Cправа №359/1285/20
Провадження №3/359/640/2020
31 березня 2020 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від від батальйону патрульної поліції у місті Борисполі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер невідомий, за ст. 185 КУпАП,
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №050256 від 10 лютого 2020 року ОСОБА_1 обвинувачують в тому, що 10 лютого 2020 року о 23 год. 00 хв. по вул.. Київський Шлях, 1 Д в м. Бориспіль Київської області він допустив злісну непокору законній вимозі поліцейського пред'явити посвідчення водія при виконанні ним службових обов'язків.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до таких висновків.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ст. 185 КУпАП настає лише у випадку злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків. При цьому, закон не розкриває ознак непокори, яку слід вважати злісною та за якими її слід розрізняти від відмови від виконання або ігнорування виконання певної вимоги (проста непокора). В свою чергу, в п. 7 Постанови Пленуму ВСУ №8 від 26.06.92р. надано судом роз'яснення, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Таке саме тлумачення використав Конституційний Суд України в рішенні від 11 жовтня 2011 року № 1-28/2011 року (справа про строки адміністративного затримання).
З долучених до справи доказів, зокрема відеозапису події, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно не виконав законної вимоги поліцейського пред'явити посвідчення водія. Разом з тим, така поведінка ОСОБА_1 не мала ознак злісності, не характеризувалася агресивністю та зухвалістю, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за недоведеністю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскарженою до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Д.В. Ткаченко