Справа № 372/1245/20
Провадження 1-кс-433/20
ухвала
Іменем України
21 квітня 2020 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 про арешт майна,
Слідчий СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020110230000553 від 16.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, яке погоджено прокурора Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4
На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 16 квітня 2020 року о 17 годині 15 хвилин до Обухівського ВП ГУНП в Київській області зі служби «102» надійшло телефонне повідомлення від Озарук (працівник поліції) про те, що 16 квітня 2020 року близько 17 години 15 хвилин під час проведення працівникам поліції санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , останній та його батько ОСОБА_6 , погрожували оперуповноваженому ОСОБА_7 погрозою вбивства, застосування насильства та нанесення тілесних ушкоджень, під час виконання ним службових обов'язків.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.04.2020 року близько 17 години 15 хвилин під час проведення працівникам поліції санкціонованого обшуку в рамках кримінального провадження №12020110230000508 від 06 квітня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , так в ході якого ОСОБА_8 намагався та погрожував заподіяти тілесні ушкодження оперуповноваженому Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 , а саме вдарити останнього лопатою, на що був зупинений працівниками поліції.
16.04.2020 року в період часу з 19 год. 15 хв. по 19 год. 25 хв. в ході проведення огляду місця події за письмової згоди ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 території домоволодіння АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено:
- лопату якою ОСОБА_8 , намагався спричинити працівникам поліції тілесні ушкодження;
Вищеперелічену річ оглянуто та поміщено до білого мішка із полімерного матеріалу в присутності понятих та вилучено до Обухівського відділу поліції в якості речового доказу в рамках кримінального провадження.
17.04.2020 року виявлені та вилучені речі, постановою слідчого на підставі ч. 2 п. 9 ст. 40, 94, ч. 2 ст. 100, ч. 3 ст. 110, на підставі ч. 1 ст. 98 КПК України, визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1. ст. 98 КПК України, речові докази є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті протиправним шляхом.
Речі на які необхідно накласти арешт, вважаються тимчасово вилученими, тобто, які вилучені Слідчим СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_10 , під час проведення огляду місця події за письмової згоди ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійсненого 16.04.2020 в період часу з 19 год. 15 хв. по 19 год. 25 хв., за адресою: Київська область, Обухівський район, село Красна Слобідка, вулиця Садова, будинок № 20 можуть бути використані як докази причетності конкретних осіб до вчинення кримінального правопорушення.
Речі, на які необхідно накласти арешт та які вважаються тимчасово вилученим майном, не відносяться до документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відсутність вказаних вилучених речей, предметів, унеможливлює встановлення всіх обставин, які мають значення у цьому кримінальному провадженні, і як наслідок призведе до порушення вимог ст. 2 КПК України щодо повного і неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Підставою накладення арешту на майно, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
А тому, під час досудового слідства виникла необхідність накласти арешт на вилучене майно, для того щоб запобігти можливості його приховати, пошкодити, зіпсувати, знищити, перетворити, відчужити.
Метою, накладення арешту на виявлені під час обшуку та вилучені до Обухівського ВП ГУНП в Київській області речі та предмети, відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 170 КПК України є збереження речових доказів, оскільки існують достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що були об'єктом кримінального протиправної дії та набутті кримінально протиправним шляхом.
Виявлені під час обшуку речі, предмети які вилучені до Обухівського ВП ГУНП в Київській області, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме місця перебування потерпілого, підозрюваного, контакти інших можливих учасників злочину.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі (особам), у якої його було вилучено.
У разі вилучення майна під час обшуку , огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, в якої його було вилучено.
Слідчий СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, в клопотанні просив розглянути його без участі слідчого та прокурора, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі, також просив не здійснювати фіксацію судового засідання за допомогою технічних засобів.
Прокурор та власник майна в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи, що слідчий, прокурор та власник майна в судове засідання не з'явилися, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали справи, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню зважаючи на наступне.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов'язує необхідність у накладенні такого арешту, з метою збереження речових доказів, пославшись на те, що вилучене 22.02.2020 під час проведення обшуку майно, визнано речовими доказами.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.
Оскільки слідчому судді надано постанову про визнання майна як речового доказу у кримінальному провадженні, у рамках якого подано клопотання, воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, клопотання слідчого про накладення арешту, слід задовольнити.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено усі, передбачені ст.132, 173 КПК України, підстави до задоволення внесеного слідчим клопотання.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 16 квітня 2020 року в період часу з 19 години 15 хвилин по 19 годину 25 хвилин в с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області під час проведення обшуку домоволодіння, що по АДРЕСА_1 , - майно, а с33аме: лопату.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1