ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 квітня 2020 року місто Київ №826/1589/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет"
доКиєво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області форми «С» від 02.12.2016 №0003344002 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 589 824,89 грн. (п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот двадцять чотири гривні вісімдесят дев'ять копійок).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 02.12.2016 №0003344002, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" безпідставно притягли до відповідальності, за порушення яких він не вчиняв, крім того, звернув увагу, що відповідачем не було враховано наявну у позивача податкову консультацію Державної фіскальної служби України №18225/6/9-99-21-05-15 від 26.08.2015 щодо роз'яснення питання максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2017 відкрито провадження у справі №826/1589/17.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2017 закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/1589/17 до розгляду в судовому засіданні.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 02.12.2016 №0003344002 є законним та прийнятим в межах повноважень.
В судовому засіданні 10.10.2017 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області 28.10.2016 видано наказ №609 «Про проведення фактичних перевірок», яким визначено перелік суб'єктів господарювання, серед яких, товариство з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет». На підставі вказаного наказу, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області видано направлення на перевірку від 15.11.2016 за №2539 та №2540. Згідно змісту вказаних направлень фактичну перевірку тривалістю 10 діб доручено провести головним державним інспекторам - ревізорам Іванову Дмитру Олександровичу та Атабєгову Іраклію Мерабовичу, дата початку проведення перевірки - 15.11.2016 року.
Як вбачається з позовної заяви, 17.11.2016 в гіпермаркеті, який належить суб'єкту господарювання - Товариству з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет», розташованому за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Велика Окружна, 4, працівниками Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - головними державними інспекторами - ревізорами Івановим Дмитром Олександровичем та Атабєговим Іраклієм Мерабовичем , проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції.
За результатом проведення перевірки складений акт (довідка) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 18.11.2016 №1197/10-36-40/35442481.
Згідно змісту вказаного акта від 18.11.2016 №1197/10-36-40/35442481, контролюючим органом зафіксовано, що в магазині позивача, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Велика Окружна, 4 встановлено:
- факт реалізації пакету вина виноградного ординарного столового напівсолодкого білого «Мускатне» 1,0 літр, 9-12 % оборотів, виробництво Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандора» по ціні 30,53 без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги статті 11 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995;
- факт реалізації тютюну для паління кальяну зі смаком ананасу «Аль Фанер Пайнепл Флейвор », 50 грам, виробництво «Аль Фанер табакко Трейдінг» Об'єднані Арабські Емірати по ціні 94,05 гривні, в той час, коли виробником тютюну встановлена максимальна роздрібна ціна в розмірі 69,00 гривень, чим порушено статтю 11 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995.
Позивачем 22.11.2016 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подано заперечення на акт від 18.11.2016 №1197/10-36-40/35442481.
За результатами розгляду заперечень на акт перевірки від 18.11.2016 №1197/10-36-40/35442481, Головним управлінням державної фіскальної служби у Київській області листом від 29.11.2016 №2849/10/10-36-40-00-10 надано відповідь, відповідно до якої, висновки акта визнано обґрунтованими та залишено без змін.
Надалі, Києво-Святошинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.12.2016 №0003344002, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 589 824,89 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» вважаючи податкове повідомлення - рішення від 02.12.2016 №0003344002 протиправним, звернулось до суду з даним позовом.
Основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з абзацом 3 частини четвертої статті 11 вказаного Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно з підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Пунктом 226.1 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Згідно з пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Відповідно до пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Відповідно до абзацу 2 пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема. у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень.
Таким чином, склад правопорушення, за яке статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачена відповідальність, яка утворює факт продажу/реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
Випадки, коли алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими, перелічені у пункті 226.9 статті 226 Податкового кодексу України та пункті 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251.
Як свідчать матеріали справи, контролюючий орган на підтвердження факту реалізації в магазині позивача пакету вина виноградного ординарного столового напівсолодкого білого «Мускатне» 1,0 літр, 9-12% оборотів, виробництво Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандора» по ціні 30 гривень 53 копійки без марки акцизного податку встановленого зразка надав суду копію фіскального чеку (аркуш справи 38, зворотній бік аркуша).
Суд критично ставиться до наданої відповідачем копії фіскального чека, як доказу на підтвердження реалізації в магазині позивача спірного пакету вина виноградного ординарного столового напівсолодкого білого «Мускатне» 1,0 літр, 9-12 % оборотів, виробництво Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандора» по ціні 30 гривень 53 копійки без марки акцизного податку встановленого зразка, враховуючи, що в акті перевірки не вказано яким чином контролюючим органом було встановлено факт реалізації спірного алкогольного напою без акцизних марок (наприклад, через проведення заходу контрольної закупки спірної пляшки спиртного).
Слід зазначити, що відповідно до приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Більше того, в акті (довідці) перевірки відсутня деталізація порушення, що фактично не дає можливості встановити наявність чи відсутні факту порушення як такого.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують порушення позивачем статей 11, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо першого епізоду вказаного в акті перевірки.
Щодо факту реалізації в магазині позивача тютюну для паління кальяну зі смаком ананасу «Аль Фанер Пайнепл Флейвор», 50 грам, виробництво «Аль Фанер табакко Трейдінг» Об'єднані Арабські Емірати по ціні 94,05 гривні, в той час, коли виробником тютюну встановлена максимальна роздрібна ціна в розмірі 69,00 гривень, зафіксованому в акті перевірки, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Відповідно до пункту 53.1 статті 53 Податкового кодексу України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Як свідчать матеріали справи, 31.07.2015 позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з листом №1019 про надання індивідуальної податкової консультації з питань роздрібної торгівлі тютюновими виробами, в тому числі з питань встановлення максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби.
Листом від 26.08.2015 №18225/6/99-99-21-05-15 Державна фіскальна служба України надала Товариству з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» письмову індивідуальну податкову консультацію щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби.
Так, з наданої індивідуальної податкової консультації по порушуваному питанню, слідує: «Норми статті 220 «особливості обчислення податку з тютюнових виробів за адвалорними ставками» Податкового кодексу України та Порядку складання та подання Декларації про максимальні роздрібні ціни та підакцизні товари (продукцію), затвердженого наказом міністерства фінансів України від 25.03.2015 №359, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.04.2015 за №413/26858, зокрема щодо встановлення виробником (імпортером) максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) шляхом декларування таких цін, нанесення максимальної роздрібної ціни на споживчу тару вказаних товарів тощо, стосуються тільки сигарет без фільтра, цигарок (код товару УКТ ЗЕД 2402 20 90 10) та сигарет з фільтром (код товару УКТ ЗЕД 2402 20 90 20).
Отже, не передбачено встановлення максимальної роздрібної ціни та, відповідно їх нанесення на споживчу тару на: тютюнову сировину, тютюнові відходи (код товару УКТ ЗЕД 2401), сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, та сигарили (тонкі сигари), з вмістом тютюну (код товару УКТ ЗЕД 2402 10 00 00), тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн «гомогенізований» або «відновлений»; тютюнові екстракти та есенції (код товару УКТ ЗЕД 2403).
Отже, приписи статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині відповідальності за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від встановлених виробниками (імпортерами) максимальних роздрібних цін на такі вироби, збільшеними на суму акцизного податку з реалізації їх через роздрібну торговельну мережу, не стосується цих видів тютюнових виробів, на які Податковим кодексом України не передбачено встановлення максимальної роздрібної ціни - сигар, включаючи сигари з відрізаними кінцями та сигарил (тонкі сигари), з вмістом тютюну (код товару УКТ ЗЕД 2402 10 00 00)».
Відтак, згідно змісту даної індивідуальної податкової консультації, не застосовується максимальна роздрібна ціна встановлена виробником (імпортером) щодо тютюну.
Поміж тим, як слідує з акту перевірки, контролюючим органом визначено позивачу порушення щодо перевищення максимальної роздрібної ціни щодо роздрібної торгівлі тютюном для паління кальяну, у зв'язку з чим, на думку податкової, позивачем вчинено порушення передбачене статтею 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Суд не погоджується із зазначеними висновками контролюючого органу, оскільки такі спростовуються індивідуальною податковою консультацією, наданою позивачу Державної фіскальною службою України, та яка відповідачем, будучи в його розпорядженні, під час прийняття спірного рішення протиправно не була взята до уваги.
Варто звернути увагу, що доказів зміни чи скасування індивідуальної податкової консультації сторонами не надано та відповідно матеріали справи не містять.
Суд акцентує увагу, що податковим органом як під час прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, так і під час адміністративного оскарження не взято до уваги згадану індивідуальну податкову консультацію по спірному питанню, хоча така була в розпорядженні контролюючого органу, що на думку суду свідчить про порушення відповідачем пункту 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд зазначає, що не врахуванням відповідачем всіх обставин під час прийняття спірного рішення є самостійною підставою для скасування такого рішення.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують порушення позивачем статей 11, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які визначені позивачу згідно акту перевірки та спірного податкового повідомлення - рішення.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Слід зазначити, що контролюючим органом не виконано вимоги суду щодо надання необхідних документів для повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи та не надано суду жодних доказів, окрім письмових заперечень, на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, також не виконано вимоги протокольної ухвали суду щодо надання розрахунку фінансових санкцій по спірному податковому повідомленню - рішенню, доводи представника позивача не спростовано.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки контролюючого органу в спірних правовідносинах базуються на припущеннях.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».
Враховуючи наведені вище обставини, на підставі наданих сторонами пояснень та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області від 02.12.2016 №0003344002 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 589 824,89 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області від 02.12.2016 №0003344002 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 589 824,89 грн. (п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот двадцять чотири гривні вісімдесят дев'ять копійок).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, будинок 15-А, код ЄДРПОУ 35442481) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 847,38 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34, код ЄДРПОУ 39471029).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Літвінова