ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 квітня 2020 року м. Київ № 640/1431/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши без виклику учасників справи заяву представника Офісу Генерального прокурора про розгляд справи за правилами загального позовного провадження
за позовом доОСОБА_1 1. Генеральної прокуратури України, 2. Сьомої кадрової комісії
про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Генеральної прокуратури України, Сьомої кадрової комісії про:
визнання рішення сьомої кадрової комісії від 19.12.2019 щодо неуспішного проходження атестації заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 протиправним та скасувати його;
визнання наказу Генерального прокурора № 2167ц від 21.12.2019 року Про звільнення з посади заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" протиправним та скасувати його;
поновлення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на рівнозначній посаді, яку він обіймав до звільнення в Генеральній прокуратурі України, в Офісі Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ЄДРПОУ: 00034051) або поновлення на рівнозначній посаді, яку він обіймав на час звільнення;
стягнення з Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ЄДРПОУ: 00034051), на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з урахуванням усіх надбавок та премій, виплачених працюючим прокурорам, починаючи з 24.12.2019 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року вказану справу прийнято до провадження суддею Погрібніченко І.М. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 10.03.2020 року Офісу Генерального прокурора продовжено строк на подання відзиву у адміністративній справі № 640/1431/20 до 05.04.2020 року.
06 квітня 2020 року до суду надійшов відзив Офісу Генерального прокурора на позовну заяву. Одночасно представником Офісу Генерального прокурора подано до суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Дана заява обґрунтована тим, що оскільки справа стосується законності звільнення з публічної служби особи, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне (особливо відповідальне становище), а також поновлення на вказаній або рівнозначній посаді, то така справа не підлягає розгляду порядку спрощеного позовного провадження.
Розглянувши матеріали справи та вказане клопотання позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до чч. 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".
У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених ч. 4 ст. 12 КАС України, що виключає обов'язок суду їх розгляду в порядку загального позовного провадження.
Одночасно, як вбачається з поданого клопотання представника відповідача, в ньому не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.
Також, обґрунтовуючи необхідність розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, представник відповідача посилається на п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України та особливий статус позивача відповідно до примітки до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
У той же час, за приміткою до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, в тому числі, прокурори і слідчі.
Суд звертає увагу відповідача, що у ч. 6 ст. 12 КАС України визначені справи, які даним Кодексом віднесені до справ незначної складності та жодних вказівок, які б дозволили розширено тлумачити ч. 4 ст. 12 КАС України наведена правова норма не містить.
При цьому, п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України містить в собі виключення щодо категорій справ у яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище, тобто за суб'єктним складом.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Отже, для застосування виключення п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України необхідно щоб позивач на час подачі позову був наділений спеціальним статусом, що передбачено у примітці до ст. 50 Закону України "Про запобігання корупції".
Одночасно вказана правова норма (п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України) не містить жодних застережень щодо предметного складу правовідносин з питань, що стосуються спорів проходження публічної служби, в тому числі і будь-яких особливостей розгляду таких справ щодо поновлення на посадах, які підпадають під примітку до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Суд також звертає увагу відповідача, що ч. 6 ст. 12 КАС України не містить вичерпного переліку справ, які є справами незначної складності, а п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України надає право суду віднести будь-яку іншу справу (за винятком справ, передбачених у ч. 4 ст. 12 КАС України) до такої категорії та, відповідно, розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Таким чином, приймаючи до уваги наведене вище, а також ту обставину, що позивач на час подачі адміністративного позову та розгляду справи не проходить публічну службу на посаді слідчого або прокурора, у зв'язку із чим не підпадає під визначення примітки до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції», відповідні доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги під час вирішення даного клопотання.
Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 КАС України, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляд в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити представнику Офісу Генерального прокурора в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Погрібніченко