справа № 274/2652/20
провадження № 3/0274/1582/20
15.04.2020 року м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичів, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
Згідно протоколів, 29.03.2020 р. о 23-30 год, 30.03.2020 р. о 01-00 год, 04.04.2020 р. об 11-50 год ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку відносно дружини ОСОБА_2 , під час якої кричав на неї та ображав її брутальною лайкою, чим вчинив домашнє насильство, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров"ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому діяннях не визнав. Стверджує, що він не сварився з дружиною, жодного разу не ображав її нецензурними словами, не погрожував фізичною розправою. Так, 04.04.2020 р. будь-якої сварки між ним та ОСОБА_3 взагалі не було. 29.03.2020 р. та 30.03.2020 р. між ними була сварка, під час якої ОСОБА_1 підвищував на дружину голос. Однак, він не ображав її нецензурною лайкою, не бив її та не погрожував фізично.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_1 . Так, в ніч з 29 на 30.03.2020 р. близько 23-00 год до неї на мобільний телефон зателефонувала сестра чоловіка й попросила забрати ОСОБА_1 з вулиці, оскільки він переплутав двері будинку та стукав в сусідні двері. Вона вийшла з будинку, щоб забрати чоловіка додому, однак він, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, вдарив її в ніс. Потім вони зайшли до будинку, де ОСОБА_1 розпочав з нею сварку, під час якої застосовував фізичне насильство. Так, він тягнув її за волосся, душив, висловлювався нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_4 пішов до кухні. В цей час вона почала втікати з будинку. Чоловік наздогнав її та вдарив у голову. Однак, вона утекла від нього та, перебуваючи на дворі, викликала працівників поліції. Разом з працівниками поліції вона повернулася до будинку. Після чого написала заяву до поліції на чоловіка, що він вчиняє фізичне насильство в сім"ї по відношенню до неї. Потім вона поїхала до свого брата. На другий день у неї погіршилось самопочуття, боліла голова, був високий тиск, тому брат завіз її до травмпункту, де після огляду лікарів, їй приписали лікування. 04.04.2020 р. вона разом з братом поїхала до свого будинку взяти необхідні речі. Однак, ОСОБА_1 почав її та брата ображати нецензурною лайкою. Він не впускав її до будинку. Тому знову викликали поліцію.
Додатково ОСОБА_2 зазначила, що з чоловіком вони перебувають у шлюбі 33 роки, на протязі яких чоловік постійно знущається з неї, ображає її нецензурною лайкою, навіть перебуваючи між людьми, застосовує фізичне насильство до неї, через що вона навіть лежала в лікарні зі струсом мозку. Зазначила, що ОСОБА_1 дуже агресивна людина. Зазначені факти можуть підтвердити як їхні знайомі, сусіди.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілу, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до статей 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В свою чергу, за визначенням Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 р. № 2229-VIII, який набрав чинності 07.01.2018 р., домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім"ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім"єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Також відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є настання певних наслідків від вчинення винною особою дій фізичного, психологічного чи економічного характеру по відношенню до потерпілої, а саме - завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю особи, відносно якої вчинені такі дії.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчиняв діяння в сім"ї у виді фізичного та психологічного насильства по відношенню до дружини ОСОБА_2 в межах місця їхнього проживання.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доводиться наданими в судовому засіданні поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , які є послідовними, узгоджуються між собою, а також дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення від 07.04.2020 р., які підписані ОСОБА_1 , рапортом інспектора Бердичівського ВП від 04.04.2020 р., письмовими поясненнями ОСОБА_2 на підтвердження факту вчинення останнім протиправних дій.
Пояснення ОСОБА_1 на рахунок того, що він не вчиняв насильство в сім"ї по відношенню до дружини ОСОБА_2 суд не приймає до уваги, відноситься до них критично, так як будь-якими доказами вони не підтверджені та спростовані матеріалами справи.
Дослідивши вказані докази у їх сукупності та проаналізувавши їх з точки зору належності, достовірності та взаємозв"язку, суд доходить висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Призначаючи стягнення, суддя враховує характер вчиненого діяння, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності за ряд аналогічних правопорушень, відношення до вчиненого, ступінь вини, суспільну небезпечність вчиненого діяння, майновий стан, та вважає необхідним в межах статті 36 КУпАП призначити ОСОБА_1 стягнення у виді громадських робіт. Вказане стягнення буде належним чином відповідати характеру даного адміністративного правопорушення та запобігатиме вчиненню нових правопорушень.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Керуючись статтями 23, 24, 33, 34, 35, 36, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати до нього стягнення у виді 40 (сорок) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420,40 гривень, який сплатити за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106; Призначення платежу: *;101;_________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).
На постанову може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя Т.М.Вдовиченко