Дата документу 15.04.2020 Справа № 554/3239/20
Провадження № 1-кс/554/5224/2020
Іменем України
15 квітня 2020 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020220000000194 від 07.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді головного спеціаліста відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України в Харківський області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 cт. 368 КК України, -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 строком на 60 днів, з встановленням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42020220000000194 від 07.04.2020 року за підозрою ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
14.04.2020 року слідчим СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_6 за погодженням з прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , повідомлено ОСОБА_5 про те, що той підозрюється у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, прохав його задовольнити. Вказував на таки ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків.
Захисник проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив застосувати щодо підозрюваного менш суворий запобіжний захід, звернувши увагу суду, що прокурором не доведені ризики, а також не зазначено, чому менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Наголошував на тому, що підозрюваний характеризується виключно позитивно, наміру переховуватися від слідства та суду немає, підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, одружений.
Підозрюваний у судовому засіданні пояснив, що не має наміру переховуватися від слідства, впливати на свідків. Просив не застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
Заслухавши учасників процесу, приходжу до такого висновку.
Встановлено, що у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава, перебувають матеріали досудового розслідування № 42020220000000194 від 07.04.2020 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , займаючи посаду головного спеціаліста відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України в Харківській області, юудучи працівником правоохоронного органу, діючи умисно, з корисливих мотивів, 13.04.2020, приблизно о 12 годині, на виконання попередніх своїх вимог, отримав від ОСОБА_7 у автомобілі «DAEWOO LANOS», д/н НОМЕР_1 , поблизу ТОВ «Альфа-М плюс» по проспекту Гагаріна, 314-Б неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 2500 доларів США, за прийняття та оформлення документів щодо припинення іноземного громадянства та набуття громадянства України за територіальним походженням Казун Наефу Мохамаду та безперешкодного, з боку ГУ ДМС України в Харківській області, набуття громадянства України за територіальним походженням Казун Наефу Мохамаду. після чого о 12.30 год. злочинна діяльність ОСОБА_5 була припинена та останній був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
Згідно офіційного курсу гривні до іноземної валюти (доларів США), встановленого Національним банком України, станом на 13.04.2020, еквівалент 2500 доларів США становить 68 005,50 грн.
14.04.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що вручена 14.04.2020 року органами досудового розслідування ОСОБА_5 підозра за ч. 3 ст. 368 КК України повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990 р., п. 32, Series A, N 182).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом прийняття від ОСОБА_7 заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.04.2020, протоколами допитів ОСОБА_7 від 08.04.2020, 09.04.2020 та 13.04.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом затримання ОСОБА_5 , протоколами невідкладних обшуків від 13.04.2020, а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Разом з тим, проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п. 1 ч.1 ст.177 КПК України знайшли своє підтвердження, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Також слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (див. в т.ч. п.80 рішення по справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) та п.60 рішення «Єлоєв проти України» (заява №17283/02), якими встановлено, що застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою виключно на підставі наявності підозри є прямим порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор у судовому засіданні не довів об'єктивними доказами, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Тому, суд дійшов до висновку, про часткове задоволення клопотання.
Беручи до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, виключно позитивні характеристики підозрюваного, наявнні ризики, визначені ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
З урахуванням наведеного, суд вважає можливим застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 176, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369-372, 379, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання: АДРЕСА_2 , строком на 2 місяці з 15 квітня 2020 року по 07 червня 2020 року, в межах строку досудового розслідування.
Домашній арешт застосувати з використанням засобів електронного контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконання наступних обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом;
- носити електронний засіб контролю;
- не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;
- не спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В разі невиконання вищевказаних зобов'язань до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов'язавши передати копію ухвали для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення.
Повний текст ухвали складено 21.04.2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1