Дата документу 17.04.2020 Справа № 554/2916/20
Провадження №2/554/1306/2020
Іменем України
17 квітня 2020 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді Гольник Л.В., розглянувши заяву про відвід у цивільній справі за позовною заявою адвоката ОСОБА_1 до керівника Полтавської регіональної дирекції АТ «СК «АХА Страхування» Логвіненка Сергія Івановича про зобов'язання надати відповідь на адвокатський запит, -
06.04.2020 року адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача керівника Полтавської регіональної дирекції АТ «СК «АХА Страхування» Логвіненка С.І. з позовом про зобов'язання надати відповідь на адвокатський запит, в якій прохав визнати протиправною бездіяльність керівника Полтавської регіональної дирекції АТ «СК «АХА Страхування» Логвіненка С.І., яка полягає у ненаданні адвокату ОСОБА_1 відповіді на адвокатські запити №б/н від 17 лютого 2020 року та зобов'язати керівника Полтавської регіональної дирекції АТ «СК «АХА Страхування» Логвіненка С.І. надати адвокату ОСОБА_1 інформацію та копії документів у відповідь на адвокатський запит №б/н від 17 лютого 2020 року.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 09.04.2020 року за даною позовною заявою відкрито провадження та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
16.04.2020 року від позивача надійшла заява про відвід судді Гольник Л.В., посилаючись на наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості та необ'єктивності судді. Заявник адвокат ОСОБА_1 вказує, що між ним та суддею Гольник Л.В. існує тривалий конфлікт, обумовлений розглядом цивільних та кримінальних справ, у ЗМІ повідомляється, що суддя Гольник Л.В. стверджує про замовлення її побиття ОСОБА_1 . Також як підставу для відводу судді зазначає звернення ним зі скаргами до Вищої ради правосуддя та до правоохоронних органів щодо вчинення суддею різних правопорушень. На думку заявника суддя «постійно «виливає» на ме не [ОСОБА_1] купу бруду в засобах масової інформації, не заявляє самовідвід та відриває провадження по розгляду моєї [ ОСОБА_1 ] позовної заяви для того, щоб наді мною похизуватися та знову розповсюдити інформацію на своїй сторінці у Фейсбук» (орфографія автора збережена).
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, тобто ЦПК України не допускає повторну участь судді в розгляді справи.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, п. 38).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, п. 58).
Вказані висновки також містяться і в рішенні Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко та Мартенко проти України».
Наведені доводи позивача ОСОБА_1 свідчать про його особисте негативне ставлення до судді Гольник Л.В., яке є лише його особистим сприйняттям дійсності, яке виникнуло після, того як у 2014 році у провадженні судді Гольник Л.В. перебувала справа про адміністративне корупційне правопорушення відносно колишнього Полтавського міського голови ОСОБА_3 , інтереси якого представляв ОСОБА_1.
ОСОБА_1, переконавшись, що позапроцесуальні стосунки з головуючою у справі суддею Гольник Л.В. встановити неможливо, вчиняв дії з метою перешкодити суду всебічно, повно та об'єктивно, у розумні строки розглянути дану справу, розповсюджував неправдиву інформацію, щоб дискредитувати суддю, здійснюючи непроцесуальний тиск з метою, щоб примусити суддю усунутися від розгляду справи шляхом самовідводу або задоволення відводу з надуманих підстав.
З того часу ОСОБА_1 , маючи стійке особисте негативне ставлення до судді Гольник Л.В., яка виступила викривачем корупційного злочину, до якого причетні колишній очильник міста Полтави ОСОБА_3 та його колишній заступник ОСОБА_4 , ініціював щодо судді дисциплінарні скарги, жодна з яких не підтвердилася, цивільні позови (від одного він відмовився, у другому - подав заяву про залишення без розгляду, у третьому - йому відмовлено), порушення кримінальних проваджень щодо судді, які були закриті на підставі п.1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Відповідно до Конституції України (статті 126 та 129) судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Тому вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Вказані дії адвоката ОСОБА_1 лише свідчать про здійснення ним тиску на суддю Гольник Л.В. шляхом подання скарг, надуманих цивільних позовів, а також ініціюванням безпідставних кримінальних проваджень з метою дискредитації судді, а тому ці дії адвоката аж ніяк не можуть свідчать про зацікавленість, необ'єктивність та упередженість судді Гольник Л.В. у розгляді цивільної справи за його позовом.
Водночас, відповідно до Кодексу суддівської етики суддя повинен демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади. Неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Тому з уникнення у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, на підставі 36 ЦПК України приходжу до необхідності задовольнити заявлений у справі відвід судді Гольник Л.В.
Керуючись ст. ст. 36-41 ЦПК України, суд, -
Задовольнити відвід судді Гольник Лариси Владленівни у цивільній справі за позовною заявою адвоката ОСОБА_1 до керівника Полтавської регіональної дирекції АТ «СК «АХА Страхування» Логвіненка Сергія Івановича про зобов'язання надати відповідь на адвокатський запит.
Передати цивільну справу до канцелярії Октябрського районного суду м. Полтави для
повторного авторозподілу, передбаченому ст. 33 ППК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В.Гольник