Справа № 379/64/20
2-а/379/6/20
07.04.2020 року м.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: судді Зінкіна В.І.,
за участю секретаря судового засідання: Різник Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Стоян Анни Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 01.01.2020 серії ЕАК № 1926525,
Позивач 10.04.2020 звернувся до суду з даним позовом, просить скасувати постанову поліцейської роти № 2 батальйону № 1 патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Стоян Анни Олександрівни серії ЕАК № 1926525 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він рухаючись на маршрутному автомобілі 01.01.2020 о 13 год 10 хв по вул. Леваневського, підвищив швидкість руху, так як знаходився в районі шинного заводу, де територія не заселена. Капрал поліції Стоян А.О. зупинила його на відмітці Леваневського, 157 на технічний засіб «Трукам», який на той момент вони не повинні використовувати, так як йшов сніг. Звертає увагу суду, що використання «Трукам» в сніжну погоду заборонено інструкцією. Крім того, поліцейські зупинили свій службовий автомобіль з порушенням правил ПДР в зоні виїзду-заїзду спеціальних машин, мотивуючи тим, що проблисковий маячок їм все дозволяє. Його автомобіль, також було зупинено в аналогічному місці.
Ухвалою суду від 10.01.2020 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст. 286 КАС України з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання. Крім того, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент патрульної поліції.
Відповідачкою подано відзив на позовну заяву в якому вона вважає, що викладені твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом. Зазначає, що під час несення служби 01.01.2020 року екіпажем «Комета - 103» за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000517) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме водій транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter з номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись о 13 год 22 хв за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 157, рухався в межах населеного пункту, зі швидкістю 81 (вісімдесят один) км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 31 (тридцять один) км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Після чого було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Поліцейський підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України. Водій виконав законну вимогу патрульного та пред'явив запитувані документи для перевірки.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. Після чого водію було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Поліцейська Стоян А.О. винесла постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклала стягнення на правопорушника в розмірі 255 грн, відповідно до санкції статті. До постанови в якості доказу долучено відео та фотофіксацію транспортного засобу позивача за допомогою приладу лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000517), на якому зафіксовано факт перевищення позивачем встановлених Правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для населеного пункту. Згідно зі ст. 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови. Позивач відмовився від отримання копії постанови на місці, про що було зроблено відповідний запис. Звертає увагу суду, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UA-MI/1-2903-2012. Чинним законодавством не передбачено повторного проходження сертифікації для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.
Вказує, що у позовній заяві позивач посилається на те, що вимір швидкості працівники поліції проводили у сніжну погоду. Дане твердження цілком спростовується доказами доданими до постанови, а саме фото та відео фіксація вчиненого правопорушення, виконана вимірювальним приладом Трукам а також відео з нагрудної камери поліцейського АІ00092, на яких чітко видно, що на момент вчинення правопорушення була суха, без будь-яких опадів, погода. Враховуючи викладене, вважає, що оскаржувана постанова винесена у межах повноважень відповідача в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. В зв'язку з чим, просить відмовити у позові в повному обсязі.
Представником третьої особи пояснень щодо позову та відзиву не подано.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно. У судовому засіданні 05.03.2020 пояснив, що 01.01.2020 в 12-45 він виїхав за автостанції м. Біла Церква. По дорозі підбирав пасажирів. По руху по вул. Леваневського в районі шинного заводу побачив інспектора з прибором «Трукам». Його зупинили працівники поліції і попрохали пред'явити документи. Він спитав причину зупинки, на що інспектор відповіла - перевищення швидкості на 31 км/год. Він попрохав пред'явити документи, що працівники поліції і зробили. Він також попрохав дозвільні документи на прибор. Вони показали лише документи про повірку. Також він спитав, чого користуються прибором під час опадів. Він пред'явив документи, поліцейська склала постанову. Вона не повністю зачитала його права. Погрожувала поміщенням автомобіля на штрафмайданчик.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належно.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент патрульної поліції у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно. У судовому засіданні 05.03.2020 зазначив, що автомобіль Мерседес Бенц рухався по вулиці Леваневського біля пожарної частини. У зв'язку з перевищенням швидкості на 31 км/год автомобіль був зупинений. Було повідомлено водію причину зупинки, надали докази - відеозапис. Була винесена постанова про притягнення по ст. 122 КУпАП, на накладення стягнення в сумі 255 грн. Опадів не було. Водію було пред'явлено документи про повірку, яка проводиться раз на рік і була проведена 30.09.2020
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні 05.03.2020 пояснив, що 01.01.2020 року близько 13 години він їхав на маршрутці білоцерківській. Працівники поліції зупинили транспортний засіб навпроти пожежної частини. За кермом був ОСОБА_1 . Йшов маленький сніг, була погана видимість. Водій зупинився. Поліцейська у грубій формі розмовляла з водієм та пасажирами. Казала, що заберуть автомобіль на штрафплощадку. Стояли близько півгодини.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.
Суд, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом встановлено, що 01.01.2020 поліцейською роти 2 батальйону 1 патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Стоян А.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 1926525, якою на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП застосовано до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн.
З постанови вбачається, що вбачається, що 01.01.2020 о 13 год 22 хв водій ОСОБА_1 в м. Біла Церква по вул. Леваневського, 157, керуючи транспортним засобом MERSEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI НОМЕР_1 зі швидкістю 81 км/год в населеному пункті м. Біла Церква перевищив встановлені обмеження руху більше як на 31 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, яка передбачає відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, згідно Конституції та Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський, під час виконання своїх службових обов'язків, зобов'язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.
Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Оскаржувана постанова серії ЕАК № 1926525 від 01.01.2020 не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно з статтею 31 Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП та п.10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Однак, в порушення частини 3 статті 283 КУпАП у оскаржуваній постанові відповідачкою не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1926525 від 01.01.2020 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл від 01.01.2020, а також фото (а.с.32) не можуть вважатися належним та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 428/2769/17.
В силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскаржувана постанова серії ЕАК № 1926525 від 01.01.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись статтями 19, 62 Конституції України, статтями 71-74, 77, 90, 242, 244 - 246, 268, 286, 272, 293, 295 КАС України, статтями 7, 9, 122, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, суд,
Позов задовольнити у повному обсязі.
Постанову поліцейської взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Стоян Анни Олександрівни про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 1926525 від 01.01.2020, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, визначені, зокрема, статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу VІІ Перехідних положень КАС України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд Київської області.
ГоловуючийВ. І. Зінкін