ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 квітня 2020 року м. Київ № 640/4332/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.01.2018 максимальним розміром 10 740,00 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити нарахування та виплату раніше призначеної пенсії у розмірі 12 615,54 грн. з 01.01.2018.
В обґрунтування позовних вимог вказано про те, що положення ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині обмеження розміру пенсії максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (10 740,00 грн.), мали обмеження дії у часі - до 31.12.2017. Відтак, за твердженням позивача, з 01.01.2018 дана норма щодо обмеження розміру пенсії (10 740,00 грн.) не підлягає застосуванню та з 01.01.2018 позивачу мала виплачуватись пенсія у розмірі 12 615,54 грн., розмір якої встановлено раніше. При цьому, у позовній заяві наголошено, що перерахунок належної позивачу пенсії, згідно з масовою пенсійною реформою (01.10.2017), відносно останньої був недоцільним, оскільки справжній розмір пенсії позивача становив 12 615,54 грн., а тому взагалі не мав проводитись.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2019 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
Від відповідача відзиву у встановлений для цього судом строк не надійшло.
З огляду на вказане, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 08.02.2019, в якій, з огляду на те, що з 01.01.2018 норма Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині обмеження розміру пенсії максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (10 740,00 грн.), не підлягає застосуванню у зв'язку з припиненням її дії, просила виплачувати їй пенсію у раніше встановленому розмірі - 12 615,54 грн. - з поверненням різниці у розмірі пенсії з 01.01.2018.
Листом від 15.02.2019 №31062/02 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_1 про те, що розмір пенсії останньої до 01.10.2017 складав 12 615,54 грн., де: 11 118,35 грн. основний розмір пенсії, 107,40 грн. надбавка за понаднормативний стаж, 1 389,79 грн. підвищення, згідно з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З огляду на встановлений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII максимальний розмір пенсії на рівні 10 740,00 грн., до 01.10.2017 ОСОБА_1 пенсія виплачувалась у максимальному розмірі - 10 740,00 грн. З 01.10.2017, відповідно до п. 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, розмір якої склав 10 794,98 грн., де 9 500,00 грн. основний розмір пенсії, 107,40 грн. доплата за понаднормативний стаж, 1 187,51 грн. підвищення, згідно з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та яка виплачувалась у максимальному розмірі 10 740,00 грн. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2018 склав 1 373,00 грн., з огляду на що, з 01.01.2018 ОСОБА_1 отримувала пенсію у повному обсязі - 10 794,98 грн., а розмір пенсії з 01.09.2018 склав 11 410,21 грн., де 10 027,85 грн. основний розмір пенсії, 128,88 грн. доплата за понаднормативний стаж, 1 253,48 грн. підвищення, згідно з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі викладеного, вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
У силу ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Так, за твердженням позивача, що підтверджено змістом листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15.02.2019 №31062/02, до 01.10.2017 пенсія ОСОБА_1 виплачувалась у максимальному розмірі 10 740,00 грн., з урахуванням встановленого розміру пенсії станом до 01.10.2017, що складав 12 615,54 грн.
01.10.2017, відповідно до п. 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, розмір якої склав 10 794,98 грн., де 9 500,00 грн. основний розмір пенсії, 107,40 грн. доплата за понаднормативний стаж, 1 187,51 грн. підвищення, згідно з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та яка виплачувалась у максимальному розмірі 10 740,00 грн.
За твердженням відповідача, у відповідності до змісту листа останнього від 15.02.2019 №31062/02, з 01.01.2018 ОСОБА_1 отримувала пенсію у повному обсязі - 10 794,98 грн., а з 01.09.2018 - 11 410,21 грн., оскільки відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2018 склав 1 373,00 грн.
Відтак, починаючи з 01.01.2018 розмір пенсії позивача не був обмежений максимальним розміром у 10 740,00 грн., з урахуванням того, що розмір пенсії позивача (з 01.01.2018 - 10 794,98 грн., а з 01.09.2018 - 11 410,21 грн.) не перевищував максимального розміру пенсії станом, який станом на 01.01.2018 складав 13 730,00 грн.
З огляду на вказане, суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги в частині неправомірності дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.01.2018 максимальним розміром 10 740,00 грн. не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, а тому задоволенню не підлягають. Як наслідок, позовна вимога зобов'язального характеру, як похідна позовна вимога, у силу п. 23 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, також не підлягає задоволенню.
При цьому, суд звертає увагу, що виходячи зі змісту позовної заяви та фактичних обставин справи, позивач фактично не погоджується з перерахунком належної їй пенсії, проведеним 01.10.2017, натомість, відповідної позовної вимоги не заявляє, що свідчить про обрання неналежного способу захисту прав та охоронюваних законом інтересів останньої та виключає можливість надання судом оцінки вказаним обставинам у межах даної адміністративної справи.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні останніх.
Керуючись ст.ст. 77, 246, 257-263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок