Справа № 548/2031/18
Провадження №1-кп/548/9/20
07 квітня 2020 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол кримінальне провадження № 12018170330000409 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Вергуни Хорольського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 (зареєстрованого - АДРЕСА_2 ), освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
1) 29.05.2000 року Хорольським районним судом Полтавської області за ст. 140 ч.2 КК України, вид покарання - позбавлення волі строком 1 рік з конфіскацією майна, на підставі ст. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 1 рік;
2) 28.08.2001 року Хорольським районним судом Полтавської області за ст. 140 ч.2, ст. 81 ч.3, ст. 42, 43 КК України, вид покарання - позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;
3) 24.06.2005 року Хорольським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч.3, ст.69 КК України, вид покарання - позбавлення волі на 2 роки;
4) 21.02.2007 року Хорольським районним судом Полтавської області за ст. 162 ч.1, ст. 263 ч.2, ст. 185 ч. 3, ст.70, 71 КК України, вид покарання - позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць;
5) 07.05.2007 року Хорольським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч.3, ст. 70 ч. 4 КК України, вид покарання - позбавлення волі на 3 роки 1 місяць;
6) 21.10.2010 року Хорольським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 3, ст.185 ч. 2, ст.70 ч.1 КК України, вид покарання - позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців 15 днів;
7) 30.09.2014 року Хорольським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 3 КК України, вид покарання - позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;
8) 10.02.2015 року Хорольським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 3 КК України, вид покарання - позбавлення волі на строк 4 роки;
9) 02.07.2015 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ст. 185 ч. 3 КК України, вид покарання - позбавлення волі на строк 4 роки 3 міс.
10) 21 грудня 2018 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 3 КК України, вид покарання - позбавлення волі на строк 3 роки;
04.09.2018 року близько 23.00 год. ОСОБА_6 , маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення корисливих злочинів, з метою вчинення крадіжки прийшов до господарства ОСОБА_8 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знявши москітну сітку та пошкодивши пластикове вікно, проник через нього в будинок, звідки повторно, таємно викрав гроші в сумі 25 тис. російських рублів (офіційний курс Національного банку становив 4 грн. 19 коп. за 10 російських рублів), що становить 10475 грн., 10 доларів США (офіційний курс Національного банку становив 2837 грн. 83 коп. за 100 доларів США), що складає 283,78 грн. та 4000 грн., які знаходилися в 2 гаманцях в жіночих сумках, належних ОСОБА_8 , та які вподальшому витратив на власні потреби, таким чином розпорядившись чужим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_6 завдав матеріальної шкоди ОСОБА_8 на загальну суму 14758,78 грн.
Обвинувачений ОСОБА_6 винуватим себе в судовому засіданні визнав частково, фактичних обставин справи не оспорював та пояснив, що дійсно 04.09.2018 року близько 23.00 год. з метою вчинення крадіжки прийшов до господарства ОСОБА_8 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де знявши москітну сітку та пошкодивши пластикове вікно, проник через нього в будинок, звідки таємно викрав гроші в сумі 25 тис. російських рублів , 10 доларів та 4000 грн., які знаходилися в 2 гаманцях в жіночих сумках та які вподальшому витратив на власні потреби, розпорядившись чужим майном на власний розсуд. Прохав суворо не карати та відмовити у задоволенні цивільного позову у частині моральної шкоди.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що крім показів обвинуваченого, згідно яких він визнав свою вину у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно,поєднаній з проникненням у житло його вина у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України повністю підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів, які узгоджуються між собою, а саме:
Показами потерпілої ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні пояснила, що 04.09.2018 року близько 23.00 год. невідома особа знявши москітну сітку та пошкодивши пластикове вікно, проникла через нього в будинок, звідки таємно викрала гроші в сумі 25 тис. російських рублів , 10 доларів та 4000 грн., які знаходилися в 2 гаманцях в жіночих сумках .
Крім показів потерпілої, вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:
- Рапортом оперативного чергового від 04.09.2018 року про те, що 04.09.2018 року о 23:55 год. надійшло повідомлення про те, що 04.09.2018 року в період часу з 22:00 години до 23:50 години, невідома особа здійснила крадіжку у будинку за адресою АДРЕСА_3 ( т. 1 , а.с. 240);
- заявою потерпілої ОСОБА_8 від 05.09.2018 року про те, що 04.09.2018 року в період часу з 22:00 години до 23:50 години, невідома особа здійснила крадіжку у її будинку ( т. 1 , а.с. 241);
- відомості за зазначеною заявою 05.09.2018 року були внесені до ЄРДР за ч. 3ст. 185 КК України ( т. 1 , а.с. 239);
- Протоколом огляду місця події від 05.09.2018 року із фото таблицею до нього, згідно якого об'єктом огляду місця події є територія будинку АДРЕСА_3 ; (т. 1 , а.с.243-252);
- Протоколом огляду предмета від 11.09.2018 року із фото таблицею до нього, згідно якого виявлено та вилучено кросівки у ОСОБА_6 , які знаходилися на ньому під час крадіжки, що мала місце 04.09.2018 року( т. 2 , а.с. 6-9);
-Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 11.09.2018 року, яким зазначені кросівки з надписом " NIKE" визнано речовим доказом ( т. 2 , а .с. 10).
-Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 28.09.2018 року, яким зазначені 6 липких стрічок зі слідами рук та дактилокарти ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , фото сліду взуття, визнано речовими доказами ( т. 2 , а.с. 51);
-Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 05.09.2018 року, яким зазначена сокира та визнано речовим доказом ( т. 2 , а .с. 52).
-Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.10.2018 року, проведеного із застосуванням відео фіксації, який було проведено в АДРЕСА_3 за участю підозрюваного ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 який пояснив, що він знаходився по вул. Береговій, проходячи повз якийсь будинок , помітив, що вікно відкрите і вирішив здійснити крадіжку, де проникнув до будинку та викрав кошти - 4 000 грн, 25 тис. російських рублів і 10 доларів США, після чого їх виніс ( т. 2, а.с.61-70);
Вислухавши пояснення обвинуваченого, допитавши в судовому засіданні потерпілу та дослідивши письмові докази по даній справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 вчинив злочин, який вірно кваліфікований за ч.3 ст. 185 КК України.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, вищенаведені дані про особу обвинуваченого, вищенаведену пом'якшуючу покарання обставину та наявність обтяжуючих обставин, суму викраденого, та приходить до висновку про те, що ОСОБА_6 слід призначити реальне покарання у виді позбавленні волі в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України, оскільки його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів неможливо без ізоляції від суспільства.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до ст. 66 КК України, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України,є рецедив злочинів.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Таким чином, при призначенні покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що вчинений злочин є тяжким злочином. Суд враховує також особу винного, який характеризується негативно. Згідно медичної довідки у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває. Разом з тим через наявність захворювання потребує постійного поліативного лікування.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що покарання за даний злочин має бути призначено у вигляді позбавлення волі з ізоляцією від суспільства, оскільки саме таке покарання є доцільним з урахуванням характеризуючих даних обвинуваченого, який має більше десяти судимостей за корисливі злочини. На шлях виправлення бажання стати не має. Обставин, що перешкоджали б призначенню такого покарання в суді не встановлено. Підстав, для застосування ст. ст. 69, 75 КК України суд не знаходить.
Разом з цим, суд враховує, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, знову вчинив злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. Вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21.12.2018 року ОСОБА_6 був засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, а тому суд то суд вважає за необхідне остаточне покарання визначити йому на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань.
Під час судового розгляду кримінального провадження встановлено, що згідно вироку Лубенського районного суду від 21.12.2018 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 ( трьох) років позбавлення волі, тому покарання обвинуваченому необхідно призначити згідно ст. 70 ч. 4 КК України.
Цивільний позов ОСОБА_8 слід задовольнити в повному обсязі, так як він підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Судові витрати по справі на залучення експертів складають 1144 грн., які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 .
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, та призначити йому покарання за ст. 185 ч.3 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та покарання за вироком Лубенського районного суду від 21.12.2018 року та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести ) місяця позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишити без змін - тримання під вартою.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 21.09.2018 року.
Відповідно до ст.100 КПК речові докази по даному кримінальному провадженню :
- кросівки з надписом " NIKE" , які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області, після набрання вироком суду законної сили передати власнику ОСОБА_6 ;
- 6 липких стрічок зі слідами рук та дактилокарти ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , фото сліду взуття, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області, після набрання вироком суду законної сили знищити;
- сокира, яка передана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області, після набрання вироком суду законної сили - знищити.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Вергуни Хорольського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 (зареєстрованого - АДРЕСА_2 ), не працюючого на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 1144 грн.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задовольнити повністю, стягнути на її користь з ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди 14 758,78 грн. та 5000 грн. моральної шкоди.
Згідно зі ч. ч. 6, 7 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд Полтавської області.
Головуючий: ОСОБА_1