Справа № 541/422/20
Провадження №2/541/537/2020
Іменем України
21 квітня 2020 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої, судді - Куцин В. М.,
секретаря судових засідань - Прус Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
03 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
ОСОБА_1 просила стягнути із ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини, оскільки відповідач ОСОБА_2 , який є батьком дитини, має можливість надавати матеріальну допомогу, тому що має задовільний стан здоров'я, є працездатним, інших утриманців не має.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10.03.2020 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, встановлено відповідачу строк п'ятнадцять днів з дня вручення вказаної ухвали на подання до суду відзиву на позовну заяву та роз?яснено право та порядок такого подання.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити (а.с. 14).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився повторно, про місце та час розгляду справи належно повідомлений за адресою місця проживання та шляхом публікації оголошення на веб-сторінці Миргородського міськрайонного суду, офіційного веб-порталу судової влади (а.с. 10,15,22,25).
Враховуючи згоду позивача суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст.223 ч.4 ЦПК України та ухвалення заочного рішення відповідно до ст.280 ЦПК України.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25 червня 2015 року позивач ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 164 (а.с.3 зворот). Від шлюбу є неповнолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.11.2016 (а.с.4). Дитина перебуває на утриманні позивача відповідно до довідки про склад сім'ї та розмір платежів за житлово - комунальні послуги виданої Ромоданівською селищною радою Миргородського району від 20.01.2020 (а.с.5).
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доказів щодо стану здоров'я та матеріального становища дітей, доказів стану здоров'я та матеріального становища відповідача по справі ОСОБА_2 , як платника аліментів, та позивача по справі ОСОБА_1 , як стягувача, а також доказів перебування на утриманні у відповідача непрацездатних осіб та інших обставин, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів - сторони суду не надали та не повідомили.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Частиною 1 статті 3 Конвенції про захист прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 1989 року та ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 27 Конвенції про захист прав дитини визначено, що батько( -ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
6) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 180 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Зважаючи, що між сторонами добровільно не досягнуто умов матеріального забезпечення дітей, вимоги позивача про стягнення аліментів ґрунтуються на законі і тому підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 березня о 2020 року, до повноліття дитини.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог - що зумовлює стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь держави 840 гривень 80 копійок. судового збору пропорційно до задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до п.1. ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 180, 182 СК України, ст. 5 Закону України "Про судовий збір, ст.ст.12,13,81,141,259,263-265, 352,430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 березня о 2020 року, до повноліття дитини.
Стягнути із ОСОБА_2 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору на користь держави.
Допустити рішення до негайного виконання в межах платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до п.п. 15 п. 1 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд з моменту проголошення і непізніше тридцяти днів з дня закінчення карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Учасники справи:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Чернігів, Чернігівська область зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Михайлівка, Великобагачанський район, Полтавська область, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 21 квітня 2020 року.
Суддя: В. М. Куцин