ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 квітня 2020 року м. Київ № 640/6660/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., суддів Літвінової А.В., Погрібніченка І.М., розглянувши без виклику учасників справи клопотання представника Кабінету Міністрів України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження від 26.02.2020 №171-р «Про призначення ОСОБА_2 . Головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Клопотання обґрунтоване тим, що у даній справі оскаржується акт про призначення особи на посаду, яка обіймає відповідальне та особливо відповідальне становище. На думку представника відповідача, категорія справ про оскарження актів Уряду, в результаті скасування яких відбудеться припинення публічної служби керівника центрального органу виконавчої влади не підпадає під ознаки справи незначної складності, які передбачені статтею 12 КАС України.
Крім того, представник відповідача вважає, що вказана справа становить значну складність та для повного і всебічного розгляду даної справи необхідне проведення підготовчого засідання у справі, під час якого можливо встановити необхідний обсяг доказів.
Вирішуючи клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Разом з тим, згідно частин першої - третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з предмету та підстав даного позову, суд звертає увагу, що даний спір не належить до переліку, визначеного частиною четвертою статті 12 КАС України, та згідно частини четвертої статті 257 КАС України не підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Водночас, представником відповідача не наведено обґрунтованих підстав, які свідчили б про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.
Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не є службовою особою, яка в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище, а її предметом є визнання протиправним та скасування розпорядження від 26.02.2020 №171-р «Про призначення ОСОБА_2 . Головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті».
Зазначене підтверджує те, що дана справа в силу положень пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України є справою незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Поряд з цим, суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідача про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження та відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись положеннями статей 12, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні клопотання представника Кабінету Міністрів України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.П. Шулежко
Судді А.В. Літвінова
І.М. Погрібніченко