Справа № 948/200/20
Номер провадження 2/948/120/20
21.04.2020 Машівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Кравець С.В.,
за участю: секретаря Порохні І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
у березні 2020 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 06.08.2011р. з метою отримання банківських послуг, відповідач підписав заяву без номера, згідно якої отримав кредит у розмірі 27000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Оскільки відповідач зобов'язаний за договором належним чином не виконує, а тому станом на 09.01.2020р. утворилася заборгованість. У зв'язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 74248,03 грн та судові витрати.
13.03.2020р. за ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін (а.с.49).
У судове засідання сторони не з'явилися, представник позивача направив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.43).
Відповідач не з'явився без поважних причин, двічі належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи за адресою реєстрації, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті суду (а.с. 55, 60-63).
Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи за наявними у справі доказами.
Суд, дослідивши докази у справі, дійшов такого висновку.
Судом установлено, що 06.08.2011 між Публічним акціонерним товариством КБ «Приватбанк», яке в подальшому змінило свою назву на АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання банківських послуг без номера, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку та Довідки про умови кредитування карти «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». Базова відсоткова ставка становить 2,5 % на місяць на залишок заборгованості, щомісячний платіж - 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше залишку заборгованості та вноситься до 25 числа місяця, наступного за звітним. Нарахування банком відсотків на залишок власних коштів клієнта -10% річних (а.с. 13-14).
Крім цього, позичальник сплачує комісію за зняття готівки: в банкоматах і пунктах видачі готівки Приватбанку - 4% від суми операції, в банкоматах других банків України - 4% +5 грн, в закордонних банкоматах - 4% +30 грн. Комісія за зняття власних коштів - 1% від суми операції, за моніторинг неактивної карти в розмірі залишку коштів на картрахунку, але не більше 10 грн. в місяць. Процентна ставка на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування - базова процентна ставка по кредитному ліміту. Комісія за отримання балансу на чек в банкоматах Приватбанку - 0,95 грн. Комісія за безготівковий платіж в ТСП і Інтернет покупки - 0%, в Приват 24 і касах банку з рахунок кредитного ліміту - 3%, в Приват 24 і касах банку в рахунок власних коштів (а.с.14).
За несвоєчасне погашення заборгованості передбачена сплата пені, яка дорівнює пеня (1) = пеня (2), де пеня (1) = базова процентна ставка по договору/30- нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується один раз в місяць, при наявності прострочки по кредиту або процентах 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму від 50 грн. і більше та при порушенні строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором більше чим на 30 днів передбачена сплата штрафу у розмірі 500 грн. +5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій (а.с.14).
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 09.01.2020 року заборгованість відповідача перед банком становить 74248,03 з яких: 40433,19 грн - заборгованість за тілом кредиту в т.ч. за простроченим; заборгованість за відсотками згідно ст. 625 - 11738,63 грн; заборгованість по пені - 18064,40 грн; заборгованість по судовим штрафам - 4011,81 грн (а.с.12).
На підтвердження своїх доводів позивач надав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, Довідку про умови кредитування карти «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», Витяг з Тарифів і Умови та Правила надання банківських послуг (а.с.13-30).
За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно ч.1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Розглядаючи доводи позивача про стягнення заборгованості по кредитному договору, суд зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за кредитом та відсотках по ст. 625 ЦК України, стягнути заборгованість за пенею та штрафи, при цьому, обґрунтовуючи право вимоги Умовами договору.
Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці додані до позову Умови надання кредиту та Тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву позичальника.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19 від 03.07.2019р., банк повинен повідомити споживача про умови кредитування та узгодити з ним саме ті умови, про які вважав узгодженими банк.
Отже, оскільки додані банком Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви.
Крім цього, за змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Так у довідці про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду підписаної відповідачем 06.08.2011 р. визначена відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань у вигляді пені та штрафу (а.с. 14) та у наданому розрахунку заборгованості за даним кредитним договором виконаним станом на 09.01.2020 р. обраховано заборгованість по пені та штрафах (а.с.12), які позивач просить стягнути.
Натомість, ставлячи питання про одночасне стягнення пені та штрафу, банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч.1 ст. 61 Конституції України та ч.3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Зважаючи на вищевикладені обставини, одночасне зобов'язання щодо стягнення пені та штрафу у даній справі є неприпустимим, а тому враховуючи, те, що підписаними відповідачем документами та наданим представником позивача розрахунком заборгованості передбачено першочергове стягнення неустойки у вигляді пені, а тому суд вважає, що вимога позивача про стягнення штрафу, є безпідставною.
Вказаний висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду України викладеній у справі № 6-2003цс15 від 21.10.2015р.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання перед банком та не повернув отримані кошти, на що банк розраховував при укладенні кредитного договору, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором без номера від 06.08.2011р., яка виникла станом на 09.01.2020р. та складається з тіла кредиту в розмірі 40433,19 грн, відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України та пені у розмірі 18064,40 грн.
Так, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У своєму розрахунку банк навів розрахунок відсотків за ст. 625 ЦК України, що становить 11738,63 грн (а.с.12).
Натомість суд не погоджується з зазначеним розрахунком, оскільки за базову відсоткову ставку банк взяв 84,00 % замість установлених законом 3%. Отже, оскільки з наданих розрахунків прострочена заборгованість стала виникати з 01.02.2019р. і щомісячно сума змінювалась до 09.01.2020р. (дата станом на яку банком проведено розрахунок), а тому розрахунок слід проводити виходячи з кількості днів прострочення за кожною сумою (а.с. 12).
За таких обставин, розрахунок 3% річних буде таким:
1) 1963,26 грн (прострочена заборгованість на 01.02.2019р.) х (3% х 27/365)/100% = 4, 36 грн (за лютий 2019 року);
2) 4030,13 грн (прострочена заборгованість на 01.03.2019р.) х (3% х 31/365)/100% = 10, 08 грн (за березень 2019 року);
3) 1489, 12 грн (прострочена заборгованість на 01.04.2019р.) х (3% х 30/365)/100% = 3, 57 грн (за квітень 2019 року);
4) 3914, 69 грн (прострочена заборгованість на 31.05.2019р.) х (3% х 31/365)/100% = 9, 79 грн (за травень 2019 року);
5) 3617, 55 грн (прострочена заборгованість на 01.06.2019р.) х (3% х 30/365)/100% = 8, 68 грн (за червень 2019 року);
6) 6242, 82 грн (прострочена заборгованість на 01.07.2019р.) х (3% х 31/365)/100% = 15, 61 грн (за липень 2019 року);
7) 8922, 12 грн (прострочена заборгованість на 01.08.2019р.) х (3% х 31/365)/100% = 22, 31 грн (за серпень 2019 року);
8) 11805, 56 грн (прострочена заборгованість на 01.09.2019р.) х (3% х 30/365)/100% = 28, 33 грн (за вересень 2019 року);
9) 55414, 44 грн (прострочена заборгованість на 01.10.2019р.) х (3% х 14/365)/100% = 63, 76 грн (за 14 днів жовтня 2019 року);
10) 50393, 19 грн (прострочена заборгованість на 15.10.2019р.) х (3% х 47/365)/100% = 194, 67 грн (з 15.10 по 30.11.2019 року);
11) 50413, 19 грн (прострочена заборгованість на 01.12.2019р.) х (3% х 31/365)/100% = 126, 03 грн (за грудень 2019 року);
12) 50433, 19 грн (прострочена заборгованість на 01.01.2020р.) х (3% х 3/365)/100% = 12, 44 грн (за 3 дні січня 2020 року);
13) 40433, 19 грн (прострочена заборгованість на 04.01.2020р.) х (3% х 6/365)/100% = 19, 94 грн (з 04 по 09.01.2020 року).
Отже, загальний розмір заборгованості за відсотками розрахованими відповідно до ст. 625 ЦК України становить 519, 57 грн, а тому саме цю суму відсотків слід стягнути з відповідача одночасно з тілом кредиту в розмірі 40433,19 грн та пенею у розмірі 18064,40 грн, а всього 59017, 16 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений останнім судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову в розмірі 1670, 81 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
позов Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором без номера від 06.08.2011р. у розмірі 59017, 16 грн та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1670, 81 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя С.В.Кравець