21 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/1033/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"
на ухвалу Господарського суду Львівської області
(головуючий суддя - Кітаєва С.Б., судді: Петрашко М.М., Горецька З.В.)
від 22.11.2019
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Гриців В.М., судді: Зварич О.В., Хабіб М.І.)
від 06.02.2020
у справі № 914/1033/18
за позовом Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк"
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.11.2019 у справі №914/1033/18 позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" повернуто.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 у справі №914/1033/18 ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.11.2019 залишено без змін.
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.11.2019 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 у справі №914/1033/18, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис" подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Колегією суддів встановлено, що ухвалюючи оскаржувану ухвалу, яку залишено без змін судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон", як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, усупереч положенням частини першої статті 49 ГПК України не містить самостійної вимоги саме щодо предмета спору у справі №914/1033/18, що вже виник між сторонами, і спрямована до третьої особи без самостійних вимог та поза предметом спору у справі №914/1033/18.
Частинами 1, 5 ст. 49 ГПК України передбачено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Водночас така позовна заява може бути заявлена у самостійному позові.
Відповідно до ч. ч. 2, 6 статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом позовних вимог первісного позову є вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №105, укладеним 17.04.2009 Національним Банком України з Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис", в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" перед Національним Банком України за кредитним договором №19 від 03.03.2009. Водночас, у поданій заяві третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайлон" просить суд зобов'язати Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (третя особа без самостійних вимог на предмет спору) виконати зобов'язання - погасити заборгованість за кредитним договором від 03.03.2009 №19 шляхом перерахування на банківський рахунок Національного Банку України грошових коштів у повній сумі заборгованості, тобто позов подано з вимогою не до позивача та відповідача у справі, а до учасника справи - третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", що суперечить приписам частини першої статті 49 ГПК України, яка передбачає право третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, вступити у справу, подавши позов до однієї або декількох сторін.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайлон" позовну заяву, оскільки вона не містить самостійної вимоги саме щодо предмета спору у справі №914/1033/18, що вже виник між сторонами, і спрямована до третьої особи без самостійних вимог та поза предметом спору у справі №914/1033/18.
Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) зазначено, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 у справі №914/1033/18 у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 287, 290, ч.2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Приватофис" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 у справі №914/1033/18.
2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
О. Кролевець