21 квітня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/895/20
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (надалі також - ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправними дій відповідача при перерахунку пенсії за віком з 18.04.2019 позивачу не використавши надані довідки про складові заробітної плати від 09.04.2019 № 26-17-27/55 та № 26-17-27/56 відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІ «Про державну службу» та ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» та зобов'язання відповідача при переведенні на пенсію за віком державного службовця ОСОБА_1 перерахувати суму пенсії з 18.04.2019 згідно поданої ним заяви по довідкам про складові заробітної плати від 09.04.2019 № 26-17-27/55 та № 26-17-27/56 відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІ «Про державну службу» та ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно при переведенні з 18.04.2019 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VII «Про державну службу» та ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» не враховано довідки про складові заробітної плати від 09.04.2019 № 26-17-27/55 та № 26-17-27/56, які були надані до ГУ ПФУ в Чернігівській області.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 прийнято позовну заяву, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Заявами по суті є позов та відзив.
Представником відповідача подано відзив на позов, в якому останній просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив про неможливість врахування наданих позивачем довідок для перерахунку пенсії, оскільки такі довідки видані за формою довідок про заробітну плату, які були затверджені постановою Пенсійного фонду України від 04.09.2013 № 15-1 та були виключені постановою Пенсійного фонду України від 04.07.2016 № 15-2. Вказує, що з 02.09.2016 державні органи можуть видавати довідку за останнім місцем роботи лише для призначення пенсії, але не для перерахунку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як слідує з матеріалів справи з 06.06.2008 позивач перебував на обліку в Чернігівському об'єднаному УПФУ та отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII в розмірі 90% суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В подальшому, згідно заяви від 01.03.2019 позивача переведено на пенсію по II групі інвалідності, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
18.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області з заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
До вказаної заяви позивачем додано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 09.04.2019 №26-17-27/55 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, від 09.04.2019 №25-17-27/56, які були видані Північним Офісом Держаудитслужби по посаді начальника відділу, за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію по інвалідності державного службовця та про те, що він працював в Контрольно-ревізійному управлінні в Чернігівській області (а.с.8-9).
В зв'язку з відмовою відповідача у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» згідно поданої заяви від 18.04.2019, позивач звернувся до суду.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 позов ОСОБА_1 , задоволено повністю, визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» та статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу» та зобов'язано відповідача перевести з 18.04.2019 позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» та статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу» (а.с.10-14).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2019 вказане вище рішення залишено без змін (а.с.15-19).
Як слідує з матеріалів справи ГУ ПФУ в Чернігівській області на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2019 з 18.04.2019 переведено позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», про що повідомлено останнього (а.с.20-21).
02.01.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо врахування довідок про складові заробітної плати від 09.04.2019 №26-17-27/55 та від 09.04.2019 №25-17-27/56 при переведенні з 18.04.2019 на пенсію за віком (а.с.22).
Листом від 23.01.2020 № 497/02/П-12 відповідач повідомив позивача, що останній перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та з 18.04.2019 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Розмір пенсії складає 3462,32 грн (5770,54 грн х 60%), яка виплачується на виконання вказаної вище постанови суду (а.с.23).
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі також - Закон № 1058-IV) визначено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 10, частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до статті 37 Закону України від 19.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (надалі також - Закон № 3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (надалі також - Закон № 889-VIII), яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців.
Згідно частини першої статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, відповідно до пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.03.2019 у справі № 466/5138/17.
Суд вважає, що право на пенсію одержують зазначені в пунктах 10 та 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII особи, які мають необхідний стаж державної служби, страховий стаж та відповідний вік і в жодному із зазначених вище Законів не зазначається, що таке право особа одержує при умові, що їм раніше пенсія за Законом № 3723-ХІІ не призначалася.
При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на невідповідність форми довідок від 09.04.2019 № 26-17-27/55 та № 26-17-27/56 (а.с.8-9), оскільки останні видані у повній відповідності до форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, що затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перерахунку пенсії за віком позивачу з 18.04.2019 без урахування довідок про складові заробітної плати від 09.04.2019 № 26-17-27/55 та № 26-17-27/56 відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІ «Про державну службу» та ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» та зобов'язання відповідача при переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком з 18.04.2019 здійснити перерахунок з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 09.04.2019 № 26-17-27/55 та № 26-17-27/56 відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІ «Про державну службу» та ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо проведення перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 з 18.04.2019 без урахування довідок про складові заробітної плати від 09.04.2019 № 26-17-27/55 та № 26-17-27/56 відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІ «Про державну службу» та ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області при переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком з 18.04.2019 здійснити перерахунок з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 09.04.2019 № 26-17-27/55 та № 26-17-27/56 відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІ «Про державну службу» та ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу"Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).
Повний текст рішення суду складено 21.04.2020.
Суддя О.М. Тихоненко