Справа № 369/3556/20
Провадження №6/369/165/20
21.04.2020 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Дубас Т.В.,
при секретарі Мазурик Д.С.
за участю старшого державного виконавця - Сіренко С.В.
за участю представника стягувача ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» Костюченко А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві подання старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сіренка Сергія Володимировича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, -
У березні 2020 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло подання старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сіренка Сергія Володимировича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
В обґрунтування заяви заявник вказує на те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відділ) перебуває зведене виконавче провадження № 57336745, яке складається з: виконавчого провадження № 51634422 з примусового виконання виконавчого листа № 369/13657/14-ц, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області, яким визначено, що в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором від 16.07.2007 № 28807С134 в розмірі 594 492, 10 доларів США та 1 094 981, 58 гривень звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 288072154 від 13.08.2007, а саме: земельна ділянка загальною площею 0,6361 га, кадастровий номер 3222484800:02:011:0016; земельна ділянка загальною площею 1,2722 га, кадастровий номер 3222484800:02:011:0015, які розташовані за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Мироцька сільська рада, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що належать ОСОБА_1 на Праві власності. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором №288072154 від 13.08.2007 шляхом проведення прилюдних торгів у межах виконавчого провадження та за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» 3654 грн. судового збору на користь держави (виконавче провадження відкрито 20.07.2016); виконавчого провадження № 45847013 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 04.12.2014 Голосіївським районним судом м. Києва у справі № 752/20859/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), як з солідарного з ТОВ "Мольва Метал Пак" та ТОВ "ВВІКО" боржника на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно- імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112) заборгованість ТОВ "Мольва Метал Пак" та ТОВ "ВВІКО" за Кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди №15106№4 від 31.03.2006 р., в розмірі 11 917 070,43 дол. США, 1 850 173,03 євро та 385 141 845,07 грн. (виконавче провадження відкрито 18.12.2014); виконавчого провадження № 44949303 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 25.09.2014 Голосіївським районним судом м. Києва у справі № 752/21718/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість ТОВ "Мольва Метал Пак" та ТОВ "ВВІКО" за Кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди №15106ТМ4 від 31.03.2006 р., в розмірі 1 292 301,31 дол. США, 187 527,65 евро та 39 489 375,24 грн., що разом в гривневому еквіваленті станом на 21.11.2013 р. (за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 21.11.2013 р.: 1 дол. США = 7,993 грн., 1 євро = 10,812131 грн.) складає 51 846 313,14 грн. (виконавче провадження відкрито 03.10.2014); виконавчого провадження № 40267930 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 16.10.2013 Голосіївським районним судом м. Києва у справі №2601/15897/12 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як солідарних з Товариством з обмеженою відповідальність "ВІГ-Жашківський цукровий завод" боржників, на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість за Кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди №151310М від 20.10.2010 р., в розмірі 44 477 823,06 грн. 06 коп. (виконавче провадження відкрито 16.10.2013). Боржником у зведеному виконавчому провадженні № 57336745 є ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) (надалі - ОСОБА_1 , боржник), а стягувачем є Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ: 00032112, адреса: м. Київ, вул. Горького, 127). Загальна сума заборгованості по зведеному виконавчому провадженні № 57336745 складає 481 458 257,42 грн.
Так, в ході примусового виконання рішень судів, 11.08.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Відповідні записи внесено до державного реєстру обтяжень.
11.04.2017 постановою Директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України утворено виконавчу групу, якою для проведення виконавчих дій залучено головного державного виконавця Києво - Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області - Міщенко Л.М. Того ж дня, до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області направлено доручення про проведення виконавчих дій.
23.01.2018 державним виконавцем здійснено опис та арешт нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,6361 га, кадастровий номер 3222484800:02:011:0016; земельної ділянки загальною площею 1,2722 га, кадастровий номер 3222484800:02:011:0015, які розташовані за адресою: Київська область, Києво- Святошинський район, Мироцька сільська рада, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. На обох земельних ділянках розташований будинок з надвірними спорудами, який огороджений бетонним парканом, про що складено відповідну постанову.
29.01.2020 державним виконавцем здійснено вихід на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222484800:02:011:0015, 3222484800:02:011:0016, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Мироцька сільська рада. Під час виходу встановлено, що на даних земельних ділянках розташований будинок з надвірними спорудами, земельні ділянки огороджені парканом та знаходяться під охороною, у зв'язку з чим державний виконавець не зміг потрапити на територію ділянок. В даному будинку проживає ОСОБА_1 та належить боржниці, що підтверджено охоронцем ОСОБА_3 . Про всі вищезазначені факти державним виконавцем складено акт № 57336745.
Слід зазначити, що будинок розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3222484800:02:011:0015, 3222484800:02:011:0016, за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Мироцька сільська рада, право власності не зареєстровано в установленому законом порядку.
Вказаний факт підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також відповідями на вимоги державного виконавця, а саме:
-листом Мироцької сільської ради від 08.10.2018 №445, яким підтверджено наявність будівлі на земельних ділянках;
-листом ПАТ «Київобленерго» від 06.11.2018 № 11/200/7991, яким повідомлено, що між ПрАТ «Київобленерго» та ОСОБА_1 укладено договір на користування електричною енергією № 00417 за адресою: с АДРЕСА_3 Мироцьке АДРЕСА_4 ;
-листом ПАТ «Київобленерго» від 30.11.2018 № 11/200/8736, яким надано до відділу копію вищезазначеного договору на користування електричною енергією;
-листом від 04.12.2018 № 783 Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», яким підтверджується факт реєстрації за боржницею нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 на підставі рішення Києво - Святошинського районного суду від 05.09.2008, яке в подальшому скасовано ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08.12.2009.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 18,48, 52 Закону України «Про виконавче провадження», просили звернути стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме: будинок з надвірними спорудами, що розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3222484800:02:011:0015, 3222484800:02:011:0016, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Мироцька сільська рада, право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку.
У судовому засіданні державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко Сергій Володимирович подання підтримав та просив задовольнити.
У судовому засіданні представник стягувача ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» - Костюченко А.Ю. подання підтримала та просила його задовольнити.
У судове засідання боржник ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час і місце розгляду подання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд, вислухавши думку представника стягувача, дослідивши подання та матеріали, які були долучені до нього, дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відділ) перебуває зведене виконавче провадження № 57336745, яке складається з: виконавчого провадження № 51634422 з примусового виконання виконавчого листа № 369/13657/14-ц, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області, яким визначено, що в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором від 16.07.2007 № 28807С134 в розмірі 594 492, 10 доларів США та 1 094 981, 58 гривень звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 288072154 від 13.08.2007, а саме: земельна ділянка загальною площею 0,6361 га, кадастровий номер 3222484800:02:011:0016; земельна ділянка загальною площею 1,2722 га, кадастровий номер 3222484800:02:011:0015, які розташовані за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Мироцька сільська рада, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що належать ОСОБА_1 на Праві власності. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором №288072154 від 13.08.2007 шляхом проведення прилюдних торгів у межах виконавчого провадження та за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» 3654 грн. судового збору на користь держави (виконавче провадження відкрито 20.07.2016); виконавчого провадження № 45847013 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 04.12.2014 Голосіївським районним судом м. Києва у справі № 752/20859/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), як з солідарного з ТОВ "Мольва Метал Пак" та ТОВ "ВВІКО" боржника на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно- імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112) заборгованість ТОВ "Мольва Метал Пак" та ТОВ "ВВІКО" за Кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди №15106№4 від 31.03.2006 р., в розмірі 11 917 070,43 дол. США, 1 850 173,03 євро та 385 141 845,07 грн. (виконавче провадження відкрито 18.12.2014); виконавчого провадження № 44949303 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 25.09.2014 Голосіївським районним судом м. Києва у справі № 752/21718/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість ТОВ "Мольва Метал Пак" та ТОВ "ВВІКО" за Кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди №15106ТМ4 від 31.03.2006 р., в розмірі 1 292 301,31 дол. США, 187 527,65 евро та 39 489 375,24 грн., що разом в гривневому еквіваленті станом на 21.11.2013 р. (за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 21.11.2013 р.: 1 дол. США = 7,993 грн., 1 євро = 10,812131 грн.) складає 51 846 313,14 грн. (виконавче провадження відкрито 03.10.2014); виконавчого провадження № 40267930 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 16.10.2013 Голосіївським районним судом м. Києва у справі №2601/15897/12 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як солідарних з Товариством з обмеженою відповідальність "ВІГ-Жашківський цукровий завод" боржників, на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість за Кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди №151310М від 20.10.2010 р., в розмірі 44 477 823,06 грн. 06 коп. (виконавче провадження відкрито 16.10.2013). Боржником у зведеному виконавчому провадженні № 57336745 є ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) (надалі - ОСОБА_1 , боржник), а стягувачем є Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ: 00032112, адреса: м. Київ, вул. Горького, 127). Загальна сума заборгованості по зведеному виконавчому провадженні № 57336745 складає 481 458 257,42 грн.
15.07. 2016 державним виконавцем було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 51634422, копію постанови направлено сторонам.
11.08.2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження. Відповідні записи внесено до державного реєстру обтяжень.
11.04.2017 постановою Директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України утворено виконавчу групу, якою для проведення виконавчих дій залучено головного державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області - Міщенко Л.М. Того ж дня, до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області направлено доручення про проведення виконавчих дій.
23.01.2018 державним виконавцем здійснено опис та арешт нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,6361 га, кадастровий номер 3222484800:02:011:0016; земельної ділянки загальною площею 1,2722 га, кадастровий номер 3222484800:02:011:0015, які розташовані за адресою: Київська область, Києво- Святошинський район, Мироцька сільська рада, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. На обох земельних ділянках розташований будинок з надвірними спорудами, який огороджений бетонним парканом, про що складено відповідну постанову.
29.01.2020 державним виконавцем здійснено вихід на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222484800:02:011:0015, 3222484800:02:011:0016, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Мироцька сільська рада. Під час виходу встановлено, що на даних земельних ділянках розташований будинок з надвірними спорудами, земельні ділянки огороджені парканом та знаходяться під охороною, у зв'язку з чим державний виконавець не зміг потрапити на територію ділянок. В даному будинку проживає ОСОБА_1 та належить боржниці, що підтверджено охоронцем ОСОБА_3 . Про всі вищезазначені факти державним виконавцем складено акт № 57336745.
Згідно відповіді Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області за № 783 від 04.12.2018 року, яка була надана на вимогу державного виконавця за № 51634422/6-20.1 від 21.11.2018 року щодо надання інформації про об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_5 , КП «БТІ КСРРКО», повідомило, що за вказаною адресою право власності на об'єкт нерухомого майна за вказаною адресою було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду від 05.09.2008 року (зареєстровано в БТІ 01.10.2008 року під реєстровим № 432 в книзі № 2). 08 грудня 2008 року право власності за ОСОБА_1 на вищевказаний об'єкт нерухомого майна скасовано на підставі ухвали апеляційного суду Київської області від 08.12.2009 року (зареєстровано в БТІ 15.02.2010 року під реєстровим № 432 в книзі № 2).
Будинок, що розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3222484800:02:011:0015, 3222484800:02:011:0016, за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Мироцька сільська рада, право власності не зареєстровано в установленому законом порядку.
Вказаний факт підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також відповідями на вимоги державного виконавця, а саме:
-листом Мироцької сільської ради від 08.10.2018 №445, яким підтверджено наявність будівлі на земельних ділянках;
-листом ПАТ «Київобленерго» від 06.11.2018 № 11/200/7991, яким повідомлено, що між ПрАТ «Київобленерго» та ОСОБА_1 укладено договір на користування електричною енергією № 00417 за адресою: с АДРЕСА_3 Мироцьке АДРЕСА_4 ;
-листом ПАТ «Київобленерго» від 30.11.2018 № 11/200/8736, яким надано до відділу копію вищезазначеного договору на користування електричною енергією;
-листом від 04.12.2018 № 783 Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», яким підтверджується факт реєстрації за боржницею нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 на підставі рішення Києво - Святошинського районного суду від 05.09.2008, яке в подальшому скасовано ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08.12.2009.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сутність добросовісності передбачає вірність зобов'язанням, повагу до прав інших суб'єктів, обов'язок до співставлення власних та чужих інтересів, унеможливлення заподіяння шкоди третім особам.
Згідно із частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 2 вказаної норми передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, у зв'язку з чим та зокрема має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Також, суд звертає увагу на зміст статті 50 цього Закону, в якій зазначено, що у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. У разі відсутності технічної документації на майно, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення.
Частиною 3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Відповідно до ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Відповідно до частин 5 та 6 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно. У разі якщо на зазначене у частині п'ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер'єру офісів, готова продукція та товари тощо); 2) об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.
Суд звертає увагу на зміст статті 331 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації
Відповідно до частин 10, 11 статті 440 Цивільного процесуального кодексу України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
Матеріали подання не мають підтверджень, чи направлялась постанова про відкриття виконавчого провадження боржнику для виконання, тому невідомо, чи боржник свідомо не виконує рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Суду не надано доказів про проведення необхідних виконавчих дій державним виконавцем, зокрема щодо виявлення інформації реєстрації відкритих рахунків за боржником, наявності зареєстрованих транспортних засобів за боржником та ін.
Суд вважає, що державний виконавець не недав доказів та не довів того, що у боржника, станом на час звернення державним виконавцем з поданням до суду, відсутні грошові кошти чи рухоме майно, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги стягувача. Тобто, державним виконавцем не надано інформаційної довідками з Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України, Національної автоматизованої інформаційної системи Державної автомобільної інспекції МВС України.
Таким чином, звернення державного виконавця до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, яке є крайнім заходом, суд вважає передчасним.
Подання державного виконавця та додані до нього документи не містять відомостей про неможливість виконання рішення суду про звернення стягнення на земельні ділянки, про неможливість проведення оцінки земельних ділянок та їх реалізацію у спосіб, зазначений у виконавчому листі, у зв'язку із наявністю на земельних ділянках зведеної будівлі, яка не зареєстрована у встановленому законом порядку.
Також, слід зазначити, що звернення стягнення на будинок не передбачено виконавчим документом та призведе до збільшення відповідальності боржника.
Окрім того, також державним виконавцем не зазначено та не надано документів, що звернення стягнення на нерухоме майно, яке не зареєстровано за боржником у встановленому законом порядку, необхідно для погашення виконавчого збору, або інших витрат, які були понесені під час здійснення примусових виконавчих дій.
Як вбачається із матеріалів подання, земельні ділянки, на які звернуто стягнення, мають цільове призначення - ведення особистого селянського господарства і не були надані боржнику для забудови. Також суду не надано документів про дотримання боржником архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил при будівництві будинку, чи був отриманий відповідний документ, який дає право виконувати будівельні роботи, чи затверджено проектну документацію та інше.
Також слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Щодо моменту виникнення права власності на новостворене нерухоме майно встановлені особливості, передбачені ч. 2 ст. 331 ЦК України, відповідно до якої право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Положення ч. 2 ст. 331 ЦК України слід розуміти у системному зв'язку з положенням ст.182 ЦК України щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає винятків. Як правило, всі об'єкти нерухомого майна, зважаючи на свою специфіку, після завершення будівництва підлягають прийняттю до експлуатації та державній реєстрації.
Отже, моментом виникнення права власності на новостворене нерухоме майно є державна реєстрація.
Зважаючи на вищенаведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, може бути задоволено судом, а вподальшому виконавцем може бути звернуто стягнення на таке майно за наявності наступних умов у їх сукупності:
- на момент звернення державного виконавця до суду із вказаним поданням майно повинне мати статус нерухомого майна (нерухомості), яке прийняте в експлуатацію в установленому законом порядку;
- на момент звернення державного виконавця до суду із вказаним поданням таке нерухоме майно повинне належати на праві власності боржнику за виконавчим провадженням, тобто у боржника на цей момент має виникнути право власності на таке нерухоме майно;
- належність боржнику на праві власності такого об'єкта нерухомого майна має бути документально підтверджена;
- право власності боржника на таке майно не зареєстровано в установленому законом порядку.
Відповідно до статтей 12, 13, 76, 81 ЦПК України обов'язок доказування наявності вищенаведених обставин, які є підставою для задоволення подання державного виконавця, покладається на державного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням.
Разом з тим державним виконавцем суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наведених вище умов.
Суд вважає, що сам по собі факт розміщення будівлі на земельній ділянці, яка належить на праві власності боржнику, не є беззаперечним підтвердженням факту виникнення та наявності права власності боржника на таку будівлю.
Таким чином, звернення стягнення на вказаний будинок призведе до порушення положень ст. 331, 375, 376 ЦК України, а з'ясування всіх вищезазначених обставин є неможливим у порядку розгляду подання державного виконавця, поданого на підставі ст. 440 ЦПК України.
Окрім того, матеріали подання містять копію рішення Апеляційного суду Київської області від 08.12.2009 року, опубліковану на сайті Єдиного реєстру судових рішень, з якого вбачається, що боржник вчиняла дії, направлені на реєстрацію за нею права власності на будинок.
Крім того, державним виконавцем у поданні не зазначено, у чому полягає ухилення боржника від виконання зобов'язань перед іпотекодержателем та виконання рішення суду, яким визначений порядок та спосіб виконання судового рішення, який не потребує активної участі боржника.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об'єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору, а відтак вирішення питання про звернення стягнення на такий предмет іпотеки відбувається у такий же спосіб, як на предмет іпотеки, який був предметом договору іпотеки, і не може відбуватися у порядку, передбаченому ст. 440 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду положень ст. ст. 76 і 77 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, аналізуючи зміст та підстави подання, суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника, - оскільки до вирішення питання про реалізацію нерухомого майна боржника і направлення коштів на погашення заборгованості по виконавчому листу, не надано доказів про проведення необхідних виконавчих дій державним виконавцем, зокрема щодо виявлення інформації реєстрації відкритих рахунків за боржником, наявності зареєстрованих транспортних засобів за боржником та ін., звернення приватного виконавця до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, як крайнім заходом, є передчасним, в той час як приватним виконавцем не застосовано відносно боржника всі заходи впливу, передбачені Законом «Про виконавче провадження». При цьому судом також ураховано, що з наданих приватним виконавцем копій матеріалів виконавчого провадження не убачається, що боржник обізнана про відкрите виконавче провадження, оскільки приватним виконавцем не надано докази направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження саме рекомендованою поштовою кореспонденцією, тому, відповідно, відсутні докази вручення або неможливості вручення боржнику вказаної постанови виконавця, що взагалі ставить під сумнів подальші дії виконавця за відсутності доказів законодавчо передбаченої обізнаності боржника про відкрите відносно неї виконавче провадження.
На підставі викладеного, керуючись, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» ст. ст. 247, 260, 353, 440 ЦПК України, суд,
У задоволенні подання старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сіренка Сергія Володимировича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Суддя: Дубас Т.В.