ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 квітня 2020 року м. Київ № 826/2711/17
Окружний адміністративний суд міста Києва
у складі головуючої судді Добрівської Н.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик»
провизнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив:
- визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича протиправною щодо не зняття тимчасових обмежень на здійснення банком операцій з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на залишок коштів в сумі 110 000,00 грн та не надання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб змін (уточнень/доповнень/інформації), а саме:
- змін до бази даних вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» про вкладника ОСОБА_1 щодо зняття тимчасового обмеження з рахунку № НОМЕР_1 на залишок коштів в сумі 110 000,00 грн;
- змін до Переліку рахунків, за яким вкладники Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо внесення інформації про вкладника ОСОБА_1 в Перелік на залишок коштів в сумі 110 000,00 грн на рахунку № НОМЕР_1 та виплати ОСОБА_1 коштів гарантованого відшкодування в сумі 110 000,00 грн в межах гарантованої Фондом суми;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича:
- зняти будь-які тимчасові обмеження на здійснення банком операцій з рахунку вкладника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на залишок коштів в сумі 110 000,00 грн та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни (уточнення/доповнення/інформацію), а саме:
- зміни до бази даних про вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» про вкладника ОСОБА_1 із зазначенням в супровідному листі відповідного типу змін, а саме: зняття тимчасового обмеження з рахунку № НОМЕР_1 на залишок коштів в сумі 110 000,00 грн;
- зміни до Переліку рахунків, за якими вкладники Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду щодо внесення інформації про вкладника ОСОБА_1 в Перелік на залишок коштів в сумі 110 000,00 грн на рахунку № НОМЕР_1 та виплати ОСОБА_1 коштів гарантованого відшкодування в сумі 110 000,00 грн в межах гарантованої Фондом суми.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк «КБ «Хрещатик» Костенко І.І. повинні бути направлені зміни до бази даних про вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик» про вкладника ОСОБА_1 , щодо зняття тимчасового обмеження з рахунку № НОМЕР_1 на залишок коштів в сумі 110 000,00 грн та включення його до переліку, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Відповідачем ані заперечень проти позову, ані відзиву на позовну заяву не подано з невідомих суду причин.
Представником позивача неодноразово подавались додаткові письмові пояснення до позовної заяви, в яких остання більш детально обґрунтовувала заявлені позовні вимоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2017 року судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2017 року, яке залишено без змін на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 02 квітня 2019 року касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року адміністративна справа №826/2711/17 прийнята до провадження суддею Добрівською Н.А. та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) на підставі пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також зобов'язано відповідача, з огляду на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 02 квітня 2019 року, у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали подати до суду:
- належним чином завірені докази на підтвердження дотримання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» процедури тимчасового блокування рахунку ОСОБА_1 ,
- пояснення щодо того, у якій формі та на якій підставі було прийнято рішення про тимчасове блокування рахунку ОСОБА_1 , а також чи було встановлено термін блокування, з наданням відповідних доказів на підтвердження викладених доводів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2020 року замінено відповідача у справі, а саме, Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Між ОСОБА_1 та ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" укладено договір №245D-639947 банківського вкладу "Новорічний старт" в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (6 місяців з пролонгацією) від 19 листопада 2015 року зі сплатою 24,25% річних строком до 19 травня 2016 року та відкрито вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 /НОМЕР_4.
19 листопада 2015 року позивачем внесені кошти в сумі 50000,00 грн. на депозит за договором №245D-639947 банківського вкладу "Новорічний старт" в національній валюті, що підтверджується копією квитанції № DP19_261005 від 19 листопада 2015 року.
Також, судом встановлено, що 02 березня 2016 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» укладено договір №245D-661547 банківського вкладу «Живи сонячно» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (6 місяців) від 02.03.2016.
01 квітня 2016 року між ОСОБА_1 , ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та ОСОБА_2 укладено додатковий договір №1 до договору №245D-639947 банківського вкладу «Живи сонячно» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів від 02 березня 2016 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 відкрито іменний рахунок № НОМЕР_1 , залишок на якому 06 квітня 2016 року становив 110 000,00 грн.
Кошти вкладу у сумі 110 000,00 грн ОСОБА_2 переведено ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 шляхом надання Банку розпорядження власника рахунку №1489/1 від 01 квітня 2016 року як первісного вкладника за депозитом договором. Внутрішньобанківський переказ здійснено банком 05 квітня 2016 року. Ініціатором вказаного переказу був власник рахунку відповідно до наданого 01 квітня 2016 року Банку розпорядження.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 05 квітня 2016 року №234 «Про віднесення Публічного Акціонерного Товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 05.04.2016 р. № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення Публічного Акціонерного Товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» (далі - ПАТ «КБ «Хрещатик») з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 р. до 04.05.2016 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб2, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку Ігорю Івановичу строком на один місяць з 05 квітня 2016 року до 04 травня 2016 року включно.
21 квітня 2016 року Фондом прийнято рішення №560, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» з 05 травня 2016 року до 04 червня 2016 року включно. Тобто, згідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича з 05 травня 2016 року до 04 червня 2016 року включно.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02 червня 2016 року №46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03 червня 2016 року №913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку».
На підставі постанови Правління Національного банку України від 05 квітня 2016 р. № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 квітня 2016 року №463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05 квітня 2016 року до 04 травня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку Ігорю Івановичу строком на один місяць з 05 квітня 2016 року до 04 травня 2016 року включно.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02 червня 2016 року № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03 червня 2016 року № 913, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» з 06 червня 2016 року до 05 червня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Костенку Ігорю Івановичу на два роки з 06 червня 2016 року до 05 червня 2018 року включно.
Суд зауважує, що в подальшому на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд) прийняла рішення від 24 травня 2018 року № 1452 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» строком на два роки з 06 червня 2018 року до 05 червня 2020 року включно. (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/165-pat-kb-khreshchatyk/37728-prodovzheno-strok-zdiysnennya-protsedury-likvidatsiyi-pat-kb-khreshchatyk).
25 квітня 2016 року на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про те, що виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 21 квітня 2016 року № 560 відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» з 05 травня 2016 року до 04 червня 2016 року включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича з 05 травня 2016 року до 04 червня 2016 року включно.
14 червня 2016 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенко І.І. з заявою щодо не включення його до Загально реєстру, як вкладника.
Листом від 12 липня 2016 року №37-036-29726/16 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивача, що в переліку вкладників, що був переданий до Фонду уповноваженою особою на ліквідацію банку ПАТ «КБ «Хрещатик», відсутня інформація про вклади ОСОБА_1
08 грудня 2016 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик2 Костенко І.І. із скаргою -вимогою щодо виплати гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами, розміщеними в ПАТ «КБ «Хрещатик» в загальній сумі 160 133,34 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Листом №41/3-12/7858 від 25 серпня 2016 року відповідач повідомив ОСОБА_1 , що договори укладені між Банком та позивачем підпадають під процедуру перевірки, тому на них встановлені тимчасові обмеження.
В подальшому, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенко І.І. листом №2-6/3/12292 від 28 грудня 2016 року повідомила позивача, що банк завершив перевірку тимчасових обмежених (заблокованих) вкладів, а саме правочинів (у тому числі договорів) вкладників - фізичних осіб на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. Про прийняте рішення позивача буде повідомлено додатково виконавчою дирекцією Фонду.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, що полягає у порушенні прав позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, позовні вимоги в які в подальшому було зменшено.
Суд звертає увагу також на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02 квітня 2019 року в даній справі, який, скасовуючи судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, вказав на те, що судами попередніх інстанцій не встановлено чи було дотримано ФГВФО та Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» процедуру тимчасового блокування рахунку позивача, не перевірили, у якій формі та на якій підставі було прийнято рішення про тимчасове блокування рахунку, чи було встановлено термін блокування.
У відповідності до частини 5 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України в"исновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Таким чином, в даному випадку, суду за наслідками нового розгляду даного спору мав встановити чи було дотримано ФГВФО та Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» процедуру тимчасового блокування рахунку позивача, не перевірили, у якій формі та на якій підставі було прийнято рішення про тимчасове блокування рахунку, чи було встановлено термін блокування.
З цією метою, судом було вжито заходів щодо встановлення цих обставин, зокрема, ухвалою суду від 05 червня 2019 року зобов'язано відповідача подати суду належним чином завірені докази на підтвердження дотримання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» процедури тимчасового блокування рахунку ОСОБА_1 та пояснення щодо того, у якій формі та на якій підставі було прийнято рішення про тимчасове блокування рахунку ОСОБА_1 , а також чи було встановлено термін блокування, з наданням відповідних доказів на підтвердження викладених доводів.
Проте, станом на день вирішення справи по суті, відповідачем не виконано вимоги ухвали суду з невідомих причин.
Враховуючи положення частини 6 статті 162 та частини 9 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням того, що відповідачем не подано суду відзиву на позовну заяву, як і не надано суду витребуваних доказів, суд вирішує справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі по тексту - Закон України від 23 лютого 2012 року №4452-VI в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені у статті 12 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI.
Згідно пунктів 2,4 частини 3 цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до приписів статті 26 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою за 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI, згідно положень якої, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Згідно з нормами частини 2 статті 37 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI, Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Так, частиною 2 статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI регламентовано, що протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, при йняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, при тримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Згідно з пунктом 3 Методичних рекомендацій стосовно процедури тимчасового обмеження Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у неплатоспроможному банку банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам, затверджених протоколом виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №036/15 від 10 лютого 2015 року, перевірка проводиться за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників. Перевірка проводиться, зокрема, щодо фактів безготівкового перерахування грошових коштів з банківських рахунків юридичних і фізичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в тому самому банку; безготівкового перерахування грошових коштів з поточних рахунків юридичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в тому самому банку; безготівкового перерахування грошових коштів з поточних рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб, відкриті в одному банку, з призначенням платежу відмінним від платежу, пов'язаним із трудовими відносинами фізичної особи з такою юридичною особою; безготівкового перерахування грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на рахунки інших фізичних осіб, відкритих одному банку, призначення платежу яких свідчать про нетиповий характер операцій, в тому числі надання та повернення фінансової допомоги (позики), залучення коштів на вклад іншої фізичної особи, перерахування коштів без зазначення підстав перерахування тощо, якщо це призвело до збільшення розміру гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами; безготівкового перерахування грошових коштів з поточних рахунків юридичних та фізичних осіб на рахунки фізичних осіб із неналежним призначенням платежу; проведення операцій, в поза операційний час банку; проведення банківських операцій в період застосування обмежень щодо певних категорій операцій відповідно до постанови Правління Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних; проведення банком касових операцій без фактичного внесення/отримання фізичними особами готівкових грошових коштів.
Як встановлено судом листом від 28 грудня 2016 року №2-3/3/12292 позивача повідомлено, що Уповноваженою особою Фонду завершено перевірку тимчасово обмежених (заблокованих) вкладів , а саме правочинів (у тому числі договорів) вкладників - фізичних осіб на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. Також зазначено, що відповідні документи передані до Фонду та про прийняте рішення буде повідомлено додатково.
Більш того, відповідно до наявної в матеріалах справи копії листа Уповноваженої особи Фонду від 28 квітня 2017 року за вих. №3/2231 представника позивача повідомлено про те, що комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «КБ «Хрещатик» були надані пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зняття тимчасових обмежень з рахунків фізичних осіб, які здійснювали відступлення права вимоги своїх коштів або дарували свої кошти іншим фізичними особам (за виключенням фізичних осіб, які є пов'язаними особами з банком), і на користь яких здійснювалося відступлення права вимоги або дарування - в частині їх власних коштів на власних рахунках, а також щодо внесення інформації про цих вкладників в Перелік вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик» та виплати їм коштів в межах гарантованої Фондом суми. Відповідне рішення, як вказано у листі, було затверджено виконавчою дирекцією Фонду, зокрема і щодо власних коштів ОСОБА_1 на суму 50 262,08 грн. Крім того, повідомлено, що ОСОБА_1 включений до Переліку вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду на суму 160 268,20 грн., у т.ч. на залишок коштів на депозитному рахунку № НОМЕР_1 , щодо якого здійснення банком операцій тимчасово обмежено.
Проте, про нікчемність укладеного правочину та прийняття відповідних рішень з цього приводу позивачу не повідомлялось.
Суд вважає, що за умов включення вкладника ОСОБА_1 до Переліку вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та відсутності документальних підтверджень (доказів) визнання нікчемним додаткового договору №1 від 01 квітня 2016 року до договору №245D-661547 банківського вкладу «Живи Сонячно», укладеного між ОСОБА_2 , ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_1 , відповідно до якого позивач набув права вкладника шляхом відступлення права вимоги, відсутні підстави для подальшого тимчасового обмеження здійснення банком операцій за вкладом. Протилежного відповідачем не підтверджено.
Відповідно до частин 1, 2 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Згідно з приписами статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Суд зауважує увагу на те, що пунктом 2.4.2 договору № 245D-661547, укладеного банківського вкладу «Живи Сонячно» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (6 місяців), передбачено право вкладника - ОСОБА_2 передати свої повноваження на розпорядження вкладом і процентами по ньому іншій особі на підставі довіреності, оформленої у банку, або в іншому порядку, згідно з чинним законодавством України.
Чинне законодавство передбачає можливість оформлення угоди між сторонами - фізичними особами за умов її нотаріального посвідчення.
Крім того, судом під час розгляду даної справи було встановлено, що 01 квітня 2016 року сторони уклали нотаріально посвідчений договір про відступлення права вимоги за договором банківського вкладу «Живи Сонячно» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів від 02 березня 2016 року № 245D-661547 в сумі 110 000,00 грн, а на виконання цього договору був підписаний акт прийому-передачі документів.
Також, як вже зазначалось судом, матеріалами справи підтверджується, що 01 квітня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до ПАТ «КБ «Хрещатик» з повідомленням про відступлення права вимоги за депозитним договором новому вкладнику - ОСОБА_1 , яке зареєстроване банком, та надала розпорядження на переказ коштів за договором на рахунок нового вкладника. Аналогічну заяву подав і ОСОБА_1 , його заява зареєстрована банком також 01 квітня 2016 року, з проханням відкрити на його ім'я новий вкладний (депозитний) рахунок та перевести вклад на його ім'я шляхом здійснення внутрішньобанківського переказу коштів.
В подальшому, 05 квітня 2016 року банк провів внутрішньобанківську операцію та зарахував на новий рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_1 , кошти у сумі 110 0000,00 грн з призначенням платежу: «надходження грошових коштів згідно договору №245D-661547 від 02.03.2016 року».
Таким чином, з урахуванням вище викладеного, суд зазначає, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесено вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка, відповідно до глави 72 ЦК України, а власник коштів здійснив правочин щодо переказу власних коштів з свого власного рахунку новому власнику цих коштів в період повноцінного функціонування банку та до початку процедури виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку.
Суд ще раз наголошує, що відповідачем не надано доказів, що дії ОСОБА_2 по перерахунку коштів з власних банківських рахунків на рахунок ОСОБА_1 та перерахування через касу банку суперечать закону, як і не надано доказів наявності інших підстав, нікчемності правочину позивача з банком.
Суд також звертає увагу, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип «для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом», який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не передбачені такі дії Уповноваженої особи Фонду, як блокування коштів за договорами, нікчемність яких може бути встановлена в майбутньому, при формуванні списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.
Аналогічний висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/11920/15 та від 20 листопада 2018 року у справі №804/4554/15.
Отже, здійснюючи блокування рахунку позивача, без надсилання йому повідомлення з приводу нікчемності відповідного правочину (договору банківського вкладу) або транзакції за цим договором, Уповноважена особа Фонду вийшла за межі повноважень, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Суд також наголошує на тому, що при новому розгляді даної адміністративної справи судом надається правова оцінка діям (бездіяльності) Уповноваженої особи Фонду виключно щодо тимчасового блокування рахунку позивача без повідомлення про нікчемність правочину. При цьому, суд не оцінює наявність/відсутність ознак нікчемності правочину, укладеного між позивачем та банком, оскільки це не є предметом спору у даній справі.
Аналогічна правова позиція з подібних правовідносин висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 жовтня 2019 року у справі №826/17139/16.
За таких підстав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в повному обсязі та наявність правових підстав для їх задоволення.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Стосовно вимог в частині стягнення відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21760,00 грн, суд виходить з наступного.
Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В підтвердження заявленої вимоги і на обґрунтування розміру понесених витрат, представником позивача надані:
- копія договору про надання правової допомоги адвокатом №19/07 від 19 липня 2016 року, копії завдання №1 від 19 липня 2016 року та додаткового договору №1 до вказаного договору від 25 травня 2017 року;
- копія акта виконаних робіт по договору №1 від 31 січня 2017 року, акта №2 виконаних робіт від 18 жовтня 2017 року з детальним описом наданих послуг із визначенням часу та змісту послуг;
- копія свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю, виданого ОСОБА_3 .
Досліджуючи надані представником позивача документи, суд встановив, що договір між про надання правової допомоги адвокатом №19/07 укладений ОСОБА_1 з адвокатом Бірюковою О.М. 16 липня 2016 року, тобто до звернення позивача до суду із даним позовом, а тому не містить (і не мав містити) реквізити судової справи, в якій надається правовий супровід фахівця в галузі права, як не містять таких даних і додаткові угоди до цього договору.
При цьому, в подальшому, додатковим договором №1 від 25 травня 2017 року сторонами договору №19/07 конкретизовано в якій саме справі адвокатом Бірюковою О.М. надається правова допомога ОСОБА_1 .
Тобто, у суду не виникає сумнівів, що адвокатом надавалась правова допомога саме в межах розгляду даної адміністративної справи на підставі укладеного договору №19/07.
В той же час, суд зауважує, що згідно пункту 6.1 договору №19/07 за виконання послуг, зазначених у договорі, замовник виплачує адвокату винагороду поетапно, по мірі виконання кожного етапу надання правової допомоги, а саме консультування з питань досудового врегулювання спору, підготовка та направлення адвокатських запитів, підготовка, написання та подання до суду позовної заяви, підготовка, написання та подання до суду додаткових письмових пояснень, участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи. Підставою для оплати винагороди є підписаний сторонами акт виконаних робіт, який оформляється та підписується по факту виконання кожного етапу.
Більш того, пунктом 6.2 цього ж договору було передбачено, що винагорода сплачується замовником готівкою протягом 10 робочих днів з дня підписання акта виконаних робіт.
При цьому, додатковим договором №1 від 25 травня 2017 року до договору №19/07 передбачено, що сторони договору домовились викласти пункт 6.2. договору №19/07 в іншій редакції, а саме, « 6.2. Розмір гонорару адвоката за годину роботи при виконанні завдання замовника за цим договором становить 40% від розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня поточного року. Розрахунок гонорару зазначається в актах виконаних робіт, які складаються по мірі виконання кожного етапу надання правової допомоги. Замовник зобов'язаний сплатити адвокату гонорар, зазначений в актах виконаних робіт протягом 3-х (трьох) календарних днів після прийняття Окружним адміністративним судом міста Києва рішення по справі №826/2711/17 на користь замовника (позивача)».
Так, з акта №2 виконаних робіт від 18 жовтня 2017 року вбачається, що адвокат ОСОБА_3 надала правову допомогу позивачу 14 лютого 2017 року, 07 квітня 2017 року та 15 травня 2017 року, загальна вартість наданих послуг становить 3840,00 грн.
Суд зауважує, що при наданні правової допомоги 14 лютого 2017 року, 07 квітня 2017 року та 15 травня 2017 року чинною була редакція пункту 6.2. договору №19/07, а саме, в тій частині, що винагорода сплачується замовником готівкою протягом 10 робочих днів з дня підписання акта виконаних робіт.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази сплати винагороди на умовах, передбачених договором.
Стосовно стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17920,00 грн, яка була надана позивачу 31 липня 2017 року (складання та подання апеляційної скарги у справі) та 18 жовтня 2017 року (складання та подання касаційної скарги у справі), суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, адвокат Бірюкова О.М. була представником позивача у судах апеляційної та касаційної інстанцій, також підтверджується, що саме вона підготувала та подала апеляційну та касаційну скарги,
Тобто, з огляду на викладене, позивач згідно з положеннями статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України довів надання йому адвокатом Бірюковою О.М. зазначених послуг у судах апеляційної і касаційної інстанцій у відповідних сумах.
Проте, зважаючи на відсутність доказів здійснення Замовником відповідного перерахування коштів або сплати коштів у готівковій формі у розмірі 17920,00 грн, що визначені у акті виконаних робіт №2 на користь адвоката, з урахуванням того, що сплата гонорару за умовами договору має відбутись протягом 3х днів після постановлення судом остаточного рішення, суд дійшов висновку про відсутність на теперішній час правових підстав для встановлення факту реального понесення позивачем витрат на правничу допомогу та, відповідно, про відсутність правових підстав для стягнення з суб'єкта владних повноважень витрат на правову допомогу з причини недоведеності факту їх понесення у цій справі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням того, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача підлягають задоволенню, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, понесених позивачем судових витрат при сплаті судового збору у розмірі 1 280,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» щодо не зняття тимчасових обмежень на здійснення банком операцій з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на залишок коштів в сумі 110 000,00 грн та не надання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб змін (уточнень/доповнень/інформації), а саме:
- змін до бази даних вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» про вкладника ОСОБА_1 щодо зняття тимчасового обмеження з рахунку № НОМЕР_1 на залишок коштів в сумі 110 000,00 грн;
- змін до Переліку рахунків, за яким вкладники Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо внесення інформації про вкладника ОСОБА_1 в Перелік на залишок коштів в сумі 110 000,00 грн на рахунку № НОМЕР_1 та виплати ОСОБА_1 коштів гарантованого відшкодування в сумі 110 000,00 грн в межах гарантованої Фондом суми.
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» (01601, місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 8, код ЄДРПОУ - 19364259) зняти будь-які тимчасові обмеження на здійснення банком операцій з рахунку вкладника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) № НОМЕР_1 на залишок коштів в сумі 110 000,00 грн та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни (уточнення/доповнення/інформацію), а саме:
- зміни до бази даних про вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» про вкладника ОСОБА_1 із зазначенням в супровідному листі відповідного типу змін, а саме: зняття тимчасового обмеження з рахунку № НОМЕР_1 на залишок коштів в сумі 110 000,00 грн;
- зміни до Переліку рахунків, за якими вкладники Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду щодо внесення інформації про вкладника ОСОБА_1 в Перелік на залишок коштів в сумі 110 000,00 грн на рахунку № НОМЕР_1 та виплати ОСОБА_1 коштів гарантованого відшкодування в сумі 110 000,00 грн в межах гарантованої Фондом суми.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» (01001, місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 8, код ЄДРПОУ - 19364259).
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя Н.А. Добрівська