від 27.03.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, додані копії: пам'ятки про попередження за відповідальність у разі порушення умов самоізоляції від 19.03.2020 року; листа КНП «Чутівський центр ПМСД» №209 від 23.03.2020 року.
Тобто, за вчинення 22.03.2020 ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 44-3 КУпАП, було складено два протоколи про адміністративне правопорушення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення одного й того ж самого адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Суддею встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, а саме - 22.03.2020 року ОСОБА_1 не вжив заходів режиму самоізоляції, знаходився за межами свого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , порушив правила щодо карантину та контактував з іншими людьми, що підтверджено наявними у матеріалах справи та дослідженими суддею доказами.
Обираючи вид стягнення правопорушнику, суддя враховує: характер вчиненого правопорушення, яке є істотним в умовах пандемії та має суспільний резонанс, проте не призвело до тяжких наслідків; особу правопорушника, який раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався; ступінь вини правопорушника, який усвідомлював протиправність своїх дій та знав їх наслідки; майновий стан правопорушника, який офіційно ніде не працює.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення - не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення - не встановлено.
Враховуючи викладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 44-3 КУпАП.
Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 420,40 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.40-1, ст.44-3 КУпАП, ст.ст.275-280,283-287 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять) тисяч грн. (рахунок: UA658999980313090106000016499, отримувач: Чутівське УК/Чутівський р-н, код бюджетної класифікації доходів: 21081100, код ЄДРПОУ: 37969661, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, призначення платежу: штраф по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів, з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 34000 грн.
Стягнути ОСОБА_1 на користь держави 420,40 грн. судового збору (одержувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, призначення платежу: судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Чутівський районний суд Полтавської області, код ЄДРПОУ: 02886172).
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлено 17.04.2020 року.
Суддя О. І. Михайлюк