ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 жовтня 2019 року м. Київ № 640/3000/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Новаковська І.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МГТ Блек CI" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за участю представників:
позивача - адвокат Тимчук В.О., адвокат Мусихін П.Е.;
відповідача - Васильченко Ж .М .
Товариство з обмеженою відповідальністю "МГТ Блек CI" звернулось до суду з позовом про:
- визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2018 №0054571404 та №0054581404;
- визнання неправомірними та скасування штрафних санкцій на суму 366.562,50 грн., які передбачені податковим повідомленням-рішенням від 26.10.2018 №0054571404.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва: від 21.03.2019 - відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті; від 20.05.2019 - закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що "реальність" господарських операцій з поставки зернових підтверджується первинними документами, відповідно товариством за наслідками таких господарських операцій правомірно сформовано витрати, віднесено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та заявлено відповідні суми від'ємного значення податку на додану вартість до бюджетного відшкодування; висновки контролюючого органу про порушення ТОВ "МГТ Блек CI" податкового законодавства є протиправними, позаяк ґрунтуються лише на інформації щодо контрагента позивача, що суперечить принципу індивідуальної відповідальності та спростовується судовою практикою.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві зазначивши, що контрагенти позивача визначені в акті перевірки не здійснювали постачання зазначених товарів про що свідчить відсутність виробничих потужностей та персоналу, необхідного для забезпечення господарської діяльності, відсутність реєстрації відповідних податкових накладних.
Під час судового розгляду справи представники позивача позов підтримали, представник відповідача проти позовних вимог заперечили.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд установив.
Відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 12.11.2018 р. №977/26-15-14-04-01/42042158 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МГТ Блек CI" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2018 року, в якому зазначено про порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201, п. 200.4 ст. 200 ПК України в результаті чого ТОВ "МГТ Блек CI" завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2018 року на суму 733125 грн., та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ) за липень 2018 року на суму 219873 грн.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки ТОВ "МГТ Блек CI" звернулось з відповідними запереченнями від 11.08.2018 р. №б/н до Головного управління ДФС у м. Києві.
Головне управління ДФС у м. Києві рішенням від 24.10.2018 №87525/10/26-15-14-04-01-12 залишено без задоволення заперечення ТОВ "МГТ Блек CI", а висновки акту перевірки - без змін.
На підставі акту перевірки відповідачем були прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.10.2018 №0054571404 та №0054581404.
Податковим повідомленням-рішенням від 26.10.2018 №0054571404 визначено суму завищеного бюджетного відшкодування у розмірі 733125,00 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 366.562,50 грн.
Податковим повідомленням-рішенням від 26.10.2018 №0054581404 визначено суму завищеного від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 219873,00 грн.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 26.10.2018 №0054571404 та №0054581404 позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України.
Державною фіскальною службою України рішенням від 26.12.2018 №41657/6/99-9911-04-02-25 про результати розгляду скарги залишено без задоволення скаргу позивача, а податкові повідомлення-рішення - без змін.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 26.10.2018 №0054571404 та №0054581404 позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, ПК України).
Відповідно до статті 200 ПК України:
сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);
при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4);
платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7).
Згідно з актом перевірки від 12.11.2018 р. №977/26-15-14-04-01/42042158 контролюючий орган дійшов висновку про непідтвердження господарських операцій позивача з постачальником товару ТОВ "АФ "Харвест".
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (зі змінами) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений "Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (зі змінами).
"Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" передбачено, зокрема: господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (пункт 1.2); первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пункт 2.1); первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо (пункт 2.4).
З огляду на наведені норми, судову практику у відповідній категорії справ, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт/послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.
Судом установлено, що між позивачем та ТОВ "АФ "Харвест" укладені договори на поставку зерна: договір №МГТ-13/18 від 18.06.2018, договір №МГТ-14/18 від 22.06.2018, договір №МГТ-16/18 від 27.06.2018, договір №МГТ-18/18 від 03.07.2018, договір №МГТ-25/18 від 10.07.2018, договір №МГТ-26/18 від 11.07.2018, договір №МГТ-33/18 від 18.07.2018, договір №МГТ-42/18 від 26.07.2018.
На підставі вказаних договорів протягом червня-серпня 2018 року ТОВ "АФ "Харвест" здійснило поставку пшениці 2-го, 3-го, 5-го, 6-го класів врожаю 2017 та 2018 років для ТОВ "МГТ Блек СІ".
Поставка зернових Позивачу підтверджується видатковими накладними за червень, липень, серпень 2018: №РН-0000164 від 18.06.2018, №РН-0000170 від 23.06.2018, №РН-0000172 від 24.06.2018, №РН-0000173 від 24.06.2018, №РН-0000174 від 24.06.2018, №РН-0000176 від 24.06.2018, №РН-0000175 від 25.06.2018, №РН- 0000178 від 25.06.2018, №РН-0000180 від 02.07.2018, №РН-0000181 від 03.07.2018, №РН-0000182 від 03.07.2018, №РН-0000183 від 04.07.2018, №РН-0000185 від 07.07.2018, №РН-0000186 від 08.07.2018, №РН-0000187 від 09.07.2018, №РН- 0000197 від 11.07.2018, №РН-0000201 від 12.07.2018, №РН-0000203 від 12.07.2018, №РН-0000204 від 13.07.2018, №РН-0000207 від 14.07.2018, №РН-0000208 від 15.07.2018, №РН-0000235 від 24.07.2018, №РН-0000272 від 10.08.2018, №РН- 0000292 від 17.08.2018, №РН-0000304 від 17.08.2018, №РН-0000305 від 20.08.2018, №РН-0000307 від 21.08.2018.
Транспортування придбаного позивачем зерна у ТОВ "АФ "Харвест" здійснювалось перевізниками: ТОВ "Анвік Фрай", СТОВ "ВХСП", ФОП ОСОБА_2 , ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, ТОВ "Південь Сервіс Транс", ТОВ "Строй Сервис Юг". В свою чергу, закуплене позивачем зерно в ТОВ "АФ "Харвест" транспортувалося ТОВ "Аскет Шиппінг" за договором про надання транспортно-експедиторських послуг №24-Н від 21.06.2018 р.
Транспортування придбаних позивачем у ТОВ "АФ "Харвест" зернових здійснювалося на умовах "DAT-термінал", які передбачали пряме відправлення зернових на експорт. Перевезення придбаних позивачем зернових підтверджується товарно-транспортними накладними перевізників: від 12.06.2018, від 22.06.2018, від 23.06.2018, від 24.06.2018, від 25.06.2018, від 01.07.2018, від 02.07.2018, від 03.07.2018, від 06.07.2018, від 07.07.2018, від 08.07.2018, від 10.07.2018, від 11.07.2018, від 12.07.2018, від 13.07.2018, від 14.07.2018, від 23.07.2018, від 09.08.2018, від 16.08.2018, від 17.08.2018, від 18.08.2018, від 20.08.2018, від |21.08.2018.
До цих товарно-транспортних накладних складалися відповідні акти приймання та акти накопичення пшениці ТОВ "МГТ Блек СІ" в Херсонському КХП: від 12.07.2018, від 13.07.2018, від 14.07.2018, від 15.07.2018, від 24.07.2018, від 10.08.2018, від 17.08.2018, від 20.08.2018.
Між позивачем та ПАТ "Херсонський КХП" укладено договір №221 від 04.07.2018 про надання послуг приймання зерна. На підставі вказаного договору ПАТ "херсонський КХП" здійснював приймання та відправлення на експорт зернових, придбаних позивачем у ТОВ "АФ "Харвест", що підтверджується актами здачі-приймання робіт (приймання та перевалки пшениці) між ТОВ "МГТ Блек СІ" та ПАТ "Херсонський КХП" від 23.08.2018, від 18.07.2018, 26.06.2018 тощо.
Оплата придбаних позивачем зернових підтверджується платіжними дорученнями про оплату ТОВ "МГТ Блек СІ" на користь ТОВ "АФ "Харвест" грошових коштів за поставлений товар. Наведена обставина відповідачем не заперечувалась ні в акті перевірки, ні під час судового розгляду справи.
Придбане у ТОВ "АФ "Харвест" зерно позивачем реалізовувалось за зовнішньоекономічними договорами нерезиденту Mill Corp Grain Trading DMCC, що підтверджується: контрактами від 22.06.2018 №180622/1, від 10.07.2018 №180710/1, від 16.07.2018 р. №180716/1, інвойсами, вантажно-митними деклараціями, довідками експортера зерна, тощо. Вказані обставини відповідачем не заперечувались ні в акті перевірки, ні під час судового розгляду справи.
На думку суду, наведені первинні документи, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та "Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку": назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Крім того, до позову позивачем додано статистичні звіти щодо посівних площ, збору сільськогосподарських.
Відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV (зі змінами) якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (частина перша); якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (частина друга).
Обставини щодо того, що контрагенти позивача на час здійснення відповідних господарських операцій були зареєстровані та були платниками податку на додану вартість, представником відповідача не спростовувалась.
Податкові накладні, виписані контрагентами ТОВ "МГТ Блек CI", відображені в акті перевірки та містять усі передбачені законом реквізити, відповідають вимогам статті 201 ПК України.
Як зазначено в акті перевірки, серед основних видів діяльності ТОВ "МГТ Блек CI", у період, що перевірявся, відповідно до КВЕД, зазначені: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.
Підтвердженням нереальності господарських операцій є встановлення під час перевірки відсутності в контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів.
Суд погоджується з доводами представника відповідача, що встановлення такої інформації може поставити під сумнів здійснення відповідних операцій, але висновок про нездійснення господарських операцій має ґрунтуватись на аналізі всіх первинних документів та змісту господарських операцій.
Як уже зазначалось, позивачем придбавалось зерно, поставка товару здійснювалась силами та за рахунок ТОВ "АФ "Харвест". На думку суду, наведені операції з купівлі продажу не потребують кваліфікованого персоналу та значної кількості працівників. Відтак доводи відповідача про неможливість здійснення господарських операцій у зв'язку з відсутністю персоналу в контрагента, відсутність за місцезнаходженням за наявності первинних документів та відсутності заперечень щодо здійснення оплати позивачем за поставлений товар не є достатнім доводом безтоварності господарських операцій.
Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у контролюючого органу інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи. Невиконання обов'язку щодо належного підписання первинного документа, складеного однією особою і переданого іншій особі може позбавляти цей документ статусу первинного або в разі обізнаності контрагента з відсутністю повноважень щодо складання такого документа, або в разі фактичної відсутності господарської операції. При цьому, відсутність об'єктивної змоги переконатися у недостовірності первинного документа чи окремих його реквізитів (зокрема, підпису, прізвища особи, що здійснює операцію, тощо) під час його отримання чи протягом найближчого часу виключає притягнення до відповідальності особи, яка використала такий документ у податковому обліку. В такому випадку дані податкового обліку можуть бути визнані необґрунтованими, якщо платник податків діяв без належного рівня обачності та обережності та знав або повинен і міг знати про порушення, допущені контрагентами, та був залучений до таких порушень, або знав про дефекти у правовому статусі таких контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).
Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару), встановлено зв'язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.
Наявні у матеріалах справи документи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо реальності здійснених операцій між позивачем та його контрагентами у період, що перевірявся, водночас первинні документи, є достатніми для висновку про обґрунтованість відображення в податковій звітності відповідної інформації за наслідками таких господарських операцій.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що документи, які були надані для перевірки, відповідають проаналізованим нормативно-правовим актам, підтверджують господарські операції позивача з контрагентом-постачальником, а також право на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, тому податкові повідомлення-рішення від 26.10.2018 №0054571404 та №0054581404, є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі в розмірі 19.210,00 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 19.210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДФС у місті Києві.
Керуючись статтею 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 26 жовтня 2019 року №0054571404 від 26 жовтня 2019 року №0054581404.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МГТ Блек CI" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19.210,00 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МГТ Блек CI" (ідентифікаційний код 42042158, місцезнаходження: 01601, місто Київ, площа Спортивна, будинок 1, корпус А, 17-й поверх)
Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відповідно до пункту 3 Розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами згідно з Законом України від 30.03.2020 №540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст рішення складено 17 квітня 2020 року.
Суддя В.А. Донець