Справа № 357/3036/20
1-кп/357/1067/20
15.04.2020 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області:
у складі: головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 міста Біла Церква Київської області, кримінальне провадження № 12019110030001481, внесеного 24.05.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква, Київської області, громадянки України, з середньою освітою, розлученої, не працюючої, інваліда ІІІ групи, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області: ОСОБА_4 ,
представник потерпілого: ОСОБА_5 ,
захисник - адвокат: ОСОБА_6 ,
обвинувачена: ОСОБА_3 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Судом визнано доведеним, що 23.05.2019 приблизно о 18 годині 40 хвилин ОСОБА_3 перебуваючи у приміщенні торгівельного залу магазину «Магазин - 69» ТОВ «Сільпо Фуд», розташованого за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Г.Небесної сотні, 2а, умисно, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом вільного доступу викрала із вітрин магазину цукерки Snickers Minis, 0, 572 г., вартістю 125 гривень 27 копійок, цукерки Milky Way Minis 0,248 г., вартістю 54 гривень 31 копійка, цукерки Roshen Koko White 0, 298 г., вартістю 53 гривні, 34 копійки, томат 1,044 г., вартістю 44 гривень 88 копійок, слива чорна 0,280 г., вартістю 39 гривень 20 копійок, цукерки Roshen Ліщина 0, 668 г., вартістю 129 гривень 59 копійок, цукерки Світоч Червоний Мак 0,442 г., вартістю 79 гривень 12 копійок, биток свинячий з помідором під сиром 0, 936 г., вартістю 181 гривня 58 копійок, ребра смажені на дровах 0, 764 г., вартістю 121,48 копійок, які сховала до належної їй сумки.
Після цього, ОСОБА_7 не розрахувавшись за вказаний товар, пройшла через розрахункову касу магазину «Магазин - 69» ТОВ «Сільпо Фуд» та пішла до виходу, вчинивши таким чином усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця. Однак, залишаючи місце злочину, була зупинена працівниками охорони магазину «Магазин - 69» ТОВ «Сільпо Фуд», у зв'язку з чим не змогла довести свої злочинні дії до кінця, чим намагалася спричинити магазину «Магазин - 69» ТОВ «Сільпо - Фуд» матеріальну шкоду на суму 828 гривень 77 копійки.
Дії обвинуваченої ОСОБА_7 належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, за ознаками закінченого замаху на таємне викрадання чужого майна (крадіжка).
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченої, яка будучи допитаною в судовому засіданні ОСОБА_7 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, розкаювалася та пояснила, що дійсно вона 23.05.2019 приблизно о 18 годині 40 хвилин перебуваючи у приміщенні торгівельного залу магазину «Магазин - 69» ТОВ «Сільпо Фуд», розташованого за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Героїв Небесної сотні, 2а, викрала із вітрин магазину продукти харчування, які перелічені у обвинувальному акті, та сховала до належної їй сумки, після чого пройшла повз каси не розрахувавшись за них, але при виході з магазину була зупинена охороною магазину. ОСОБА_7 щиро каялася, просила суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення просила суд визнати недоцільним дослідження доказів у частині обставин вчинення цього злочину, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.
Покази обвинуваченої в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння нею змісту обставин, добровільності та істинності її позиції.
Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального провадження, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого, у відповідності до положень Кримінального кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за вище встановлених обставин.
Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки остання вчинила закінчений замах на таємне викрадання чужого майна (крадіжку).
Підстав у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Мотиви призначення відповідного покарання.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_7 суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_7 покарання суд, згідно з вимогами статей 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості; обставинами, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, обставин, які обтяжують її покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона раніше не судима, офіційно не працевлаштована, розлучена, на утриманні неповнолітніх дітей не має, є інвалідом ІІІ групи, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, але перебуває під консультативним наглядом лікаря-психіатра з приводу легкої розумової відсталості. Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 274 від 25.06.2019 встановлено, що ОСОБА_3 під час скоєння інкримінованих їй дій і в даний час страждає на легку розумову відсталість (олігофренію в ступені легко вираженої дебільності). ОСОБА_3 під час скоєння інкримінований їй дій могла і може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 під час скоєння інкримінованих їй дій в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебувала. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує.
Крім цього суд враховує доводи прокурора викладені в судових дебатах щодо призначення покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбуванням покарання з іспитовим строком, позицію представника потерпілого, який підтримав прокурора, а також доводи захисника, який просив призначити мінімальне покарання обвинуваченій, оскільки майно повернуто, шкода відшкодована, жодних претензій до обвинуваченої представник потерпілого не має.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим вважає за необхідне застосувати до неї ст. 75 КК України.
Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі із застосуванням іспитового строку є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Адже, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Дане покарання (позбавлення волі з іспитовим строком) відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007).
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
Підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченої немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників процесу та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Запобіжний захід ОСОБА_7 під час досудового слідства не обирався.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до порядку, передбаченого ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Керуючись статтями 368, 371, частиною 2 статті 373 та статтями 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , визнати винною у пред'явленому обвинуваченні по ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді одного року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази СД диск з відеозаписом магазину «Магазин - 69» ТОВ «Сільпо Фуд» від 23.05.2019, який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12019110030001481 від 24.05.2019, після вступу вироку в закону силу - залишити зберігати при кримінальному провадженні, яке перебуває у прокурора ОСОБА_4 .
Продукти харчування, а саме цукерки Snickers Minis, 0, 572 г., цукерки Milky Way Minis 0,248 г., цукерки Roshen Koko White 0, 298 г., томат 1,044 г., слива чорна 0,280 г., цукерки Roshen Ліщина 0, 668 г., цукерки Світоч Червоний Мак 0,442 г., биток свинячий з помідором під сиром 0, 936 г., ребра смажені на дровах 0, 764 г., передані на зберігання представнику потерпілого - залишити у ТОВ «Сільпо Фуд», як у власника майна.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Суддя: ОСОБА_1