Справа№ 519/224/20
3/519/79/20
13.03.20 року м. Южне
Суддя Южного міського суду Одеської області Барановська З.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , працює заступником начальника секретаріату директора ДП «МТП «Южний»,
за ст.172-6 ч. 1 КУпАП,
До Южного міського суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 25.02.2020 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП України.
До суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 про повернення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання та усунення недоліків, мотивуючи тим, що у протоколі про адміністративне правопорушення, у графі «місце складання протоколу» друкованими літерами здійснено запис «м. Одеса», який особою, яка складала протокол власноручно кульковою ручкою здійснено закреслення та поверх якого, зроблено рукописний запис «м. Южний». Зазначене закреслення та фактичне виправлення відомостей протоколу про адміністративне правопорушення є порушенням п.7 Інструкції, яким передбачено, що не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Також особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення у графі «Місце реєстрації» та «Місце проживання» зазначено адресу - « АДРЕСА_1 », тобто адресу за якою зареєстрована та проживає ОСОБА_1 . Натомість, в м. Южний Одеської області не існує та ніколи не існувало вулиці із назвою «Леніна». В м. Южний Одеської області існував проспект Леніна, який відповідно до Рішення Южненської міської ради від 17.11.2015 за № 14-VII перейменовано на проспект Миру. Отже, у вказаному протоколі про адміністративні правопорушення внесені завідомо неправдиві відомості, щодо місце реєстрації та місця проживання ОСОБА_1 , що свідчить про порушення ч.1 ст.256 КУпАП. Також у графі «Місце народження» протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що місцем народження ОСОБА_1 є - «Україна, Одеська область, Комінтернівський район, с. Порт». Натомість, зазначене місце народження не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , що свідчить про те, шо вона народилась в Українській Радянській Соціалістичній Республіки (Українська РСР). Відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР за № 1427-XII від 24.08.1991 проголошено акт незалежності та створення самостійної української держави - Україна. Отже, назва держави «Україна» виникла 24.08.1991, а до цього була Українська РСР, а тому вищевказані відомості у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, що свідчить про порушення ч.1 ст.256 КУпАП, оскільки зазначено неправдиві відомості про особу. Також, відповідно до п.9 Інструкції, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначається зокрема у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла)). Водночас, відповідно до п.1 та 2 ч.1 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 за № 5492-VI, до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України відносяться: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України; 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: а) посвідчення водія; б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; в) посвідка на постійне проживання; г) посвідка на тимчасове проживання; ґ) картка мігранта; д) посвідчення біженця; е) проїзний документ біженця; є) посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; ж) проїзний документ особи, якій надано додатковий захист. З огляду на протокол про адміністративне правопорушення, який складено 25.02.2020 стосовно ОСОБА_1 , то у графі «Назва, реквізити документа, що посвідчує особу» відсутнє будь-яке зазначення документу. У кінці цієї графи лише зазначено невідоме позначення «ІПН: НОМЕР_1 ». Отже, особа, яка складала вказаний протокол не зазначила необхідні відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, що свідчить про порушення вимог, передбачених ч.1 ст.256 КУпАП та не зазначено документ, який посвідчує особу, що також є порушенням п.9 Інструкції. Відповідно до п.6 Інструкції, усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою. Отже, вказаною Інструкцією передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення заповнюються лише шляхом рукописного заповнення. Заповнення протоколу про адміністративне правопорушення шляхом друкування не передбачено. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 від 25.02.2020, то його усі реквізити заповнені шляхом друкування, що є недопустимим та свідчить про порушення вимог п. 6 Інструкції. На одинадцятому аркуші протоколу про адміністративне правопорушення, особою, яка його складала зазначено, що факт правопорушення підтверджується зокрема поясненням гр. ОСОБА_1 . Тобто, особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення здійснила посилання на пояснення гр. ОСОБА_1 , яке повинно бути оформлено на відповідному носії, тобто паперовому. Натомість, будь-яких пояснень ОСОБА_1 не давала, хоча бажала дати відповідні пояснення, що підтверджується її заявою від 14.02.2020, яке відправлено на ім'я начальника управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Єфтеній В. Про те що, ОСОБА_2 не давала пояснення, але бажала їх надати, було достеменно відомо особі, яка складала стосовно неї протокол про адміністративне правопорушення. Отже, посилання у протоколі про адміністративне правопорушення на неіснуючі пояснення ОСОБА_2 , а також позбавлення можливості їй надати відповідні пояснення, свідчить про внесення завідомо неправдивих відомостей у зазначений протокол та про однобічність розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, а також грубе порушення права на захист. Відтак, зазначення неіснуючих відомостей у протоколі про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення вимог, передбачених ч.1 ст.256 КУпАП. Особа, складаючи протокол про адміністративне правопорушення, посилаючись на Роз'яснення НАЗК щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року №3, зазначила на п'ятому аркуші цього протоколу, що це Рішення зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за №959/29089. Натомість, такі відомості не відповідають дійсності, оскільки вказане Рішення НАЗК від 11 серпня 2016 року №3 не реєструвалось в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за №959/29089. Більш того, вказане Рішення НАЗК взагалі не проходило реєстрацію в Міністерстві юстиції України. Водночас, на четвертому аркуші вказаного протоколу про адміністративне правопорушення зазначається особою, яка його склала, що відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має права приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти. Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Отже, особа яка складала вказаний протокол про адміністративне правопорушення піддалась до чергового внесення завідомо неправдивих відомостей до нього за для придання своїм діям уяви законного вигляду, оскільки ОСОБА_1 притягають до адміністративної відповідальності за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення. Таким чином, зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення завідомо неправдивих відомостей свідчить про порушення вимог, передбачених ч.1 ст.256 КУпАП. На дев'ятому аркуші протоколу про адміністративне правопорушення, зазначається особою яка його склала, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка припиняє виконання функції держави на посаді заступника секретаріату директора ДП «МТП «Южний» з 25.07.2018, не своєчасно 29.03.2019, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями. Також на цьому аркуші зазначається, що часом вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є 29.03.2019 о 12 годині 02 хвилини, коли ОСОБА_1 не своєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями. Тобто, особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, зазначаючи час вчинення правопорушення - 29.03.2019 о 12 годині 02 хвилини поєднала одночасно умисну дію (подання декларації) та умисну бездіяльність (несвоєчасне подання декларації). Отже, як вбачається з вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, то об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП характеризується одночасним вчиненням умисної дії та бездіяльності. Натомість, відповідно до диспозиції ч.1 ст.172-6 КУпАП об'єктивна сторона цього правопорушення характеризується активною формою прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації, тобто умисною бездіяльністю. Крім того, відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відтак, не існує такого правопорушення (проступку), передбаченого КУпАП, об'єктивна сторона якого б містили одночасно умисну дію та умисну бездіяльність. Таким чином, особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не зазначила дату та час вчинення адміністративного правопорушення, що свідчить про порушення вимог, передбачених ч.1 ст.256 КУпАП. Також варто зазначити, що Вищий спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму роз'ясненні щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією за вихідним №223-943/0/4-17 від 22.05.2017, для забезпечення однакового і правильного застосування судами загальної юрисдикції Закону України «Про запобігання корупції» та положень Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм закону в судовій практиці та запобігання помилкам при розгляді справ про окремі адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Для розкриття об'єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак, відсилає до інших норм. Так, примітка до ст.172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст.45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч.1 ст.172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння. Так, для кваліфікації діяння за ч.1 ст.172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом. Зазначається, що в ч.1 ст.45 Закону визначено кінцевий термін (часові межі), коли уповноважені на те особи зобов'язані подати декларацію, зокрема вміщено формулювання «щорічно до 1 квітня». Разом з тим у з випадках, передбачених ч.2 ст.45 Закону, тобто в разі припинення здійснення діяльності, цей термін не визначено взагалі. Відсутність законодавчо визначеного терміну подання декларації в разі припинення діяльності унеможливлює безумовну констатацію несвоєчасності такого подання. Таким чином, даний сумнів, так як і будь-який, має тлумачитися на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності, що передбачає також принцип презумпції невинуватості відповідно до положення ст.62 Конституції України. Враховуючи вищевикладене, у ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.172-6 КУпАП, оскільки вона подавала декларації у відповідності до вимог ст.45 Закону України «Про запобігання корупції». Крім того, у ОСОБА_1 не існувала та не існує умислу на несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки відсутні будь-які підстави щось приховувати при подачі декларації. Таким чином, зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 про наявність у її бездіяльності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП не відповідає дійсності. На восьмому аркуші протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 зазначено, що Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 11.08.2016 «Про роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджено з змінами від 12.12.2019: декларація перед звільненням - декларація,яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах "а", "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Водночас, на цьому ж аркуші протоколу зазначається, що наказом ДП «МТП «Южний» №668-ос від 23.07.2018 ОСОБА_1 було переведено з посади заступника начальника секретаріату директора ДП «МТП «Южний» на посаду фахівця сектору забезпечення роботи керівників відділу документального супроводу з 25.07.2018, яка виключає виконання функцій держави або місцевого самоврядування та обов'язок подачі декларацій, та дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції». Отже, враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 протягом двадцяти днів з моменту припинення (з 25.07.2018) своєї діяльності пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язана була керуватись Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 11.08.2016, яке затверджено зі змінами 12.12.2019 при цьому маючи виключно рекомендаційний характер, оскільки не зареєстровано в Міністерстві юстиції України, та подати декларацію, яка охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування. Тобто, виходить те, що ОСОБА_1 станом на 25.07.2018 повинна була передбачити ще неіснуючі рекомендації, які будуть міститись у Роз'яснені щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, які затверджені Рішенням НАЗК від 11 серпня 2016 №3 із врахуванням внесених змін від 12.12.2019. Такий умовивід особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.8 КУпАП, якою передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Відтак, у ОСОБА_1 існував обов'язок подавати декларацію після припинення своєї діяльності пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, виключно, як це передбачено ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», тобто щорічно до 1 квітня за минулий рік за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, оскільки відповідно до ч.2 ст.45 цього Закону термін подачі такої декларації взагалі не визначено. З матеріалів адміністративної справи вбачається, що особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 долучено до матеріалів копію її декларації, яка має сумнівне походження, оскільки належним чином не засвідчена. Відсутність належного засвідчення долучених копій документів, свідчить про порушення пункту 5.27. ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів» затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року №55, яким передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Отже, до матеріалів адміністративної справи долучено не належний доказ. При цьому, відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Таким чином, відсутність належним чином засвідченого документу, а саме копії декларації ОСОБА_1 , позбавить можливість суд оцінити доказ відповідно до вимог ст.252 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає безумовному поверненню до Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, оскільки він складено із численними порушеннями.
При цьому, стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
У відповідності до п.2 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, в тому числі, питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу. При складання протоколу особі роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП.
Також протокол про адміністративне правопорушення повинен відповідати інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015.
При цьому суддею встановлено, що в порушенні вищевказаних нормативних актів у зазначеному протоколі містяться виправлення та закреслення, а також внесені додаткові записи, які відсутні в копії протоколу, наданої особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не вірно зазначено місце проживання, « АДРЕСА_1 », така вулиця в м.Южне Одеської області відсутня, в протоколі посадова особа посилається на нормативні акті, які не зареєстровані у встановленому законодавством порядку, а саме: Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року №3, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 959/29089.
Також в копії протоколу, наданої особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутні реквізити документу, що посвідчує особу.
Крім того, відсутні належно засвідчені копії документів, додані до протоколу, що свідчить про порушення пункту 5.27. ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів» затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року №55, яким передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 (з наступними змінами та доповненнями), визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», звертається увага на те, що норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те особою або без додержання вимог ст.256 цього Кодексу вмотивованою постановою.
Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, щодо права на справедливий розгляд справи, з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини, поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності (зокрема, «Lutz v. Germany», § 182; «Schmautzer v. Austria», «Malige v.France»).
Неможливість розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності в умовах її повного усунення від провадження в адміністративній справі, що передувало розгляду справи про адміністративне правопорушення, прямо випливає з гарантій, передбачених в ст. 6 ЄКПЛ.
Таким чином, суд позбавлений можливості розглядати справу по суті, у зв'язку з чим матеріали належить повернути органу, який склав протокол для доопрацювання та усунення зазначених недоліків, після чого вирішити питання про подальший рух справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.245, 256, 278 КУпАП, суд
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП України направити до Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України для доопрацювання та усунення недоліків.
Після доопрацювання та усунення недоліків адміністративні матеріали негайно передати до Южного міського суду Одеської області, невідкладно та в найкоротші строки повідомити про результати доопрацювання.
Суддя Южного міського суду
Одеської області З.І. Барановська