Справа № 296/2685/20
2-з/296/46/20
"21" квітня 2020 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Адамович О.Й., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Юніон Капітал», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Сьома Харківська державна нотаріальна контора про захист права власності на нерухоме майно,-
До Корольовського районного суду м. Житомира надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Юніон Капітал», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Сьома Харківська державна нотаріальна контора, згідно яких позивач просить: визнати протиправним та скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення площею 361,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю ФК «Юніон Капітал», вчинену 06.03.2020 Сьомою Харківською державною нотаріальною конторою за номером запису про право власності 35836475, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 606436718101; витребувати з володіння ОСОБА_2 1/3 частину нежитлового приміщення і у ОСОБА_3 2/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою від 13.04.20 позовну заяву залишено без руху.
17.04.2020 до Корольовського районного суду м. Житомира надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову в якій остання просить вжити заходи по забезпеченню позову ОСОБА_1 до ТОВ ФК Юніон Капітал, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а саме:
- заборонити ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вчиняти дії щодо відчуження будь-яким способом нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ;
- накласти арешт на нежитлове приміщення загальною площею 361,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 / реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 606436718101/;
- заборонити відповідачам та третім особам вчиняти будь- які дії з володіння, користування та розпорядження нежитловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі вчиняти дії по вторгненню в приміщення, вселяти інших осіб до нього, проникати та входити до даного приміщення, укладати договори щодо його найму (оренди), щодо надання/припинення комунальних послуг та інших дій;
- заборонити відповідачам та третім особам вчиняти будь-які дії щодо обмеження прав ОСОБА_1 у володінні та користуванні нерухомим майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб'єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з нежитловим приміщення загальною площею 361,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 /реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 606436718101/.
Заява обґрунтована тим, що з доданих до позову копій документів вбачається, що в межах одного місяця - березня 2020 року право власності на спірний об'єкт нерухомості двічі реєструвалось на сторонніх осіб з метою ускладнити процес повернення майна законному власнику, а тому вчинення будь-яких дій щодо обмеження прав у володінні та користуванні даним приміщенням може утруднити чи зробити неможливим в майбутньому виконання рішення суду та істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав на спірний об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією з причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.
З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
З точки зору закону співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При цьому, судом мають братися до уваги не лише інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи наведені положення закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).
Отже, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами, а їх застосування має підтверджуватися наданими доказами.
Так, зі змісту поданої заяви вбачається, що предметом позову є витребування нерухомого майна від відповідачів та скасування реєстрації права власності, а саме на нежитлове приміщення площею 361,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідачами вчиняються дії щодо відчуження нерухомого майна, на яке заявник просить суд накласти арешт. Крім того, не підтверджуються відомості про намір вселення в приміщення інших осіб, укладання договорів найму, обмежуються права користування майном позивачем, вчиняються дії щодо реєстрації прав та обтяжень на нерухоме майно.
Тобто, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем недобросовісних дій без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів на підтвердження зазначених обставин також не свідчить про необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову.
Додана до заяви про забезпечення позову копія позовної заяви та копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 не можна вважати такими, що підтверджують необхідність забезпечення позову у способи вказані в заяві.
Таким чином, суд виходить з того, що заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України, а також про співмірність частини заходів забезпечення позову з предметом позову.
На підставі наведеного суд дійшов висновків про те, що заявником не доведена необхідність забезпечення позову, також недоведене існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, співмірність заходів забезпечення із предметом, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353, 354, суддя, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Юніон Капітал», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Сьома Харківська державна нотаріальна контора про захист права власності на нерухоме майно - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О. Й. Адамович