Справа № 530/452/20
"17" квітня 2020 р. суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Должко С.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , треті особи: Зіньківський відділ державної виконавчої служби північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми), місце знаходження: м.Зіньків, вул.Воздвиженська, 64 кім. 2 про зміну розміру аліментів та встановлення твердої грошової суми, -
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_1 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та встановлення твердої грошової суми.
Відповідно до ч.1 ст.184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку
на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів
зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви,якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
Відповідно до ч.2 ст.184 ЦПК України позивач має право в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається цим Кодексом.
Згідно ст.182 Сімейного кодексу України та п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів при визначенні розміру аліментів» суд враховує: стан здоров'я та матеріальне положення дитини і платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Подана позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, а саме:
- відповідно до статті 42 Цивільного процесуального кодексу України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи на стороні позивача або відповідача;
- надані із позовною заявою в якості доказів документи (копії документів, оригінали яких знаходяться у позивача) не засвідчені належним чином та не містять підпису особи, яка їх засвідчила.
При цьому слід звернути увагу позивача, що порядок засвідчення документів визначений пунктами 5.26 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55). За вказаним нормативно - правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: «Згідно з оригіналом»; особистого підпису особи, яка засвідчує копію; її ініціалів та прізвища, дати засвідчення підпису, яка проставляється нижче підпису.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36).
На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).
Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З цих підстав подану ОСОБА_1 позовну заяву необхідно залишити без руху і надати строк для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 175-177 ЦПК України,суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , треті особи: Зіньківський відділ державної виконавчої служби північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми), місце знаходження: м.Зіньків, вул.Воздвиженська, 64 кім. 2 про зміну розміру аліментів та встановлення твердої грошової суми- залишити без руху.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 177 Цивільного процесуального Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області С.Р.Должко