вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" квітня 2020 р. Справа№ 910/15768/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Козир Т.П.
Агрикової О.В.
розглянувши у письмовому провадженні
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019
у справі №910/15768/19 (суддя Спичак О.М.)
за позовом фізичної особи-підприємця Мазурчак Ярослава Івановича
до Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі філії «Авангард» Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"
про стягнення 90087,64 грн,
Фізична особа-підприємець Мазурчак Ярослав Іванович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" про стягнення 90087,64 грн, з яких 89670,00 грн сума основної заборгованості, 380,79 грн пені та 36,85 грн 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання охоронних послуг №01-09/2019/ФАзм від 01.09.2019 щодо оплати наданих позивачем послуг.
У відзиві на позов відповідач проти позову заперечував, просив у задоволенні позовної заяви відмовити, посилаючись на те, що надані позивачем, в якості доказів на підтвердження заявленої ним основної суми боргу акти виконаних робіт не є належними доказами.
03.12.2019 представником позивача було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 179340 грн суму основної заборгованості, 2741, 69 грн пені та 265,32 грн 3% річних.
Судом першої інстанції прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 у справі №910/15768/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі філії "Авангард" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на користь Фізичної особи-підприємця Мазурчак Ярослава Івановича заборгованість в розмірі 179340 (сто сімдесят дев'ять тисяч триста сорок) грн 00 коп., пеню в розмірі 2741 (сімдесят три тисячі п'ятсот сорок дев'ять) грн 69 коп., 3% річних в розмірі 265 (двісті шістдесят п'ять) грн 32 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2735 (дві тисячі сімсот тридцять п'ять) грн 21 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту прострочення відповідачем зобов'язань за договором про надання охоронних послуг №01-09/2019/ФАзм від 01.09.2019 щодо оплати наданих позивачем послуг.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 у справі №910/15768/19 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник дослівно зазначив наступне: «Позивач зобов'язаний був навести належні, допустимі та достатні докази, що обґрунтовували його вимоги. Натомість зі змісту заяви позивача вбачається те, що такими доказами заявник вважає щомісячні акти прийому виконаних робіт. В свою чергу даний документ лише в документальній формі підтверджує факт виконаних робіт стороною, яка є виконавцем за договором. Тому заявником жодним чином документально не підтверджено факту наявності заборгованості за надані послуги з охорони об'єкта.»
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2020. Постановлено розгляд апеляційної скарги у справі №910/15768/19 здійснювати без участі учасників справи в порядку письмового провадження.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства. Позивач стверджує, що факт наявності заборгованості з оплати наданих охоронних послуг документально підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг охорони за період з вересня по жовтень 2019 р., які підписані відповідачем без будь-яких заперечень чи зауважень; зазначені акти у відповідності до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій між сторонами.
Відповідно до частини десятої статті 270 ГПК України розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.
01 вересня 2019 року між фізичною особою-підприємцем Мазурчак Ярославом Івановичем, як виконавцем, та Публічним акціонерним товариством "Агрохолдинг Авангард" в особі Філії "Птахофабрика "Перше травня" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард", як замовником, укладено договір про надання охоронних послуг №01-09/2019/ФАзм (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується забезпечити недоторканість об'єкту охорони, що передається замовником під охорону згідно акту прийняття об'єкту під охорону (Додаток 4 до Договору), а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати виконавцю встановлену цим Договором плату.
Відповідно до п. 2.2 та 2.3 Договору об'єкт охорони, який передається під охорону визначається в дислокації, що є Додатком до Договору та його невід'ємною частиною.
Охорона об'єкта здійснюється у дні і години. Вказані у дислокації (Додаток 1 до Договору), згідно інструкції по охороні об'єкта замовника (Додаток № 2), та положень даного Договору.
Згідно з п. 3.1 Договору виконавець зобов'язаний організувати та забезпечити цілодобову охорону об'єкту охорони згідно положень даного Договору шляхом: контролю за цілісністю об'єкта та схоронністю майна замовника (в тому числі, ТМЦ), що на ньому зберігаються; здійснення на об'єкті охорони затвердженого замовником перепусткового режиму, при цьому не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт охорони, несанкціонованого перебування його працівників та відвідувачів, тощо.
Пунктом 5.9 Договору визначено, що у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг охоронного агентства згідно Договору замовник зобов'язаний сплатити охоронному агентству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення. Затримка платежу з вини банків не підлягає штрафним санкціям і сплата пені не звільняє замовника від сплати заборгованості.
У відповідності до п. 7.1 Договору вартість людино/години на об'єкті охорони складає 35,00 грн/год.
Вартість надання охоронних послуг обчислюється з розрахунку перебування на об'єкті охорони протягом місяця 3, 5 умовних охоронників на добу (фактична кількість забезпечених цілодобових постів) згідно дислокації постів, а також наявності фактичної кількості охоронників, необхідного для забезпечення одного цілодобового посту або 100% наповненням. (п. 7.2 Договору).
Відповідно до п. 7.3 Договору загальна сума щомісячної плати за даним Договором вираховується шляхом перемноження: вартості людино/години на об'єкті охорони (35,00 грн/год); кількості годин у добі (24); середньої кількості діб на місяць (30,5); кількості цілодобових постів охорони згідно дислокації (3,5), що все разом складає 89670,00 грн без ПДВ.
За умовами п. 7.4 Договору оплату щомісячної суми Договору за надані послуги здійснюється протягом місяця, що слідує за звітним.
Пунктом 7.5 Договору узгоджено, що виконавець зобов'язаний надати замовникові Акти про надання охоронних послуг до 02 числа місяця наступного за звітним. Замовник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення щодо викладеного в Акті. У разі не підписання замовником Акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.
Договір набирає чинності з 01.09.2019 і діє до 01.09.2020 (п. 10.1 Договору).
Додатком № 1 до Договору сторонами погоджено дислокацію об'єкту охорони.
Додатком № 2 до Договору сторонами погоджено Інструкцію по охороні об'єкту Філія "Птахофабрика "Перше травня" ПАТ "Агрохолдинг Авангард".
Додатком № 3 до Договору сторонами погоджено Протокол узгодження договірної ціни на надання послуг з охорони об'єкта.
Відповідно до пунктів 1-3 Додатку № 3 до Договору, сторонами досягнута згода щодо розміру вартості послуг з охорони за один календарний місяць, яка становить 89670,00 грн без ПДВ. Вартість надання послуг одному охороннику, з розрахунку оплати послуг за одну годину роботи погоджена сторонами, за домовленістю сторін складає 35,00 грн за годину. Кількість робітників, що одночасно перебувають на об'єкті охорони під час однієї зміни, згідно Дислокації.
01.09.2019 сторонами складено та підписано Акт прийняття об'єкту під охорону та Акт обстеження технічного стану об'єкту охорони, а також акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В силу вимог ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню належним чином у встановлений строк та припиняється виконанням, проведеним належним чином. Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Колегією суддів встановлено, що на виконання умов Договору позивачем надавались, а відповідачем були прийняті послуги з охорони загальною вартістю 179340 грн, що підтверджується підписаними сторонами без заперечень та зауважень актами наданих послуг № ОУ-000000005 від 30.09.2019 на суму 89670,00 грн (за період з 01.09.2019 по 30.09.2019) та №ОУ-000000007 від 31.10.2019 на суму 89670,00 грн (за період з 01.10.2017 по 30.10.2019), копії яких містяться в матеріалах справи.
Таким чином, позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання з надання послуг з охорони у відповідності до умов Договору, а відповідачем, у свою чергу, прийнято надані послуги без будь-яких зауважень.
Натомість відповідачем не здійснено своїх зобов'язань щодо оплати вартості наданих позивачем послуг. Докази на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги в розмірі 179340 грн в матеріалах справи відсутні.
Суд відхиляє доводи скаржника про відсутність документального підтвердження надання позивачем послуг з охорони є безпідставними, оскільки саме акти наданих послуг є первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій між сторонами.
З огляду на викладене, враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за договором про надання охоронних послуг №01-09/2019/ФАзм від 01.09.2019, яка складає 179340 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, колегія суддів вважає, що вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу підлягають задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати наданих послуг, позивачем на підставі п.5.9 Договору здійснено нарахування пені в сумі 2741,69 грн за загальний період з 01.11.2019 по 03.12.2019, а також на підставі ст. 625 ЦК України 265,32 грн 3 % річних за період з 01.11.2019 по 03.12.2019.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.9 Договору визначено, що у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг охоронного агентства згідно Договору замовник зобов'язаний сплатити охоронному агентству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення. Затримка платежу з вини банків не підлягає штрафним санкціям і сплата пені не звільняє замовника від сплати заборгованості.
Як встановлено вище, відповідач у встановлений строк свого обов'язку по оплаті вартості виконаних позивачем послуг не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Колегія суддів вважає, що розрахунок заявлених позивачем до стягнення пені та 3% річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням Договору, а тому, з урахуванням факту порушення відповідачем грошового зобов'язання, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2741,69 грн та 265,32 грн 3 % річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються судом на скаржника у відповідності до статті 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 у справі №910/15768/19 залишити без змін.
Матеріали справи №910/15768/19 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Т.П. Козир
О.В. Агрикова