ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 квітня 2020 року м. Київ № 826/6685/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Компанія Росток»
доДержавної фіскальної служби України
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Приватне акціонерне товариство «Компанія Росток» (далі - позивач/ ПрАТ «Компанія Росток») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі- відповідач/ ДФС України), в якому просить суд:
" - визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України у не прийнятті поданих ПрАТ «Компанія Росток», код ЄДРПОУ 00227560, в електронному вигляді податкових накладних №228 від 22.02.2018, що оформлені квитанцією від 20.03.2018 №б/н;
- визнати прийнятою і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання (20.03.2018) податкову накладну ПрАТ «Компанія Росток», код ЄДРПОУ 00227560, а саме податкову накладну №228 від 22.02.2018".
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про протиправність дій відповідача щодо не прийняття на реєстрацію податкової накладної, оскільки податкова накладна підлягає реєстрації в порядку пункту 200-1.9 статті 200.1 Податкового кодексу України.
У встановлений судом строк, відповідач відзиву на позов не подав.
Згідно частини п'ятої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва
Приватним акціонерним товариством «Компанія Росток» складено податкову накладну від 22.02.2018 №228 на суму ПДА 31474,65 грн.
При спробі реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем отримана Квитанція, відповідно до якої: «Документ не прийнято. Виявлені помилки: Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (31474,65) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-19504271,47) з урахуванням суми ПДВ на яку накладено арешт за рішенням суду (0,00)».
Вважаючи такі дії відповідача щодо неприйняття спірної податкової накладної протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, зі змінами та доповненнями, з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Правові основи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА ПДВ) регулюються статтею 200-1 Податкового кодексу України та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок № 569).
Згідно з п.200-1.3 ст.200-1 ПК України в редакції на час спірних правовідносин платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою:
?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ; де:
?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України,;
?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.
Під час розрахунку показника ?ПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.
Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Не враховуються в обрахунку показника ?ПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з:
а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу);
б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу;
в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.
?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.
Показник ?Овердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.
Платникам податку, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані платниками податку на додану вартість менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 1 січня 2016 року, - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців.
?НаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
?Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;
?Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України складовою формули, що визначає суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (загальна реєстраційна сума) в ЄРПН, є показник ?Перевищ.
СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених ДФС України відповідно до статті 200-1 ПК України та Порядку № 569, і не допускає ручного втручання в її роботу. Реєстраційна сума обчислюється автоматично та централізовано на рівні ДФС для кожного платника податку щоразу, як відбувається зміна значення будь-якого з показників формули.
Згідно з пунктом 8 Порядку електронного адміністрування ПДВ показник ?Перевищ визначається як різниця між:
сумами податкових зобов'язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно зі статтею 192 ПК України, зареєстрованими платником у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них,
та сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України) та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у ЄРПН.
Судом встановлено, що станом на 19.02.2018 сума податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, має від'ємне значення і становить - 19498229,19 грн. При цьому, загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у реєстрі, станом на 19.02.2018 складає 23290552,00 грн. Зазначені обставини підтверджуються Витягом з системи електронного кабінету платника податків станом на 20.03.2018.
Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 статтю 200-1 ПК України доповнено пунктом 200-1.9 такого змісту:
Якщо у платника податку загальна сума податкових зобов'язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ), а сума, визначена пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (?Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника ?Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов'язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов'язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов'язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ?ПопРах незалежно від значення показника ?Накл, визначеного відповідно до пункту 200-1.3 цієї статті.
Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ).
Закон № 1797-VIII від 21.12.2016 набрав чинності з 01.01.2017.
Отже, з 01.01.2017 чинний податковий закон надавав можливість позивачу зареєструвати податкові накладні в ЄРПН без поповнення електронного рахунку, у зв'язку з наявною сумою УПеревищ.
Разом з тим, механізм реалізації означеного права платника податку на реєстрацію податкових накладних в ЄРПН в порядку, встановленому пунктом 200-1.9 статті 200-1 ПК України, уповноваженими державними органами своєчасно впроваджено не було.
Так, з метою реалізації порядку функціонування системи електронного адміністрування ПДВ та реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН, визначеного абзацом першим пункту 200-1.9 ст.200-1 ПК України, наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2018 № 21", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903, який з 01.06.2018 набрав чинності, внесено зміни до форми податкової звітності з ПДВ та Порядку її заповнення і подання, зокрема, затверджено у новій редакції додатки 1,5 до податкової декларації з ПДВ.
Для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкові накладні у порядку, передбаченому пунктом 200-1.9 статті 200-1 ПК України, платнику податку необхідно у складі податкової звітності з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому задекларовано податкові зобов'язання, за якими податкові накладні не були зареєстровані в ЄРПН, в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ (таблиця 1.1) вказати інформацію щодо таких податкових накладних, які не зареєстровані в ЄРПН, у встановлений ПК України термін.
Відтак, лише надання платником податків відповідної інформації, передбаченої у вказаних додатках, надає змогу платнику податку в подальшому скористатися правом щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування у порядку, визначеному пунктом 200-1.9 статті 200-1 Кодексу.
Отже, позивач з незалежних від нього причин не міг скористатися наданим законом правом на реєстрацію податкових накладних при наявному показнику УПеревищ.
Таким чином, суд дійшов висновку про вчинення ДФС України протиправних дій по відношенню до позивача, що полягають у відмові у прийнятті податкової накладної №228 від 22.02.2018 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд також зауважує про відсутність іншого механізму реєстрації податкових накладних в порядку п.200-1.9 ст.200-1 ПК України, окрім як шляхом включення відповідної інформації до додатку 5 податкової декларації з ПДВ відповідного періоду.
Згідно з п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Проте, суд наголошує, механізм реалізації права платника податків на реєстрацію податкової накладної в порядку п. 200-1.9 ст. 200.1 ПК України фактично впроваджений вже після подання позивачем спірної податкової накладної на реєстрацію.
В даному випадку, відсутність, на час подання позивачем на реєстрацію спірної податкової накладної, механізму реалізації п.200-1.9 ст.200-1 ПК України, унеможливлювала реалізацію позивачем його прав.
При цьому, суд акцентує увагу, відповідач як суб'єкт владних повноважень відзив на даний адміністративний позов не надав. Більше того, суду також не повідомлено про причини неподання відзиву, не заявлялось клопотання про продовження процесуального строку на його подання.
Згідно частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідачем не спростовано, позивач виконав всі передбачені чинним податковим законодавством дії для належної реєстрації в ЄРПН податкової накладної, однак така реєстрація не була здійснена не з вини позивача, а у зв'язку з несвоєчасним приведенням функціонування системи електронного адміністрування ПДВ та реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН у відповідність до порядку, визначеного абзацом першим пункту 200-1.9 ст.200-1 ПК України.
Статтею 4 ПК України встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується, зокрема на таких принципах, зокрема:
рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу (пп.4.1.2);
презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп.4.1.4).
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму N 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:
- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;
- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;
- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
В той же час, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений пункту 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
Враховуючи наведене, з огляду на те що позовні вимоги викладені таким чином, що не дають змогу захистити правові інтереси позивача в повній мірі, суд дійшов висновку, що для повного забезпечення захисту прав позивачів необхідно вийти за межі позовних вимог та, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 р. № 1246, зобов'язати Державну Фіскальну Службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №228 від 22.02.2018 фактичною датою її направлення на реєстрацію - 20.03.2018.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частинами першою та третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов приватного акціонерного товариства «Компанія Росток» задовольнити частково та вийти за межі позовних вимог.
2. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №228 від 22.02.2018.
3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №228 від 22.02.2018 фактичною датою її направлення на реєстрацію - 20.03.2018.
4. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 кп.) відшкодувати приватному акціонерному товариству «Компанія Росток» за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.
5. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя С.К. Каракашьян